Надвірнянський деканат / Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її Іверської чудотворної ікони,

Кондак 1

Непереможній Воєводі, Владичиці нашій Богородиці, похвальні пісні приносимо, раби Твої, бо з пришестям Чесного Твого Образа ми отримали Щит Міцний, Стіну Незбориму і Стража Неусипного. Ти ж, що маєш силу непереможну, покрий і захисти нас, Владичице, від усіх ворогів видимих і невидимих і визволи від усякої шкоди душевної і тілесної, щоб ми взивали до Тебе:

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Ікос 1

Коли Богородиці випав жереб на апостольське служіння в землі Іверській, Ангел предстатель був посланий сказати Їй: Не відлучайся з Єрусалима, бо Тобі належить, за Божим велінням, потрудитися в іншій землі. Тому:

Радуйся, бо Тобою Євангеліє благовіститься; радуйся, бо Тобою ідольська омана знищиться.

Радуйся, бо Тобою влада князя темряви зруйнується; радуйся, бо Тобою Царство Христове утвердиться.

Радуйся, закликання до світла Євангелія тих, що впали у темряву ідолослужіння; радуйся, приведення дітей Божих від рабства диявола до свободи слави дітей Божих.

Радуйся, Готова Служителько Сина Свого і Бога; радуйся, що зціляєш послухом непослух Єви.

Радуйся, Висото чеснот; радуйся, глибино смиренномудрості.

Радуйся, бо Тобою невірні пізнають Творця; радуйся, бо Тобою вірні усиновляються Отцю.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Кондак 2

Побачивши дивне і нове Провидіння Боже про Себе, Свята Діва як раба Господня, що завжди готова творити волю Його, взивала: алилуя.

Ікос 2

Незбагненні для розуму ангельські слова, Ти ж, Пречиста, пізнала волю Господа, що направив Твою подорож до гори Афонської, де повинно проповідуватись Тобою Євангеліє, і таким явився жереб Твій. Ми ж радісно взиваємо:

Радуйся, що Своїм приходом Афон освятила; радуйся, що перемогла там ідолів.

Радуйся, що насадила там віру істинну; радуйся, що невір'я відігнала.

Радуйся, що вибрала Собі для жеребу гору цю; радуйся, що благодать цьому місцю обіцяла.

Радуйся, Подателько земних благ вірним, що живуть на горі цій; радуйся, Запоруко їхнього спасіння вічного.

Радуйся, Тепла Заступнице тих, що живуть у Твоєму жеребі; радуйся, Загрозо всіх їхніх ворогів.

Радуйся, що обіцяла місцю цьому милість Сина Свого до кінця віку; радуйся, бо прорекла, що Благодать Його буде невідступною.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Кондак 3

Заступництвом Богоматері Сила Всевишнього осінила Святу Гору, її долини та провалля, ніби показала ниву простору всім у чернечому житті бажаючим жати спасіння, щоб співати: алилуя.

Ікос 3

Маючи провидіння про жереб Свій — людей Іверської землі на Афоні, в місці, до якого Сама прибула, щоб перетворити монастир їхнього роду на тихе пристановище для тих, що шукають спасіння, схотіла подарувати їм ікону Свою як щит і огорожу, щоб усі взивали:

Радуйся, що послала проповідницю Євангелія в землю Іверську; радуйся, що навернула цю країну від омани ідольської до світла Христового.

Радуйся, Паростку Нев'янучої Лози, що подарувала Ніні вітку дивну; радуйся, що виростила з неї грона чудес і благої віри.

Радуйся, що посадила сад духовний на Афоні; радуйся, що випустила з нього струмінь духовної просвіти країні Іверській.

Радуйся, Євфимія Золотословесні Уста; радуйся, Торникія Непереможна Сило.

Радуйся, всіх благочестивих Укріплення; радуйся, ченців Огороже.

Радуйся, Тихе Пристановище тим, що шукають спасіння; радуйся, Ти вічний спокій їм готуєш.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Кондак 4

Благочестива вдова з Нікеї, маючи бурю сумнівних думок, вжахнулася, побачивши, як потекла кров зі святої і шанованої ікони Богоматері, пробитої списом воїна-іконоборця. І, рятуючи від осквернення святу ікону, охоплена страхом вдовиця зі слізною молитвою опустила її в море. Побачивши, що вона стоячи попливла на захід, взивала з радістю: алилуя.

Ікос 4

Побачили ченці Святої Гори, що з'явилося у морі сяюче, як сонце, полум'я, немов вогненний стовп, верх якого досягав Небес, і прийшли вночі до краю моря, і, побачивши святу ікону Богоматері, що неслася вищою силою морем, взивали до Благодатної:

Радуйся, Купино, Законоположником передбачена; радуйся, Стовпе Вогненний, бо навчаєш тих, що знаходяться у темряві.

Радуйся, Ліствице, що досягає Небес, бо Нею зійшов Бог; радуйся, Мосте, що переводиш від землі на Небо.

Радуйся, Зоре таємничого дня; радуйся, Зірко, що являєш Сонце.

Радуйся, що народила Світло Невимовне; радуйся, що не одного навчила.

Радуйся, Одягнена в Сонце, що сяєш Благодаттю і славою усій вселенній; радуйся, Блискавко, що душі просвіщаєш і думки вірних осяюєш.

Радуйся, Світлосте, що світиш у темряві; радуйся, що осяюєш многосвітле просвіщення.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Кондак 5

Бажаючи дати монастирю Іверському Богом послану ікону Свою, сказала Ти, Богомати, преподобному Гавриїлу: "Іди з ченцями до берега моря, ввійди у воду і прийми ікону Мою". Він же, вірою і любов'ю окрилений, по воді, як по суші, пішов, прийняв Її у свої обійми і, діставши недосяжний іншим Скарб для спадщини ченців роду свого іверського, співав радіючи: алилуя.

Побачили іверські ченці, як Невидима Сила багато разів виносила з храму на стіну міста на верх монастирських воріт ікону Богоматері, жахалися і стояли, взиваючи до Неї так:

Радуйся, що святу ікону нам дати Зволила; радуйся, що через Неї Покровом нам бути обіцяла.

Радуйся, що любов Свою до Іверського монастиря показала; радуйся, що Благе Провидіння про нього явила.

Радуйся, Допомого наша у чужій країні; радуйся, Утіхо наша у подорожуванні.

Радуйся, Благовоління Боже до нас; радуйся, Сміливосте наша до Бога.

Радуйся, сліз наших Позбавлення; радуйся, нас сиріт Захиснице.

Радуйся, Огороже наша; радуйся, Єдина Радосте наша.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Учинивши Гавриїла проповідником Своєї волі, Ти сказала йому, Владичице: Не прийшла Я, щоб ви охороняли Мене, але Я буду охоронителькою вашою не тільки в теперішньому, а й у майбутньому віці. Ось даю знамення вам: доки бачите в монастирі ікону Мою, не вичерпнеться у вас Благодать і Милість Сина Мого, щоб усі взивали до Нього: алилуя.

Велика радість засяяла тим, що почули Твої, Богомати, обітниці, і Тобі, Небесній Воротарниці, на воротах монастиря ченці з радістю храм збудували і взивали так:

Радуйся, Охоронителько наша у цьому віці; радуйся, Заступнице наша у майбутньому.

Радуйся, що навчаєш нас страху Божому; радуйся, що наставляєш нас на шлях чеснот.

Радуйся, Сміливість наша і Надіє; радуйся, Уповання наше і Покрове.

Радуйся, що благість серця Сина Свого до нас прихилила; радуйся, що нескінченне перебування Благодаті Його з нами провістила.

Радуйся, що святу ікону запорукою Милості дала; радуйся, що дар чудодійства їй дарувала.

Радуйся, що напади всякого зла від монастиря відбиваєш; радуйся, що всьому доброму вхід відчиняєш.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Колись хотів злочестивий Амір монастир Іверський зруйнувати і зібраних там ченців розігнати, але скоро відчув на монастирі Міцне Заступництво Богоматері, бо побачив, що кораблі його потонули у глибині морській і воїни загинули. Тому прийшов зі смиренням і срібло і золото монастирю дав, просячи молитов. Ченці ж, бачачи це, взивали до Бога: алилуя.

Нові і незчисленні чудеса показала Богомати, поповнюючи у монастирі вичерпні запаси вина, борошна та олії, біснуватих зціляючи, кривим — ходіння, а сліпим — прозріння даруючи і всяку недугу виліковуючи, щоб, побачивши ці чуда, співали Тобі:

Радуйся, Непереможна Воєводо, що ворогів перемагаєш; радуйся, Швидка на допомогу тим, що призивають Тебе.

Радуйся, що не зневажаєш моління нашого; радуйся, що від обіцянки Своєї не відступила.

Радуйся, бо скорботу монастиря у радість перетворюєш; радуйся, що зубожіння монастиря поповнюєш.

Радуйся, сліпих Прозріння; радуйся, кульгавих Ходіння.

Радуйся, всіх немічних Цілителько; радуйся, всіх скорботних Утіхо.

Радуйся, що не перестаєш піклуватися і спасати нас; радуйся, що від цих великих бід визволяєш нас.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Почувши про дивне заступництво над Іверським монастирем від ікони Богоматері, патріарх Никон захотів придбати причастя Благодаті Її і для країни своєї; заради цього створив монастир на честь славного Образа і з ревністю випросив Зображення чудотворної ікони Богоматері, щоб під захистом Покрову Її взивати Богові: алилуя.

На Небесах перебуваєш Ти, Богомати, але й від тих, що на землі, не відступаєш, і як колись дарувалося благословення Гори Афонської преподобному Антонію на утвердження монастиря Печерського, так і Ти благозволила дарувати і новому монастирю в країні Руській благодать Свою, якою благословила Афон у подобі Образа Твого Чесного; тому взиваємо Тобі:

Радуйся, країни нашої Покрове, ширший за хмари; радуйся, православної віри у ній Охороно і Утвердження.

Радуйся, Православної Церкви Непохитний Стовпе; радуйся, єресей і розколів Викривання.

Радуйся, що світлими променями чудотворних ікон усю країну осяюєш; радуйся, що дари зцілень і милостей від них виливаєш.

Радуйся, людей наших Утвердження; радуйся, ворогів Устрашіння.

Радуйся, святителів Радосте; радуйся, священиків Похвало.

Радуйся, ченців Наставнице; радуйся, всього роду нашого Спасіння.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Велику ревність маючи про написання Чесного Образа Милостивої Воротарниці, зібрання іверських посників звершує співи молебні і дошку, на якій має зобразитися Чесний Образ, омиває водою від обливання Дивної Ікони, і освячує преподобного Ямвліха, який подвизався у пості, молитві і всенічному служінні зо всіма братами і написав фарбами, освяченими святою водою і святими мощами, чесне Зображення Богоматері, завжди Благаючи і взиваючи Богові: алилуя.

Красномовні оратори перед Тобою, Богородице, як риби безголосі, бо не можуть зрозуміти, як достойно похвалити всі чудеса Твої, явлені роду нашому від святої Твоєї Ікони. Вже по дорозі в Руську країну вона чудодіяла, повеліваючи благочестивому Мануїлу дати викуп невірним, що забороняли похід святої Ікони в країну Руську, а потім віддали йому вдвічі більше. Ми ж, дивуючись, вірно взиваємо до Тебе:

Радуйся, Джерело чудес невичерпне; радуйся, всякої милості Подателько.

Радуйся, завжди Тепла за нас Заступнице перед Богом; радуйся, Скарбе Провидіння Його про нас.

Радуйся, сущих у бідах Пристановище; радуйся, скорботних Утіхо.

Радуйся, хворих Зцілення; радуйся, немічних Зміцнення.

Радуйся, вдів Заступнице; радуйся, сиріт Милосердна Мати.

Радуйся, заблудлих на шлях істини Навернення; радуйся, грішників до покаяння Покликання.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Бажаючи спасти багатьох людей від бід і скорбот, Ти, Богомати, виливаєш невичерпне джерело Милості від Своєї ікони роду нашому; ось бо, Блага Воротарнице, і в столичному місті Москві Ти являєшся всім, що поклоняються Тобі, швидку допомогу подаючи, і в новому Іверському монастирі струмені Благодаті від ікони Твоєї виточуєш, і в інших містах, монастирях і селах, що шанують Тебе, корисне прохання виконуєш. Тому, прославляючи Бога, що дав нам таку Благодать, взиваємо до Нього: алилуя.

Богородице, Ти — Стіна для чернечого чину і для всіх, що до Тебе вдаються, бо Творець Неба і землі вселився в Дівочій утробі Твоїй і навчив усіх ревнителів чистоти і непорочності виголошувати Тобі:

Радуйся, дівоцтва Сосуде Обраний; радуйся, Найчистіший Образе непорочності.

Радуйся, Чертоже безсімейного уневіщення; радуйся, Невісто Неневісна.

Радуйся, бо Ти Сіяча чистоти народила; радуйся, що вірних з Господом з'єднала.

Радуйся, у бурі спокус Швидка Помічнице; радуйся, що ворога підступи відбиваєш.

Радуйся, що морок душошкідливих пристрастей відганяєш; радуйся, що помисли очищуєш.

Радуйся, що земні насолоди зневажати навчаєш; радуйся, що до Небес розум і серце направляєш.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Перемагається всяке оспівування, що намагається достойно прославити безліч щедрот Твоїх, Воротарнице наша Богородице, бо хоч ми й принесли б Тобі пісні, рівні кількості піску, — не звершили б нічого достойного того, що Ти подаєш нам, що взиваємо до Тебе: алилуя.

Бачимо святу ікону Богоматері, як Світлоносну Свічку явлену для тих, що перебувають у пітьмі біди; бо, духовний вогонь Благодаті приймаючи, вона променями чудес усіх осяює, навчаючи так взивати до Благословенної:

Радуйся, у всякій недолі Скора Допомого; радуйся, в печалі Швидке Вислухання.

Радуйся, що від вогню, меча і нашестя чужинців нас визволяєш; радуйся, що від голоду і несподіваної смерті нас звільняєш.

Радуйся, що від мору і всезгуби смертельної нас оберігаєш; радуйся, бідуючим у дорозі, на суші, на водах і в повітрі Несподівана Допомого.

Радуйся, ран душевних і тілесних Лікування; радуйся, що покинутих лікарями у Свої руки приймаєш.

Радуйся, Милосердна Утішителько всіх засмучених і обтяжених; радуйся, що не відкидаєш усіх зневажених і відкинутих.

Радуйся, що упалих у відчай із рову погибелі витягуєш; радуйся, що й мене, не зодягненого добрими ділами, Своїм покровом і заступництвом не залишаєш.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

Той, хто всі людські борги відпускає, бажаючи за древні борги дати Благодать, прийшов Сам до тих, від кого відійшла Благодать Його, і, розірвавши боргову розписку, дарував нам міцне Богоблагодатної заступництво, щоб усі взивали молитвами Богородиці: алилуя.

Оспівуючи Твої чудеса, явлені нам у житті цьому, хвалимо Тебе, Богородице, як Милості Джерело Невичерпне. І, припадаючи до Тебе перед чудотворною іконою, молимо Тебе смиренно: будь нам Покровом та Захистом і в день кончини нашої, і коли маємо стати на суд перед Страшним Престолом Сина Твого, щоб взивати Тобі:

Радуйся, що у славі сидиш біля Престолу Сина Твого і там нас не забуваєш; радуйся, що із Сином Твоїм і Богом вічно царюєш і за нас заступаєшся.

Радуйся, бо тим, що надіялись на Тебе, неосоромлений кінець життя даруєш; радуйся, що безболісну і мирну кончину влаштовуєш.

Радуйся, митарств гірких Позбавлення; радуйся, від влади князя повітряного Звільнення.

Радуйся, гріхів наших Непоминання; радуйся, після Господа наше Уповання на блаженне життя.

Радуйся, бо тим, що надіються на Тебе, праворуч Сина Твого стояти влаштовуєш; радуйся, бо блаженний голос Його, що спадок Царства Небесного обіцяв, слухати сподобляєш.

Радуйся, Блага Мати, всіх шануючих Тебе жити з Собою оселяєш; радуйся, міцна надіє вічного спасіння всім християнам.

Радуйся, Блага Воротарнице, що Райські двері вірним відчиняєш.

О Всеоспівана Мати, Пречиста Владичице Діво Богородице! Поглянь на нас, що смиренно приносимо зі сльозами малі ці молитви перед Пречистим Твоїм Образом і все уповання і надію покладаємо на Тебе, тому визволи нас від усіх бід і напастей у житті цьому і в майбутньому муки вічної позбав, щоб спасенні Тобою завжди взивали: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

О Пресвята Діво, Мати Господа, Царице Небес і землі! Зглянься на багатостраждальне зітхання душ наших, подивися з висоти святої Твоєї на нас, що з вірою і любов'ю поклоняємося Пречистому Образу Твоєму. Ось бо, в гріхи занурені і скорботами обтяжені, дивлячись на Образ Твій, як на Тебе живу, що перебуваєш між нами, приносимо смиренні наші моління. Бо не маємо ні Іншої Помочі, ні Іншого Заступництва, ні втіхи, тільки Тебе, о Мати всіх скорботних і обтяжених! Поможи нам, немічним, утамуй скорботу нашу, настав на шлях праведний нас заблудлих, вилікуй і спаси безнадійних, даруй нам останок часу життя нашого у мирі і тиші проводити, подай християнську кончину, і на Страшному суді Сина Твого явися нам Милосердною Заступницею, щоб завжди оспівували, величали і славили Тебе як Благу Заступницю християнського роду зі всіма, що догодили Богові. Амінь.