Кондак 1

Непереможній Воєводі рабів християнських і країни нашої визволительки похвальні пісні при­несімо, вірні, зібрані на святій її горі; Ти ж, що маєш Милосердя невимовне, о Владичице Бого­родице, благання нашого, що перед чудотвор­ним Твоїм образом підносимо, не відкинь, щоб у зворушеності сердець ми взивали до Тебе:

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Ікос 1

Архангел Гавриїл раніше "радуйся" Тобі при­ніс, Владичице, коли благовістив зачаття Сина Божого, після преславного ж Твого Успіння всі Небесні Сили ту ж похвалу на Небесах Тобі безпе­рестанно приносять; як же ми, грішні, насмілимо­ся свої голоси з'єднати з голосами безплотних? Однак, згадуючи Твоє Милосердя до всіх, хто кається, відкриваємо наші вуста зі страхом і любов'ю, промовляючи так:

Радуйся, Милості Безодне; радуйся, любові Не­вичерпне Море.

Радуйся, роду християнського Блага Заступни­це; радуйся, обителі Почаївської Стіно Непорушна.

Радуйся, православних людей на гору Почаївську сльозам любові приводиш Ти; радуйся, усяку печаль від душ їхніх відганяєш Ти.

Радуйся, Її ж чудотворний образ, як зірка, від гори Почаївської нас веде дорогою; радуйся, бо молитви, що до Неї возносяться, всілякі при­страсні спокуси відганяють.

Радуйся, бо Ти явленням Своїм на горі цій людей втішаєш; радуйся, слід стопи Твоєї на ній нам залишила.

Радуйся, вірних Постійна Сміливосте; радуй­ся, тих, хто має сумнів, Добре Утвердження.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 2

Почаївські пустельники і простець Іван бо­сий, побачивши Пресвяту Богородицю, що на скалі у вогняному стовпі явилася, слід стопи Її цілували і водою, що витекла тут із каменя, окроплялися, взиваючи до Бога: алилуя.

Ікос 2

Розум незрозумілий у Твоєму, Владичице, яв­ленні бажаючи зрозуміти, у такій надії утвер­джуємося, бо спочатку від агарян, а потім від єретиків твердиню православ'я на горі Почаївській утвердити Ти благозволила; заради цього приходячи у святий храм Твій, теплою вірою серця наші наповнюємо, промовляючи:

Радуйся, істинної віри утвердження; радуйся, зловір'я явне викривання.

Радуйся, бо ти в давнину в Неопалимій Купині Синайській була прообразована; радуйся, хрис­тиянам у Стовпі Вогняному тут явилася.

Радуйся, бо в палаючій печі, росою спасенні, Авраамові юнаки Тебе провістили; радуйся, бо водою від стопи Твоєї зцілені Благодать Твою проповідують.

Радуйся, землю нашу, в давнину агарянами розорену, явленням Твоїм тоді Ти утішила; ра­дуйся, і нині тих, хто молиться, багатьма зна­меннями Ти підбадьорюєш тут.

Радуйся, тих, хто кається, Ти скоро чуєш; ра­дуйся, тим, хто подвизається, Ти Поміч і Приста­новище.

Радуйся, і невідаючих Напоумлення; радуйся, і слабкодухих Укріплення.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 3

Силу особливої Благодаті явила Ти, Владичи­це, на горі Почаївській, коли місце Твого явлен­ня після трьохсот років чудотворною іконою Твоєю збагатила, яку рукою грека святителя Неофіта, грядущого із Москви, спочатку боярині Анні дарувала, а потім від неї в обитель Почаївську Ти прийняла; люди ж раділи і співали Богу: алилуя.

Ікос 3

Маючи у своєму домі ікону Твою, Владичице, бояриня Анна, побачивши зцілення від неї сліпонародженого брата свого Филипа, зразу ж запа­лала духом ревності по славі Твоїй, побудувала пустельникам почаївським кам'яну церкву в Ім'я Пречистого Успіння Твого, в якій, чудотворному образу Твоєму поклоняючись, взивала так:

Радуйся, багатий скарб у Твоїй іконі нам да­рувала; радуйся, рукою святителя подарованим образом Твоїм землю нашу Ти освятила.

Радуйся, душі наші від земного багатства Ти відвертаєш; радуйся, славу Божу оспівувати Ти нас навчаєш.

Радуйся, бо, бачачи чудеса Твої, ми підносимо­ся серцями своїми до Небес; радуйся, бо ми в оби­телі Твоїй як у переддвер'ї раю знаходимося.

Радуйся, православних людей іконою Твоєю Ти втішаєш; радуйся, бо Ти людей з усіх країн молитися в обитель Почаївську закликаєш.

Радуйся, бо Тобою віра утверджується; радуй­ся, бо Тобою безнадійність відганяється.

Радуйся, ченців почаївських повсякчасне раду­вання; радуйся, мирських людей непосоромлене уповання.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 4

Буря єретичного шаленства, що на святу оби­тель Твою піднялася, Владичице, і святу ікону Твою рукою злих іконоборців полонила і на гань­бу віддала, незабаром гнівом Божим була стри­мана, коли невидима сила хулителів, що безсо­ромно бенкетували, як Артаксеркса і Ірода, скру­тила і в недугу вкинула, що над святинею Твоєю наругу вчинили і не співали Богові: алилуя.

Ікос 4

Почаївські й усі православні люди, почувши, що свята ікона Твоя після сімдесяти років єре­тичного полону у святу обитель від посоромле­них хулителів повертається, зразу ж назустріч їй вийшли і, плач свій на радість змінивши, взи­вали до Тебе:

Радуйся, християн пристановище; радуйся, єретиків викривання.

Радуйся, бо Ти не позбавила ікони Твоєї оби­тель Почаївську; радуйся, бо Ти злохуління іко­ноборців посоромила.

Радуйся, бо ти не падати в бідах і у відчаї на­становляєш; радуйся, бо Ти правосуддю Божому вірувати нам повеліваєш.

Радуйся, нею ж православ'я в країні нашій утвердилося; радуйся, бо через неї і вся вселенна Втілену Істину прийняти сподобилася.

Радуйся, Довготерпінню Божому Ти уподіб­нюєшся; радуйся, людей Твоїх у терпінні утвер­джуєш.

Радуйся, бо смиренні Тобою утіху приймають; радуйся, бо Тобою горді смиряються.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 5

Боготічною Зіркою тим, хто шукає спасіння, яви­лася Ти, Владичице, приводячи їх до Сонця Прав­ди, бо як у земному житті Твоєму Заступницею за людей перед Сином Твоїм явилася Ти в Каш Галилейській, так і після преславного Твого на Небо відходу моління за вірних, що з усіх кінців землі приносяться, до Сина Твого возносиш; і тут, на горі Почаївській, зцілення різноманітні від Нього людям подаєш, що взивають до Бога: алилуя.

Ікос 5

Люди, що на гору Почаївську як у давнину, так і нині приходять, бачачи безліч зцілень, які Тобою подаються, утверджуються в бажанні спа­сіння душі своєї і за гріхи свої покаяння тепле приносять, взиваючи до Тебе:

Радуйся, сліпих Прозріння і кульгавих Зцілення; радуйся, біснуватих від демонів Визволення.

Радуйся, бо Ти полоненого ченця в обитель Твою на повітрі чудесно повернула; радуйся, не­мовля Симона напівмертвого за молитвою ста­риці Ти воскресила силою Сина Твого.

Радуйся, бо в цих знаменнях сила давніх чудес Твоїх людям знову явилася; радуйся, бо зцілен­ня від святої ікони Твоєї і в останні дні не при­пинилися.

Радуйся, у всьому світі джерело зцілень від святих ікон Твоїх подаєш Ти; радуйся, більше за них духовними даруваннями тих, хто молиться, збагачуєш Ти.

Радуйся, Нею ж православні роди хваляться; радуйся, бо до Твоєї помочі і маловірні зверта­ються.

Радуйся, земнородних Уповання; радуйся, Не­бесних чинів Радування.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 6

Проповідниками слави Пречистої Діви явили­ся агаряни, що на обитель Почаївську напали і спочатку видіння Пречистої Богородиці з препо­добним Іовом не зрозуміли; коли ж стріли, ними пущені, знову до них повернулися, зразу ж зро­зуміли силу Владичиці і принесли покаяння у своєму безумстві, з вірою взиваючи: алилуя.

Ікос 6

Засяяло видіння Твоє, Владичице, на горі Почаївській, коли братія обителі, дуже агарянами утиснена, з великим плачем благання перед Твоєю іконою і перед ракою преподобного Іова возносила; і коли братія побачила агарян, які, вражені цим видінням, стали втікати, зраділа і співала Тобі так:

Радуйся, Визволення наше і Спасіння; радуй­ся, роду християнському Повсякчасна Допомога.

Радуйся, бо Ти нечестивих ворогів від Твоєї святині відігнала; радуйся, бо Ти до покаяння їх привела.

Радуйся, бо від Неї і невидимі вороги нашого спасіння тремтять; радуйся, бо Тобі святі анге­ли і спочилі праведники на Небі поклоняються.

Радуйся, бо Ти преподобного Іова на молитву з Собою взяла; радуйся, бо Ти агарян Своїм ви­дінням до святого хрещення привела.

Радуйся, бо Тобою вірні від страху смертного визволилися; радуйся, бо заради Тебе деякі з агарян стали тут богобоязними ченцями.

Радуйся, істини виявлення повсякчасне; ра­дуйся, заблудлим добре напоумлення.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 7

Бажаючи хотіння вічного життя розпалити в серцях християнських, Пресвята Богородиця хворих чудесами Своїми зцілює, бісів виганяє, полонених визволяє, мертвих воскрешає, щоб усі ми, зрозумівши силу Божу, земне зненавиді­ли і піклування про душі свої доклали, безпере­станно взиваючи Богу: алилуя.

Ікос 7

Нові й тяжкі біди перетерпіла обитель Почаїв­ська, коли разом з усією країною від православ'я оманою була відірвана і у володіння єретиків віддана, однак через сто десять років знову пра­вославним християнам була повернена; православні ченці, прийшовши до неї, святі мощі преподобного Іова з-під спуду відкрили і, до чу­дотворного образа Владичиці припадаючи, про­мовляли:

Радуйся, православ'я Захиснице; радуйся, єре­тиків Викривальнице.

Радуйся, обитель Твою до кінця не залишила; радуйся, страху Божому Ти навчаєш нас.

Радуйся, бо заступництвом Твоїм край Волинсь­кий знову до православ'я повернувся; радуйся, бо з давніх років багато єретиків Твоїм напоум­ленням виправилося.

Радуйся, у святу лавру Твою вірних на молит­ву Ти знову закликаєш; радуйся, і невірних тут поклонитися православній святині Ти навчаєш.

Радуйся, бо Тебе праведники і праведниці по­стійно оспівують; радуйся, до неї і падші в пока­янні приходять.

Радуйся, відступників до віри Навернення; ра­дуйся, обманутих до світла істини Піднесення.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 8

Дивне чудо бачимо на Тобі, Богомати, бо як тілесні недуги цілуванням ікони Твоєї і водою почаївською окропленням зцілюються, так і ду­шевні пристрасті баченням святині Твоєї відга­няються, віра утверджується, і серця наші роз­чуленням наповнюються тих, хто співає Богу: алилуя.

Ікос 8

Весь я, недостойний, гріхами наповнився, до мирського життя вдався і до спасіння свого став байдужим, однак на святу ікону Твою, Владичи­це, дивлячись і бачачи просвіщення безлічі лю­дей, які сюди приходять, знову на путь спасіння повертаюся і в радості серця оспівую Тебе так:

Радуйся, чистоти Скарбнице; радуйся, милостей Безодне.

Радуйся, до Сина Твого моління за вірних Ти завжди приносиш; радуйся, бо Ти моління грішних не відкидаєш.

Радуйся, бо Тобою багато хто гріховного відчаю позбавляється; радуйся, бо ті, хто закликає ім'я Твоє, від падіння дивно піднялися.

Радуйся, бо Тобою єресь іконоборча у вселенній посоромилася; радуйся, бо через Тебе істинна віра Волинському краю повернулася.

Радуйся, бо Ти на подвиг цнотливості душі закли­каєш; радуйся, бо Ти навчаєш прощати образи.

Радуйся, сердець наших Зворушення; радуй­ся, душ наших Уповання.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 9

Всяке відступництво і єретичну оману народу Волинського краю, який покаявся, Ти, Влади­чице, відпустила і знову джерело зцілень від чудотворної ікони Твоєї, від стопи Твоєї на горі Почаївській у православній лаврі Твоїй Ти людям відкрила, тільки якщо вони приносять Богу покаяння у своїх гріхах і у Твоїй помочі не ма­ють сумніву, взиваючи до Нього: алилуя.

Ікос 9

Красномовцями Твоєї слави, Владичице, яви­лися сліпі й кульгаві, які отримали зцілення від Твоєї ікони, православним людям поверне­ної; вони напоумили і одну єретичну жінку хво­ру закликати Тебе на поміч і після зцілення істинну віру сповідати і поцілувати ікону, нас же взивати до Тебе так:

Радуйся, Царя Небесного Ублагання; радуйся, земнородних постійне Заступництво.

Радуйся, від лютеранської омани одну жінку через зцілення Ти відвернула; радуйся, Ти упев­нила в істині православ'я всіх людей.

Радуйся, бо Тобою православні люди багато­разові агарянські зваблювання перемагали; ра­дуйся, бо Тобою ті, що були спокушені латиня­нами, знову православну віру прославили.

Радуйся, бо до чудотворної ікони всі вірні мо­литовно очі піднімають; радуйся, її і ті, що мо­ляться за упокоєння померлих, на поміч закли­кають.

Радуйся, бо Ти і тим, що приходять до Тебе в недолі, допомагаєш; радуйся, бо тим, що терп­лять всілякі злі обставини, кріпкість даруєш.

Радуйся, христолюбивому воїнству на війні До­помого; радуйся, тих, хто бореться з демонами, блага Наставнице.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 10

Бажаючи спасти одну просту старицю, яка була засліплена латинством і мала малу онуку, право­слав'ям просвічену, а тілесними очима засліп­лену, Пресвята Богородиця обом вклала благе бажання, щоб вони поклонилися на горі Почаївській чудотворному образу, і там зразу ж сліпу отроковицю чудесно зцілила, а старицю спові­дати православну віру навчила, взиваючи Богу: алилуя.

Ікос 10

Стіна Нерушима істинної віри явилася Ти, Вла­дичице, бо як нечестиві єретики вперто відвер­нулися від прославлення Тебе як істинної Бого­родиці, так православні твердо перебувають у вірі Твоїй і ніколи не перестають звертатися до Тебе з молитвами, і тому не приймають у вуха свої єретичних слів, але вдячним серцем про­славляють Тебе, промовляючи:

Радуйся, християн Відрадо і Втіхо; радуйся, ангельських чинів Славо і Похвало.

Радуйся, від облесливих слів єретиків ти нас відвертаєш; радуйся, бо Ти розум наш підносиш до Бога, щоб ми пам'ятали про Твої милості.

Радуйся, бо Ти апостолів на Успіння Твоє на повітряних хмарах покликала; радуйся, і грішних людей у той день на гору Почаївську тисячі тисяч кожного літа збираєш.

Радуйся, заради Неї християни труднощі до­роги, як солодкий спокій, сприймають; радуйся, бо і ліниві заради Неї намагаються їм уподібнюватися.

Радуйся, бо Ти благодаттю Твоєю допомагаєш ченцям мирські насолоди забути; радуйся, бо Ти грізними сновидіннями устрашаєш тих, хто ози­рається назад.

Радуйся, Церкви Христової Найкращий Діа­манте; радуйся, держави нашої Щите Нездолан­ний.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 11

Спів подячний за Твої, Владичице, благоді­яння в усьому світі від християн возноситься, як фіміам безперестанно на небо піднімається; і наші убогі хваління не відкинь, благаємо Тебе, ще ж і благодать покаяння дарувати Тебе про­симо, з надією співаючи: алилуя.

Ікос 11

Світло життя земного і уповання життя вічно­го явилася Ти, Владичице, одному чоловікові в Бессарабїї, який мав померти, але раптом після споживання води від святині Почаївської став здоровим; родичі його, побачивши це, зі стра­хом і розчуленням до Тебе взивали:

Радуйся, хворих Зцілення; радуйся, бо ти скор­ботних чуєш.

Радуйся, бо Тобою відганялася смерть, що прийшла; радуйся, бо Тобою дарувалася нам віра несумнівна.

Радуйся, бо проречення Гавриїла на очах наших збувається; радуйся, бо від усіх родів, за Словом Твоїм, нині і завжди Ти ублажаєшся.

Радуйся, гору Почаївську, як місце перебування Твого, Ти освятила; радуйся, як Назарет, її явила.

Радуйся, бо Ти ніколи уповання нашого не осоромила;  радуйся, бо Ти молитвами всіх тепло приймаєш.

Радуйся, бо Ти до спасіння нас приводиш.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 12

Благодать зцілень і молитовне розчулення від Твоєї, Владичице, ікони виточується, щоб не даремно ми трудилися для спасіння наших душ, хоч і впадаємо у закам’янілу без чуйність заради гріхів; однак Ти маєш владу мертвих воскрешати, розбуди і наше душевне умертвіння і добрими помислами серця наші просвіти, щоб, зненавидівши гріховну оману, ми оспівували Бога: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи Твої чудеса, явлені в обителі Почаївській, благаємо Тебе, Владичице: Лиця Твого від країни нашої не відверни, але всім, хто приходить на святу гору Твою і милості у Тебе шукає, прохання на благо сповни, щоб усі співали Тобі так:

Радуйся, Всеправедного Бога умилостивлен­ня; радуйся, сміливосте християн до Христа.

Радуйся, бо Ти являєш торжество віри в лаврі Твоїй; радуйся, серця людей любов'ю розпалюєш.

Радуйся, бо подібне давнім чудесам тут бачити лю­ди сподобляються; радуйся, бо гора ця, як другий Синай, у країнах християнських прославилася.

Радуйся, бо Ти Бога, що на землі явився, в утробі Своїй носила; радуйся, бо Ти молитвою Твоєю людей до Бога підносиш.

Радуйся, ікону твою, як Проповідницю спасін­ня в обителі Твоїй залишила Ти; радуйся, слід стопи Твоєї, цілющою водою наповнений, Ти чудесами прославила.

Радуйся, бо Ти з Небесних Висот на рабів Твоїх споглядаєш; радуйся, бо Ти на благі діяння вірних наставляєш.

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу На­діє і Втіхо.

Кондак 13

О Всехвальна Мати Христа Бога, що всі роди християн Собі усиновила, ми, грішні, не розумі­ємо, як достойно прославити Тебе, однак, любо­в'ю Твоєю переможені і до чудотворного образа Твого очі свої підносячи, благаємо Тебе: у борінні і недолі нашій не залиш дітей Твоїх, які заступництву Твоєму тепло вірять і Сину Твоє­му взивають: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до Пресвятої Богородиці

До Тебе, о Богомати, молитовно звертаємося ми, грішні, згадуючи Твої чудеса, явлені у святій Почаївській лаврі, і за свої уболіваючи гріхи. Знаємо, Владичице, знаємо, що не подобає нам, грішним, чого-небудь просити, тільки того, щоб Праведний Суддя беззаконня наші простив. Усе бо, що ми в житті перетерпіли, скорботи, і недо­лю, і хвороби, як плоди наших беззаконь, вирос­ли нам; Бог попустив це для нашого виправлен­ня. Тому все це істиною і судом Своїм навів Гос­подь на грішних рабів Своїх, що в печалях своїх до Заступництва Твого, Пречиста, вдаються і з розчуленим серцем до Тебе взивають так: гріхів і беззаконь наших, Блага, не пом'яни, але підне­си пречисті руки Твої до Сина Твого і Бога, щоб Він простив нам вчинене нами, щоб за незчис­ленні наші невиконання обіцяння лиця Свого від рабів Своїх не відвернув і щоб Благодаті Твоєї, яка допомагає нам у спасінні, від душ наших не відняв. Так, Владичице, будь спасін­ню нашому Заступницею і слабкодухістю нашою не погордуй, зглянься на стогони наші, що в бідах і скорботах наших перед чудотворним Твоїм образом возносимо. Просвіти зворушли­вими помислами розум наш, віру нашу укріпи, надію утверди, дар найсолодшої любові сподоби прийняти. Цими ж, Пречиста, даруваннями, а не хворобами і скорботами, життя наше до спасіння приводиться, але від зневіри і відчаю душі наші охорони, позбав нас, слабких, від бід, що надходять на нас, і недолі, і наклепів людських, і нестерпних хвороб. Даруй мир і благоденство Україні нашій заступництвом Твоїм, Владичи­це, утверди православну віру в країні нашій і в усьому світі. Церкву апостольську і соборну на приниження не віддай, устави святих отців на­віки непохитними збережи і всіх, хто до Тебе вдається, від рову загибельного спаси. Ще ж і єрессю зваблених братів наших або тих, що спасительну віру у гріховних пристрастях згубили, знову до істинної віри і покаяння наверни, щоб, разом з нами Твоєму чудотворному образу поклоняючись, Твоє заступництво сповідували. Сподоби ж нас, Пречиста Владичице Богороди­це, ще в цьому житті перемогу істини Твоїм За­ступництвом побачити, сподоби нас Благодатну радість раніше нашої кончини сприйняти, як у давнині насельників почаївських Твоїм явлен­ням переможцями і просвітителями агарян по­казала Ти, щоб усі ми, вдячним серцем разом з ангелами, і пророками, і апостолами, і з усіма святими Твоє Милосердя прославляючи, відда­вали славу, честь і поклоніння в Тройці славимому Богу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, на­віки-віків. Амінь.