Кондак  1

Обрані і Духа Святого сповнені, преподобні і богоносні отці наші Антонію і Феодосію Печерські, найкрасивіші Руської землі паростки, пре­дивна українського народу окрасо, бажаючи я, недостойний, похвальний звершити вам спів, смиренно благаю вас: просвітіть мій затьмаре­ний розум світлом даної вам Богом благодаті, осяйте морок невідання, зруйнуйте перешкоди і незручності, укріпіть мою неміч, нас же, всіх синів українських, по-батьківськи визволіть від усіх напастей, скорбот і хвороб, щоб від теплого серця із глибини душі ми всі разом взивали до вас:

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого жит­тя на Русі першоначальники.

Ікос 1

Бажаючи ангелоподібного життя, від своєї юності всі блага світу ви свідомо відкинули і, як сміття зневаживши, дитячими потоптали нога­ми, самих себе в дар Христу принесли і освятилися; тому таке ваше святе і благоприємне свідо­ме волевиявлення оспівуємо так:

Радуйтеся, отці богоносні, все земне, благе і прекрасне світу цього ви зневажили; радуйтеся, Христа від юності всім серцем і всією душею ви полюбили.

Радуйтеся, дім, майно і багатства батьків ви за ніщо вважали; радуйтеся, благе і солодке ярмо Христове ви взяли ще в дитинстві.

Радуйтеся, бо ви уподібнилися до благоприємного приношення праведного Авеля; радуйтеся, бо ви були подібними до боголюбивого Ноя, який у подяку після виходу з ковчега приніс жертву.

Радуйтеся, бо ви ваші тіла замість однорічних агнців і тільців принесли своєму Сотворителю; радуйтеся, бо ви вознесли душі ваші Христу Спасителю замість запашного фіміаму.

Радуйтеся, бо ви добре приготували серця ваші на постійне служіння Богу і Божій Матері і по­вністю віддали їх; радуйтеся, бо ви прекрасно і богоугодно проводили все ваше життя, подібно до Самуїла, в служінні Богу до останнього подиху.

Радуйтеся, бо уподібнюватись вашому житію ви навчили багато мужів і жон, юнаків і дів; радуйтеся, бо ви усолодили багатьом благе і легке ярмо Христове.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 2

Побачило всевидяче око Отця світів таке ваше вельми благовгодне Богу починання і душоспасительний намір, хоч і не зразу влаштував Він ваше спільне житіє, однак невдовзі так вас з'єднав, як з'єднав Павла з Петром, щоб ви не­сли одне ярмо і багатьох ввели в Небесні оселі, чому ми, дивуючись, подячно Богові, Який так влаштував, співаємо: алилуя.

Ікос 2

Всехвальний Антонію, намагаючись старан­но придбати розум богоприємний, для самого себе і для інших благокорисний, його ж вдень і вночі зі сльозами теплими ти старанно просив у Всемилостивого Бога, як пророк взиваючи: "По­кажи мені путь, якою піду". Тому Чоловіколюбний Бог послухав твою слізну молитву і вклав у твоє серце, щоб ти негайно йшов на гору Афонську; ти ж як другий Авраам вирушив у дорогу з великою старанністю, виконуючи Боже пове­ління, заради цього взиваємо до тебе так:

Радуйся, отче Антонію, ти уподібнився давньому Аврааму, за словом Божим добровільно з послухом, без печалі й смутку залишив рідню і родичів своїх; радуйся, бо ти безпечально для себе відійшов у далеку і невідому країну заради чернечого життя.

Радуйся, бо ти без смутку пройшов довгий, тяж­кий і скорботний шлях; радуйся, бо ти на тому шляху мав за супутника ангела Божого, як ко­лись Товія.

Радуйся, бо ти за твоїм бажанням і Божим благоволінням благополучно дійшов до гори Афонської; радуйся, бо ти придбав там духовні блага й душокорисні скарби.

Радуйся, бо ти там багатьох здивував своїм любомудрим житієм у пості й молитві, постійно­му труді й бдінні, і беззаперечним заради Госпо­да послухом; радуйся, бо ти чернечими трудами і подвигами зрівнявся з великими старцями Святої Гори.

Радуйся, Антонію, бо ти, як богомудра бджола, збирав солодкість чернечу від подвигів тамтеш­ніх отців, як від різних квітів; радуйся, бо ти ту ж солодкість у вітчизну охоронно приніс і тут благоуспішно насадив її і виростив багатократно.

Радуйся, бо в чернецтві тією ж солодкістю бага­тьох, з ними ж і великого Феодосія, ти привабив словом і ділом; радуйся, бо ти щедро нагодував духовною солодкістю зібрану братію і в чеснотах укріпив.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 3

Сила Вишнього оселилася у твоєму чистому і непорочному серці, преблаженний Феодосію, і так тебе всього Божественною любов'ю розпа­лила, що ти віддалився від усього земного і тим­часового, і навчила та напоумила завжди шука­ти вічного і безкінечного. Тому, бачачи таку твою ревність про спасіння душі, зворушено всесиль­ному Богу співаємо: алилуя.

Ікос 3

Мав ти, отче преблаженний Феодосію, велике бажання відвідати святі місця в Єрусалимі, і на цю бажану справу найшов зручність — приєдна­тися до прочан, які йшли до Єрусалима, але злобний ворог влаштував тобі перешкоду — спо­нукав матір твою, яка гналася слідом за тобою, і, догнавши, як злодія зв'язаного, в дім приво­локла і після сильного побиття міцно зачинила в домі; ти ж, як адамант, ці злостраждання тер­пеливо переніс і після цього поневолення був звільнений; далі ти вдався до випікання просфор для Божественної літургії. Дивуючись цьо­му, взиваємо до тебе так:

Радуйся, отче Феодосію, непохитний і непо­рушний стовпе терпіння; радуйся, пречудний і прекрасний образе лагідності й смирення.

Радуйся, бо ти перетерпів мужньо і благодуш­но тяжке побиття матір'ю і ногами потоптання; радуйся, бо ти вважав для себе за смертоносну отруту її цілування і ласки.

Радуйся, бо ти всією душею полюбив служін­ня Богу і Божій Матері; радуйся, бо ти з самого дитинства мав велику старанність до церковно­го служіння.

Радуйся, бо ти вважав за шану для себе глу­зування і насмішки однолітків; радуйся, бо ти показав образ смирення і лагідності всім стар­шим і юним.

Радуйся, бо ти від душі прощав усіх, хто тебе кривдив; радуйся, бо тебе хвалили, любили і шанували всі побожні люди більше за однолітків твоїх.

Радуйся, бо ти прикрасив себе добрим норовом і благочестям більше, ніж красивою одежею; ра­дуйся, бо ти вважав за скверне болото одягання тебе у великосвітську одежу матір'ю.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 4

Богомерзотними солодощами і хвилюваннями ти був не переможений, преподобний отче наш Феодосію, бо ти завжди мав у душі і серці праг­нення безперестанно трудитися для Господа, кож­ного дня все більші і більші брав на себе труди і кожного дня намагався бути угодним Богові, пе­ремагаючи всяке сластолюбство і любочестя світу цього, єдиному Богу завжди співав: алилуя.

Ікос 4

Почувши, преблаженний отче Феодосію, про су­воре і жорстоке у печерному затворі житіє святого Антонія, швидко, як олень на джерельну воду, ти пішов до нього таємно від матері і, досягнувши його, старанно благав, щоб він прийняв тебе у своє співжитіє і вписав тебе в число ченців; він же, передбачаючи благодать Божу, що жила в тобі, по­велів невідкладно постригти тебе в чернечий об­раз; ти ж, подякувавши за це Благодайника Бога, разом з Антонієм постійно подвизався в чернечо­му житті, про що ми, розмірковуючи, так взиваємо:

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого жит­тя засновники; радуйтеся, найперші першоначальних ченців на Русі наставники.

Радуйтеся, бо ви вводили тих, хто приходив до вас, у чернечу тишу, як в якийсь безпечний корабель; радуйтеся, найкращі керманичі тих, хто в безодні світу цього хвилюється.

Радуйтеся, бо ви мудро перетворюєте світські бурі, хвилювання і сум'яття на тишу; радуйте­ся, бо ви з любов'ю всіх приводите до доброго і спасительного пристановища.

Радуйтеся, бо ви мудро смиряєте люте ворогів зухвальство; радуйтеся, бо ви спасаєте всіх, хто до вас приходить, від неприємних хвилювань.

Радуйтеся, бо ви всіх приймаєте під ваш батьківський покров і захист; радуйтеся, бо ви без упередження всіх захищаєте від всіляких бід і напастей.

Радуйтеся, бо ви є добрі заступники всіх, хто в бідах, завжди, у всьому і на кожному місці; ра­дуйтеся, бо ви завжди клопочетеся за скрив­джених, скорботних і принижених.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 5

Богоявлені зірки, яких на небосхилі Київсь­кої Русі явило Сонце правди, ви багатьох про­свіщаєте промінням високої вашої святості, ба­гатьох на путь богопізнання наставляєте, бага­тьох приводите до чернецтва, багатьох утвер­джуєте в чеснотах і укріплюєте у скорботному житті; бачачи це Боже благозволення, що на вас добре виявилося, співаємо подячно всемилостивому Богу: алилуя.

Ікос 5

Бачачи ваше благоугодне в печерах, як у гро­бах, затворне житіє, багато хто зворушується ду­шею, серцем скрушується, поспішно приходить до вас, шукаючи спасіння, смиренно благаючи, щоб ви і їх зробили спільниками такого житія і посвя­тили на постійне служіння Богу; ви ж, пам'ятаю­чи Того, Хто сказав: "грядущого до Мене не проже­ну геть", усіх з любов'ю приймали і по-батьківськи навчали. Тому таким піснеспівом величаємо вас:

Радуйтеся, преблаженні отці, ви багатьох при­вели від рабської неволі гріховної до солодкої свобо­ди духу; радуйтеся, бо ви багатьох навчили істин­но для Христа подвизатися і щиро Йому служити.

Радуйтеся, бо ви вашими чеснотами багатьом відкрили путь до спасіння, як колись Мойсей у землю обітовану; радуйтеся, бо вже не в землю обітовану, але в самі Небесні оселі ви вводите.

Радуйтеся, не тільки словом, а більше ділом і щирою до Бога молитвою ви повчали своїх учнів і послідовників; радуйтеся, бо ви прекрасно ке­рували через чернечі правила вашими співжителями ченцями.

Радуйтеся, бо ви швидко допомагали обтяженим різними спокусами і бідами; радуйтеся, при­гнічених супротивниками ви завжди захищали.

Радуйтеся, бо ви підкріпляли вашим несподі­ваним захистом тих, кого утискали супротивни­ки і які впадали у відчай, але з надією на Бога в молитві до вас зверталися; радуйтеся, бо вся­кий ворожий напад ви відганяли.

Радуйтеся, зібране вами стадо ви завжди до­глядали несплячим вашим оком; радуйтеся, бо ви постійно наставляєте ваших учнів і спад­коємців на путь Божих заповідей.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 6

Проповідується і всюди прославляється ваше, преподобні отці, богоугодне і безмовне житіє, бо тільки хто бачив або чув про вашу бідність і дов­ге перебування в печерних затворах, вважав вас більше за ангелів, ніж за людей; кожний дивувався вашому терпінню і різноманітному умертвлінню тіла і підносив до Бога достойну подяку, разом з вами співаючи пісню: алилуя.

Ікос 6

Засяяли ви, преблаженні, на церковному небо­схилі, бо хоч ви і самих себе зачинили у темних печерах, як під спудом, однак промінням ваших подвигів і чеснот усі навколишні країни осяяли і просвітили, як земне сонце освітлює і просвіщає світ; і так багатьох серця до богоугодного житія пробудили і зігріли і сотворили пригодними до добродіяння, як і сонце, зігріваючи землю, тво­рить її придатною до проростання різних дерев, і плодів, і польової трави, і всякого зілля на службу людям і тваринам. За це дякуючи Богу, приносимо вам такий спів:

Радуйтеся, бо ви просвіщаєте тих, хто перебу­ває в затьмаренні пристрастями; радуйтеся, бо ви напоумлюєте тих, що живуть у суєті й само­забутті.

Радуйтеся, керівники сущих у нерозумінні й омані; радуйтеся, управителі тих, що почина­ють добре жити.

Радуйтеся, бо ви укріплюєте знемагаючих у благому і тих, що хитаються слабкодухістю і зневірою; радуйтеся, бо ви пробуджуєте тих, що сплять у байдужості.

Радуйтеся, бадьорості й тверезості добрі вчи­телі; радуйтеся, бо ви проганяєте недбайливість і ледарство.

Радуйтеся, найтепліші попечителі трудолюбства, яке є началом усякого блага і утверджен­ня; радуйтеся, чистого і непорочного житія не­всипні охоронителі.

Радуйтеся, всіх до спасіння добрі й вірні доро­говкази; радуйтеся, всіх тих, що хочуть побожно і богоугодно жити, мудрі вчителі.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 7

Всезлобний ворог, бажаючи вашому доброму починанню вчинити перешкоду, так розпалив гнівом і люттю проти вас князя за постриг у чер­нецтво його слуги, якого любив більше за ін­ших, одного євнуха і сина боярина, що змусив вас залишити своє печерне життя і переселитися кудись; однак недовго цими своїми хитрощами ворог радів, бо благодушний князь, напучений своєю богобоязною дружиною, невдовзі пізнав вашу незлобливість, побачив ворожу хитрість і під­ступ і з благанням послав до вас, щоб ви повер­нулися на своє попереднє місцеперебування, через що зрадівши, ви подячно співали Богові: алилуя.

Ікос 7

Новий труд і новий подвиг взяли ви на себе після повернення в печерне житло, отці препо­добні, бо ви взялися за розширення чернечих келій і за побудову молитовного храму, щоб гор­диню підступного ворога і його безсоромне бе­зумство посоромити, зібрану ж братію до бого­угодного і побожного житія більше розбудити і підняти на старанніше служіння Христу Богу, на що ми, духовними очима дивлячись, так взи­ваємо до вас:

Радуйтеся, ревнителі печерного чернечого пе­ребування трудолюбиві винахідники; радуйтеся, теплі і преславні захисники чернечого житія.

Радуйтеся, монастирів ваших бадьорі і невси­пущі охоронителі; радуйтеся, княжого гніву і лютості смиренні приборкувачі

Радуйтеся, ворогів і неприятелів ваших істин­ні і нелицемірні любителі; радуйтеся, бо ви, пра­ведники, любили тих, хто вам творив кривди і напасті.

Радуйтеся, заповідей Божих і порад старанні виконавці; радуйтеся, благопоспішні водителі до чистого і непорочного житія.

Радуйтеся, добромисності і побожності мудрі вчителі; радуйтеся, всесильні силою Христовою помічники тих, що подвизаються у благочесті й благодіянні.

Радуйтеся, в чернечих трудах невтомні по­движники; радуйтеся, для зібраного вами стада незборимі у всьому поборники.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 8

Дивне ваше і дуже скорботне житіє здивувало не тільки людей на землі, але й ангелів на Небесах; бо ви, замкнувши себе в печерах, як у тем­них гробах, зі всією щирістю і теплотою серця єдиному Богу служили, щоб те служіння, яке вдень і вночі ви приносили своєму Сотворителю, було невідомим і незнаним для світу, а яви­лося відомим і знаним Самому Творцю. Заради цього Богу, Який так вас навчив і напоумив, ми завжди співаємо: алилуя.

Ікос 8

Все ваше, преблаженні і богоносні отці, ста­рання і все піклування було про те, щоб завжди боротися зі всезлобним християнського роду ворогом і горду його голову потоптати і знищи­ти, спільного ж для всіх Творця разом з вашими учениками прославляти в душах і тілах ваших, і в цьому вашому благому намірі й богоугодному подвигу ви укріплялися звище, і такий успіх мали в цьому, що все могли силою Ісуса Христа, Який укріпляв вас. Тому і слава Божа засяяла із ваших печер і просвітила всі краї землі, зара­ди цього приносимо вам такий похвальний спів:

Радуйтеся, невтомні ревнителі й проповідни­ки похвали і шани Божої в світі; радуйтеся, усмирителі зухвалої ворожої гордині.

Радуйтеся, достохвальні викоренителі воро­жих підступів і утисків; радуйтеся, мужні відгонителі згубних наклепів і неприємних сітей.

Радуйтеся, бо ви прикрасили себе глибоким смиренням і лагідністю, як коштовним бісером; радуйтеся, бо ви багатьох утвердили в тих же боголюб'язних чеснотах.

Радуйтеся, бо ви поревнували давнім пустель­никам у пості й стриманості; радуйтеся, бо ви провадили дні і ночі в невсипущій молитві без усякої тяготи і зневіри.

Радуйтеся, бо ви добре навчили своїх послідовни­ків перебувати в такій же молитві; радуйтеся, бо ви показали нам путь і образ, як пильнувати проти ворожих підступів і як їх долати.

Радуйтеся, бо ви застосовували проти мислених ворогів піст, молитву і поклони замість зброї; радуйтеся, бо ви таким вашим пісним і скорбот­ним житієм славу Божу в світі примножили.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 9

Усякий чин людського єства, убогі і багаті, про­сті і благородні, дивлячись на ваше убоге, смиренне і дуже тяжке житіє, воздавали Богові велику подяку і щиро прославляли Його благість і неви­мовне милосердя, Який налаштував вас, як таке тісне і скорботне житіє провадити, щоб ви, відхи­ливши багатьох від душозгубних стежок, як пас­тирі настановили на путь спасіння, навчаючи їх завжди співати Творцю і Промислителю: алилуя.

Ікос 9

Ви, преславні отці наші, явилися обраними красномовцями, але ви вітійствували не за обра­зом світу цього, бо те, що любить цей світ, ви щиро зненавиділи, і те, що він ублажає і дуже шанує, ви зневажили і далеко від себе відігнали і, як непотрібне і некорисне сміття, ногами свої­ми потоптали, тому від усіх прийміть таке по­хвальне шанування:

Радуйтеся, бо ви мужньо зневажили світ і всі його насолоди, красоти і привабливість; радуй­теся, бо ви тепло полюбили чернечу безкорис­ливість і убогість.

Радуйтеся, бо ви бачили всю вашу втіху і бла­женство в убогості й безкорисливості; радуйтеся, безмовністю і від світу зреченням себе збагатили.

Радуйтеся, самих себе повністю на Боже про­видіння і піклування поклали; радуйтеся, бо ви ніколи солодкої їжі і гортанноугодних напоїв не вживали.

Радуйтеся, бо ніколи не одягали на себе м'яких і світлих одеж; радуйтеся, бо ви у постійному вашо­му житті носили руб'я, як дорогоцінну прикрасу.

Радуйтеся, бо замість обраної їжі ви годували себе багатоденним постом і гострим умертвлінням тіла; радуйтеся, бо замість солодкого життя ви напоювали самих себе сердечними сльозами.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого жи­тія на Русі першоначальники.

Кондак 10

Бажаючи багатьох спасти, Премилосердний Бог чекає від усіх навернення до спасіння; вас, других апостолів, явив на Русі, щоб через вас багатьох напоумити і наставити на праву путь спасіння, в чому ви як апостоли потрудилися, старанно навчаючи євангельської істини сущих у невіданні, до православ'я привели і до вико­нання заповідей Божих, постійно спонукаючи словом і ділом до богоугодного житія і співаючи Богу Помічнику: алилуя.

Ікос 10

Міцною стіною і кріпкою огорожею стали ви, всехвальні отці, для тих, хто до вас звертаєть­ся; бо не тільки тим, що хотіли проводити з вами чернече життя, ви подавали руку допомоги, але утішали і тих, що були обтяжені різними мирсь­кими ділами, напастями і скорботами, як батьки дітей своїх утішають сущих у хворобах і болістях, охорону своїм піклуванням подаючи і бать­ківською ласкою полегшуючи тяжкість їхніх скорбот. За такі ваші благодіяння цей подяч­ний спів приносимо вам:

Радуйтеся, бо ви є скорі помічники тих, хто бідує і перебуває в тяжких обставинах; радуйтеся, покривджених і скорботних відомі захисники.

Радуйтеся, добрі керманичі тих, хто знаходиться в бурі тяжких обставин світу цього; радуйтеся, щедрі збагатителі убогих і скорботних.

Радуйтеся, милостиві годувальники голодних; радуй­теся, спраглих і сущих у спекоті дивні прохолодителі.

Радуйтеся, бо ви відкриваєте в лоні милосердя Божого покров і пристановище для тих, хто не має одежі і покрівлі; радуйтеся, бо ви дивні керівники сліпих і тих, хто помиляється в законі Господньому.

Радуйтеся, премудрі цілителі хворих і обтяжених важкими недугами; радуйтеся, прогонителі всіх напастей, бід і скорбот.

Радуйтеся, подателі всякого добра тимчасового і вічного; радуйтеся, теплі захисники від усяких скор­ботних обставин тих, що з вірою до вас звертаються.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого жи­тія на Русі першоначальники.

Кондак 11

Спів, який приносимо вам, богоносні отці, недо­статній для похвали славних ваших подвигів і трудів надлюдських, бо ваше життя перевершує життя людське і уподібнюється ангельському, тому і похвала повинна бути більше від ангелів, ніж від людей; однак, бачачи наше щире бажання, прийміть наше оспівування, з любов'ю вам при­несене, нас же очистіть від гріхів і всяких скверн і нечистот вашими молитвами, щоб кожну годину і день ми співали чистим серцем Богові: алилуя.

Ікос 11

Ви, отці преблаженні, явилися світлоподательними світилами на земному колі, всю вселенну із підземного печерного спуду ясно просвітили, бо ваші діла засяяли із підземних затворів і стали пізнанням і віданням, тому Схід їх ублажає, і Захід величає, і Південь восхваляє, і Північ прославляє. Тому і ми так вас із любові оспівуємо:

Радуйтеся, бо ви неліниві виконавці усіх чес­нот; радуйтеся, бо ви добрі насельники багатьох чернечих обителей.

Радуйтеся, прекрасні й предивні оселі Духа Святого; радуйтеся, добрі вмістилища всіх бого­угодних і благоприємних діл.

Радуйтеся, бо ви догодили у вашому тимча­совому житті Творцю і Богу, радуйтеся, бо ви добре себе приготували до відходження із цього тим­часового і багатотрудного життя.

Радуйтеся, бо ви наставляли на богоугодне житіє ваших учнів, як істинних дітей, не тільки при житті, але і під час відходу; радуйтеся, тим же учням ви обіцяли після відходження звідси зав­жди невидимо перебувати і постійно допомагати.

Радуйтеся, бо ви благопоспіншо ввійшли в Небесні оселі без усяких перешкод; радуйтеся, бо ви прийняли велику нагороду за ваші чернечі злостраждання від всещедрого Мздовоздаятеля.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого жи­тія на Русі першоначальники.

Кондак 12

Благодать, яку Всемилостивий і Всещедрий Бог подає від своїх невичерпних скарбів, ніколи не була у вас даремною і бездіяльною, але завжди прино­сила багатий плід, як добре зерно, кинуте на добру землю; бо ви, як вірні і мудрі раби, прийнявши таланти від свого господаря, трудолюбно викорис­тали їх з допомогою сили, що подавалася вам зви­те, і явилися перед Богом приємними і люб'язни­ми, і собі отримали велику нагороду в Небесних оселях, безперестанно оспівуючи Бога: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи ваше безмовне житіє з єдиним Бо­гом, віддалене від житейських мирських тур­бот, прославляємо ваші моління, величаємо ваші колінопоклоніння і долулягання і хвалимо ваше умертвління плоті й скрушення душі, все, що ви взяли на себе заради любові до Христа, згадуємо і велику нагороду, яку ви прийняли від правед­ного Судді і Мздовоздаятеля Бога, і так взиваємо:

Радуйтеся, бо ви уподібнилися до ангелів у безкінечній славі; радуйтеся, бо ви прийняли шану, рівну з патріархами.

Радуйтеся, бо ви вписані в чин пророків, як ті, що мають дар пророчий; радуйтеся, бо ви при­єднані до собору апостолів і євангелістів, як бла­говісники Христа словом і ділом.

Радуйтеся, бо ви прийняті у сонм мучеників як ті, що багато за Христа перетерпіли; радуй­теся, бо ви в зібранні сповідників вшановані саном сповідництва.

Радуйтеся, бо ви з дівственниками звеличені, як дівственники; радуйтеся, бо ви одержали частку і спадок зі всіма святими, які добре вгодили Богові.

Радуйтеся, бо ви завжди насичуєтеся солод­ким і блаженним спогляданням Лиць Пресвя­тої Тройці; радуйтеся, бо ви після чернечих по­двигів і посницьких трудів насолоджуєтеся без­кінечним упокоєнням.

Радуйтеся, бо ви праведно удостоїлися спадку невимовних благ, уготованих від віку преподоб­ним; радуйтеся, бо ви стали спільниками і спад­коємцями Царства Небесного, яке перевершує людський розум своїми насолодами, красою, ве­личчю і блаженством.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого жи­тія на Русі першоначальники.

Кондак 13

О преблаженні й всякої шани достойні, отці богоносні, Антонію і Феодосію Печерські, з лю­бов'ю прийнявши це мале моління, що від лю­бові до вас приноситься, вашу разом і нашу Вітчизну неушкодженою і непохитною збережіть від усіх нападів супротивників і наклепів воро­жих, по-батьківськи визволіть від усяких бід, скорбот і недолі, щоб ми завжди з вдячністю за вас співали Спасителю Богу: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських

Преподобні і богоносні отці наші, Антонію і Феодосію, ми, грішні і смиренні, щиро звертає­мося до вас як до теплих заступників, і скорих помічників, і відомих предстателів, смиренно про­сячи вашої допомоги і заступництва, бо занурені в безодні зла і бід, які кожного дня і години надхо­дять на нас і від лукавих людей, і від злих духів піднебесної, що прагнуть завжди, всюди і різними засобами нашої загибелі. Ми, без сумніву, знаємо, яку велику сміливість ви маєте перед милосерд­ним Богом, бо, ще на землі перебуваючи між по­дорожуючими до Небесної Вітчизни, ви на собі показали велику силу Благодаті Божої, яка чудо­діяла вашими устами і руками: бо звели і вогонь з Неба, подібно до Іллі, для визначення місця, на якому мала бути заснована на честь і постійне славослов'я Бога і Матері Божої велика Печерська церква, і росу звели по образу Гедеона на очи­щення і вічне прославлення того ж святого місця. Також знаємо, яка велика кількість мужів і жон із різних країн і народів, скорботних і в напастях сущих, або одержимих тяжкими хворобами, або тих, що підпали під насилля і утиски нестерпні і зневірилися у своєму житті, вашими молитвами і заступництвом одержали швидке полегшення і визволення. Якщо, будучи ще у земному смерт­ному подорожуванні, ви милостиво подавали таку допомогу бідуючим, то тим більше тепер, коли ви стоїте перед Всемогутньою Тройцею і більшу має­те сміливість, щоб благати за нас недостойних і нас, сущих у бідах і печалях, утішати, в тяжкій недолі і напастях за нас заступатися, в нещас­тях і бідах нас захищати. Заради цього і ми, що перебуваємо всюди під загрозами і утисками від безлічі ворожих наклепів, скорбот і зловмисних підступів, доручаємо вашому теплому і сильному після Бога покрову і захисту і щиро молимо вашу благість: збережіть нас неушкодженими від усіх бід і лиха, а найбільше від бісівських підступів і хитрощів, лестощів і несподіваних нападів, щоб не стали ми ганьбою і посміянням, але відженіть їх від нас міцною вашою силою, як у колишні дні ви відганяли від обителі тих, що велику шкоду чинили. Такі ж їхні шкідливі на нас повстання приборкавши, утвердіть нас у вірі, надії і любові, щоб ніколи не оволоділо нами ніяке нерозуміння або сумнів у тому, чого навчає нас вірувати Свя­та Матір Церква і повеліває сміливо сповідува­ти; надію нашу на Господа Бога в душах наших влаштуйте вагою і мірою правди і милості Божої, щоб ми безмірно не сподівалися на Бога без трудів і подвигів одержати, а також, дивлячись на ве­ликі гріхи і тяжкі злочини, не зневірялися у Божому Милосерді. Любов у серцях наших утвердіть і вчиніть достойною, щоб ні про що земне і швид­коплинне більше за Бога, Який все створив і все Собою тримає, не помишляли, не бажали, не від­давали перевагу. Почуття наші душевні й тілесні у такій благоліпній мірі кожного дня і години зберігайте, щоб ми ніколи ними не прогнівляли благого і Чоловіколюбного Бога. Розум очистіть, щоб він думав про Бога і Його всюдиприсутність і благе провидіння, ніж турбувався про тимчасо­ве і нікчемне. Розбещену волю нашу виправляй­те, щоб вона ніколи не бажала противного волі Божій, але тим задовольнялася і щоб у тому без­турботно і спокійно перебувала, що Богу угодне і приємне, людині ж спасительне і корисне. Па­м'ять витверезуйте, щоб вона постійно представ­ляла розуму те, чим прогнівила всемилостивого Бога і Його благосердя, і те, що кожну людину, без усякого сумніву, після земного тимчасового життя чекає. Крім того, і Вітчизни вашої не забувайте, але безперестанно благайте милости­вого Бога про мир і спокій її. Всіх людей, сущих в країні нашій, зберігайте в спокої і без печалі і визволяйте від усякої злої недолі. Коли ж при­йде час нашого відходу із тимчасового життя і переселення у вічність, прийдіть нам на допомо­гу і від насильства ворожого визволіть, як при­йшли ви колись до ченця Еразма, який перебував у тяжких смертних обставинах, і спонукайте сер­це наше до істинного покаяння у гріхах, як і його спонукали, щоб він відійшов до Бога в істиннім покаянні, щоб і ми в чистій совісті постали перед Пресвятою і нероздільною Тройцею, щоб прослав­ляти Її разом з вами і всіма святими в безкінечні віки. Амінь.