Курсько-Корінна ікона Божої Матері «Знамення»  - одна з найдавніших ікон Православної Церкви. У ХІІІ столітті, під час татарської навали, коли вся Руська держава зазнавала найбільше нещастя, місто Курськ, розорене полчищами Батия, почало занепадати. Одного разу в околицях міста один мисливець помітив ікону, яка лежала біля коріння дерева, звернену ликом до землі. Мисливець підняв її і побачив, що зображення ікони подібно іконі «Знамення» Новгородської. Одночасно з явленням цієї ікони здійснилося і перше диво. Як тільки мисливець підняв святу ікону з землі, зараз на місці, де лежала ікона, з силою забило джерело чистої води. Це відбулося 8 вересня 1259 року. Мисливець не зважився залишити ікону в лісі і, побудувавши на місці набуття невелику дерев'яну каплицю, поставив у ній новоявлений образ Богоматері.

Незабаром про це дізналися мешканці міста Рильська, розташованого неподалік, і почали відвідувати місце явлення для поклоніння новій святині.

Ікону перенесли в Рильськ і поставили в новому храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Але ікона пробула там недовго, чудесним чином вона зникла і повернулася на місце свого явлення. Жителі Рильська неодноразово забирали її і відносили до міста, але ікона незбагненним чином поверталася на колишнє місце. Тоді всі зрозуміли, що Богоматір благоволить до місця явлення Свого образу.

Щорічно в п'ятницю дев'ятого тижня після Великодня ікона «Знамення» урочисто з хресним ходом переносилася з курського Знам'янського собору на місце її явлення в Корінну пустинь, де вона і залишалася до 25 вересня, а потім знову урочисто поверталася до Курська. Цей хресний хід був встановлений в 1618 році в пам'ять перенесення ікони з Москви до Курська і в спогад її первісного явлення.

Особлива допомога Божої Матері через цю ікону пов'язана з важливими подіями в історії: визвольною війною народу під час польсько-литовської навали 1612 році і Вітчизняною війною 1812 року.

Чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна в останній раз перебувала на нашій землі 14 вересня 1920 року в Криму, у військах, які воювали проти більшовиків. Покинувши наші терени в 1920 році, свята ікона стала «Одигітрією» (Путеводительниіцею) розсіювання, яка невідступно перебувала з усіма першоієрархами Руської Православної Церкви за кордоном. Нині вона перебуває в одному з храмів Нової Корінної пустелі під Нью-Йорком (США). У курському Знам'янському соборі зберігається список з чудотворного образу.