Напередодні великого посту в одному з найстаріших монастирів Прикарпаття – скиті Манявському вдруге замироточила ікона. Образ ігумені Манявської ченці вважають чудодійним і вірять, що він попереджає про чудо. 2008-го ікона почала виділяти рідину, схожу на миро. Чому знову плаче ікона – розпитала Ольга Вихованська.
З-поміж інших ця ікона вирізнялася великими розмірами і давньою легендою. Кілька століть тому наставнику монастиря явилася Матір Божа, яка назвала себе Ігуменею Манявською. Її образ і втілив на картині невідомий художник.
- Ця ікона є чудотворною для нашого монастиря і покровителькою. Вона зображена у мантії із жезлом у руках. Як символ влади.
Коли монастир закрили, образ зник. Ченці вдруге відтворили ікону. А в 2008-му вона вперше "заплакала". Саме тоді, кажуть монахи, почалася велика повінь, від якої постраждав і сам монастир.
Іоасаф, владика Івано-Франківської єпархії УПЦ КП:
- Сказати точно, що означає це явлення складно. Але те, що Матір Божа нас від чогось застерігає, це безперечно.
Вдруге це трапилось кілька днів тому. Першими "сльози" Діви Марії помітили монахи. З очей Богородиці повільно просочувалась рідина. Її вигляд, запах і консистенція дуже схожі на миро. Ченці, як і паломники вірять - це справжнє диво.
Федір Козак, паломник:
- Приїхав сюди, щоб помолитися біля цієї ікони і попросити заступництва для себе, для своєї сім'ї, для своїх близьких.
Чому плаче ікона - священики радять не розгадувати, а більше молитися. Тим паче у час великого посту. Щодня перед образом Ігумені Манявської монахи проводять молебень. У Матері Божої просять захисту від повеней, землетрусів та інших катастроф.
