Наближалося свято єврейської П'ятдесятниці, й ученики Христові повернулись з Галилеї в Єрусалим. На сороковий день після Воскресіння Ісуса Христа вони зібралися в одному домі. Ісус Христос явився їм і розмовляв з ними, кажучи: "Так написано і так належало постраждати Христові і воскреснути з мертвих на третій день; і щоб проповідувалося в ім'я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. Ви ж є свідками цього. Ідіть по всьому світові і проповідуйте Євангеліє (учення Христове) всьому творінню. Хто увірує й охреститься, буде спасенний. Тих, хто увірував, супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами; братимуть змій, і якщо смертоносне щось вип'ють, не зашкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові".

Потім Спаситель сказав ученикам, що незабаром пошле до них Святого Духа; а до того часу повелів їм не розходитись з Єрусалима. Він сказав: "Я пошлю обітницю Отця Мого на вас; ви ж залишайтесь у місті Єрусалимі, доки не сповнитеся силою з неба; бо Іоан хрестив водою, а ви через кілька днів будете охрещені Духом Святим".

Розмовляючи з учениками, Спаситель вивів їх з міста в бік Вифанії, на гору Елеонську.

Ученики зраділи, почувши слова Спасителя, обступили Його і почали розпитувати: "Чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві?"

А Спаситель сказав їм: "Не ваша справа знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі, але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї і Самарії, і навіть до краю землі".

Промовивши це, Христос, піднісши руки Свої, благословив учеників Своїх; і коли благословляв, став віддалятися від них і підноситись угору. І невдовзі хмара забрала Його з їхніх очей.

Так Господь і Спаситель наш Ісус Христос вознісся Своєю людською природою на Небеса і сів праворуч Бога Отця Свого, тобто Його людська душа і тіло прийняли (таку саму) славу нероздільно з Божеством Його, а Божеством Своїм Він завжди був і буде на небі й усюди.

Ученики вклонилися Господу, Який вознісся, і довго стояли і дивились на небо вслід Йому. Тоді явилися перед ними два ангели в білих одежах і промовили: "Мужі галилейські, чого ви стоїте і дивитеся на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде (на землю) так само (тобто в плоті людській), як ви бачили Його, коли Він сходив на небо".

Після цього ученики Ісуса Христа повернулись у Єрусалим з великою радістю і залишалися там усі разом, очікуючи зішестя Святого Духа. Всі вони молилися в храмі Божому, славлячи і складаючи подяку Богові. З ними були деякі жінки і Діва Марія, Пресвята Мати Господа Ісуса Христа зі своїми родичами. В ці дні апостоли, помолившись, вибрали за жеребом з інших учеників Христових дванадцятого апостола Матфія на місце Іуди-зрадника, який загинув.

Вознісшись на небо, Ісус Христос, згідно з власною Його обіцянкою, невидимо завжди знаходиться на землі між віруючими в Нього і знову прийде на землю видимим способом, щоб судити живих і мертвих, які тоді воскреснуть. Після цього настане життя майбутнього віку, тобто інше, вічне життя, яке для істинно віруючих і благочестивих людей буде вповні блаженним, а для невіруючих і грішників – у великих муках.

(Див.: Мк 16, 15–19; Лк 24, 46–53; Діян. 1, 2–26). 

Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа відзначається святою православною Церквою як одне з великих свят на 40-й день від першого дня Великодня.

ТРОПАР СВЯТА

Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітницею Святого Духа, утвердивши їх Своїм благословенням, що Ти єси Син Божий, Визволитель світу.