Надвірнянський деканат / Акафіст преподобному Антонію Печерському,

Кондак 1

Обраний угоднику Христів, ченців руських першоначальнику і великий чудотворцю, преподобний отче наш Антонію, з любов'ю приносимо тобі ці похвальні пісні, як Небесному заступнику нашому; ти ж, як той, що має сміливість перед Господом, молися за спасіння нас, грішних, щоб ми подячно взивали до тебе:

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Ікос 1

Ангел у плоті був ти, преподобний отче Антонію, хоч і на землі народився ти у місті Любечі, але Небесний град Єрусалим прекрасний придбав тебе громадянином; перебуваєш ти в ньому з ангелами і святими і промінням чудес завжди осяюєш вітчизну твою земну, від нас же, що шануємо тебе, почуй похвальний спів такий:

Радуйся, батьків побожних сину; радуйся, міста Любеча святий паростку.

Радуйся, раю Ісусового гілка багатоплідна; радуйся, ділами благими ти Христу благовгодив.

Радуйся, від дитинства Богом обраний; радуйся, від юності ти Бога всією душею полюбив.

Радуйся, всі заповіді Господні ти вірно зберіг; радуйся, у виправданні Владичному ти непорочно ходив.

Радуйся, чисте вмістилище чеснот; радуйся, прекрасна оселе Святого Духа.

Радуйся, цнотливості ревнителю; радуйся, смирення любителю.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 2

Бачив Господь душу твою, отче Антонію, обійняту полум'ям божественної любові, в молодому віці навчив тебе істинного богодогод-жання; Його ж провидінням настановлений, ти в Любечі печеру викопав і в ній у щирих молитвах перебував, подвизаючись скрушити голову пекельного змія і перемогти всі його спокуси, щоб змогти достойно і праведно співати Триєдиному Богу ангельську пісню: алилуя.

Ікос 2

Розум Небесний звище тобі був дарований, преподобний отче Антонію, ти в юних літах старечою мудрістю зацвів, усе тління за сміття ввазкав, бажаючи догоджати єдиному Богу, свідком чого є печера, в юності тобою викопана в Любечі для подвигів духовних, яка як сурма сповіщає, яким подвижником був ти в юності твоїй. Цьому дивуючись, взиваємо до тебе:

Радуйся, пророку Божому Іллі, який жив у печері, ти уподібнився; радуйся, Хрестителя Христового Іоанна, який перебував у пустелі, ти ревний послідовнику.

Радуйся, печерне подвижницьке житіє ти щиро полюбив; радуйся, великі благодатні дарування ти придбав.

Радуйся, закон Бога твого ти на скрижалях серця написав; радуйся, світло заповідей Євангелія Христового ти мав для стежок твоїх.

Радуйся, Христа ти щиро полюбив; радуйся, непорочно і свято ти на землі пожив.

Радуйся, світ і всі насолоди його ти знехтував; радуйся, бо ти про Небесні блага завжди думав.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 3

Силою Божою укріплений, ти, Антонію богомудрий, земну вітчизну твою залишив, і в жереб Богоматері — святу Афонську гору ти віддалився, щоб там отримати тихе пристановище для спасіння і навчитися чернечого рівноан-гельського життя, якого ти прагнув, щоб сподобитися благоприємно славословити Творця всього Бога і співати Йому: алилуя.

Ікос 3

Маючи чисту думку і непорочну душу, отче Антонію, ти, як ягня лагідне, прийшов на пасовище Богоматері, на святу Афонську гору, і звернувся до доброго пастиря чернечої обителі, благаючи його, щоб він зарахував тебе до стада своїх словесних овець; той же, передбачивши в тобі сосуд Святого Духа, з любов'ю прийняв тебе і постриг тебе в чернечий чин. Ми ж ублажаємо тебе такими словами:

Радуйся, ченцю боголюбивий; радуйся, поснику нелицемірний.

Радуйся, воїне духовний, що не зв'язався з житейськими турботами; радуйся, бо справу Небесну звершив ти.

Радуйся, бо ти бісер Христа знайшов; радуйся, Його ради ти земну вітчизну залишив.

Радуйся, Його ради ти став подорожнім і прибульцем на землі чужій; радуйся, любов'ю міцною ти з'єднався з Ним навіки.

Радуйся, Афонської гори добрий жителю; радуйся, жереба Богоматері благодатний плоде.

Радуйся, преподобних отців афонських духовний ученику; радуйся, богоносних пустельників Святої Гори нелінивий сподвижнику.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 4

Бурі пристрастей уникнувши, в пустині Афонській благодатного безстрастя ти досяг, преподобний отче Антонію, і духовно ти виріс до мужа досконалого у Христі; тому, зажадавши повної безмовності, з благословення твого ігумена, в горі у печері ти оселився і в ній у молитві і пості безмовно подвизався, взиваючи невмовкно до Бога: алилуя.

Ікос 4

Почув твій ігумен голос Небесний, який повелівав йому, щоб послав тебе, отче Антонію, у країну Руську на подвиги духовні, покликав тебе і благословив, щоб ти йшов туди, де народився, і влаштував там чернечу обитель на місці, Богом для того наперед вибраному. Заради цього взиваємо до тебе:

Радуйся, світильнику Божої благодаті, на Афоні запалений, що Русь духовно просвітив; радуйся, бо світло добрих діл твоїх завжди немеркнучи світиться.

Радуйся, зоре невечірня Сонця правди Христа; радуйся, послуху любителю, бо беззаперечно волю ігумена твого ти виконав.

Радуйся, святе благословення Афонської гори у спадщину Руській землі ти приніс; радуйся, у волю Божу всього себе ти віддав.

Радуйся, мудрий подорожній, що шукає Небесної вітчизни; радуйся, прекрасні ноги твої ти направив на спасительну путь для багатьох.

Радуйся, ти все земне знехтував, а за Небесне завжди зітхав; радуйся, духовну убогість ти собі засвоїв.

Радуйся, святого смирення сповнений; радуйся, сльозами молитовними ти себе зрошував.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Боготічній зірці був ти подібний, отче Антонію, з Афону в Русь прийшов ти і в місті Києві, в печері варязькій оселився, середовище розбійників перетворивши на храм молитви, де день і ніч у молитві невтомно подвизався і у благості зворушливо оспівував Бога, взиваючи: алилуя.

Побачивши тебе, Антонію богоносний, люди київські, як ангела Божого, всіма чеснотами прикрашеного, що рівноангельське житіє в печері проводить, приходили до тебе щиро: одні шукаючи у тебе молитов і благословення, інші ж хотіли подвизатися з тобою; ти ж, за словом Христовим, тих, хто приходив, не відганяв, але спасінню людей ревно служив і основу славній лаврі Києво-Печерській поклав, яка красується тобою, як своїм наріжним каменем, і оспівує тебе піснями такими:

Радуйся, подвижництво духовне в Руській землі ти насадив; радуйся, твоїми сльозами місце це у сто разів ти зробив плодоноснішим.

Радуйся, добрий працівнику Небесного винограднику; радуйся, душоспасительний управителю тих, хто довірився твоєму духовному керівництву.

Радуйся, у підземних оселях простір Царства Небесного ти одержав; радуйся, до нього твоїх учеників ти бадьоро і неухильно вів.

Радуйся, правило істинної віри; радуйся, образе лагідності духовної.

Радуйся, верховний отче ченців руських; радуйся, дзеркало всіх чеснот чернечих.

Радуйся, бо за нього радуються ангели на Небесах; радуйся, бо за нього Бога прославляють люди на землі.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Проповідником святого смирення був ти для твоєї братії печерної, преподобний отче Антонію; бо заради смирення ти ухилився від ігуменства і священства, даючи перевагу повчати братію не стільки владою і словом, скільки прикладом святого подвижницького твого житія, за словом Господа, всім бути слугою. Тому нині прославляєшся з ангелами і солодко співаєш Пресвятій Тройці: алилуя.

Засяяв ти на горах Київських, як стовп утвердження вірних, Антонію богомудрий, і, як світла денниця, від мороку печерного піднявся ти на гору Небесну, звідки осяюєш Церкву Православну, в якій шануєшся достойно першоначальником чернечого життя і чуєш вірних дітей її спів такий:

Радуйся, бо ти прославив гори Печерські твоїми духовними чеснотами; радуйся, бо ти перетворив печерне житло розбійників на храм Господа Слави.

Радуйся, в підземних оселях ти кріпко скрутив голову глибинного змія; радуйся, безперестанним богомислієм ще у плоті ти споглядав Небесні блага.

Радуйся, бо ти утішання божественного сподобився; радуйся, сповнений молитовної зворушливості.

Радуйся, багатьох дітей у Христі ти придбав; радуйся, бо ти як батько любив тих, що уподібнювалися твоєму святому житію.

Радуйся, бо твоє духовне сім'я не ослабло в землі Українській; радуйся, бо ти веселишся з дітьми твоїми в оселях райських.

Радуйся, бо ти виростив як прекрасний плід предивного Феодосія; радуйся, бо, разом з ним перебуваючи у славі Небесній, Бога завжди за нас грішних благаєш.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першо-начальнику.

Ворог спасіння людського, бажаючи вчинити тобі скорботу, преподобний отче наш Антонію, підбурив проти тебе гнівом князя Київського Ізяслава; ти ж, уступаючи місце його гніву, в область Чернігівську віддалився, і в горі Бол-диній викопав собі печеру, і в ній з любов'ю подвизався, і тим поклав початок Свято-Іллінської обителі, яка благоговійно шанує твою печеру, прославлену багатьма чудесами, за які вірні прославляють дивного у святих Своїх Бога, взиваючи: алилуя.

Нового тебе Антонія Великого дарував Господь країні Руській, преподобний отче; бо як той у давнині просвітив усю Вселенську Церкву світлом чеснот і своїх чудес, ставши першо-начальником усіх ченців, так і ти нині всю Церкву Українську духовно осяюєш твоїми подвигами і чудесами і достойно називаєшся першоначальником ченців руських. Тому взиваємо до тебе:

Радуйся, твоїм смиренням великих божественних дарувань ти удостоєний; радуйся, духовною убогістю ти Небесне багатство придбав.

Радуйся, майбутнє як теперішнє ти споглядав; радуйся, таємні людські помисли ти прозрівав.

Радуйся, давнім пророкам Божим ти рівночесний; радуйся, благодатної прозорливості ти сповнений.

Радуйся, всі спокушення духів темряви ти переможно відганяв; радуйся, велику владу над дияволом ти від Господа одержав.

Радуйся, від мук демонів багатьох людей молитвою твоєю ти визволив; радуйся, бо зцілення благодатні від гробу твого вірним ти подаєш.

Радуйся, бо ти переміг ворогів невидимих глибоким твоїм смиренням; радуйся, бо ти посоромив і подолав гординю злобного веліара.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Дивне і безмовне житіє ти провадив, богоносний отче, коли із Чернігова знову в Київ повернувся і з Дальньої твоєї печери у Ближню переселився, яку ти з учениками твоїми викопав, як рай прекрасний прикрасив її подвигами і чудесами, і, в ній безмовно перебуваючи, зворушено оспівував Царя Слави Христа: алилуя.

Весь ти був у Бозі безперестанним богомислієм, преподобний отче Антонію, у світлому видінні у Царграді у Влахернській церкві, разом з Феодосієм, таємниче бачили тебе будівничі Великої Печерської церкви, коли Пресвята Владичиця Богородиця посилала їх у Київ будувати ту церкву і вручила їм божественну ікону Свого Успіння. Чуючи про такі великі чудеса Божі, до тебе, преславного чудотворця, взиваємо:

Радуйся, прекрасний слуго Пресвятої Богородиці; радуйся, постійний прославителю Її чудес.

Радуйся, обитель славну в ім'я Її святе в Русі ти заснував; радуйся, ікону Її чудотворну, руками Її даровану, з радістю ти прийняв.

Радуйся, цим Її образом божественним обитель твою ти духовно збагатив; радуйся, разом з Нею молитися за нас до Господа ти сміливість одержав.

Радуйся, вірний виконавцю заповідей Сина Її і Бога; радуйся, преславний звершителю багатьох великих чудес.

Радуйся, печерний жителю, що всю Русь сповнив славою твоїх подвигів; радуйся, від темних місць підземних ти світив світові рівноангельським твоїм житієм.

Радуйся, безмовнику дивний, бо ти поза суєтою світу пожив; радуйся, затворнику благозворушливий, що мовчазні уста мав.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першо-начальнику.

Усім серцем Бога полюбивши, отче Антонію, Бога улюбленим став ти; Він благосердно слухав молитви твої і милостиво виконував усі твої прохання. Ти, преподобний, просив у Господа вказати тобі місце, де повинна бути побудована Велика Печерська церква: нехай буде по всій землі роса, а на тому місці суша. І знову: нехай буде по всій землі суша, а на тому місці роса; і стало так за твоїм проханням. Тому радісно заспівав ти Богу чудес: алилуя.

Красномовство людської похвали перевершує твоє святе подвижницьке житіє, преподобний отче Антонію; бо хто достойно може похвалити тебе, преславного чудотворця, що молитвою своєю звів вогонь з неба, як у давнину пророк Ілля, і тим вогнем спалив увесь хмиз на місці, де мала будуватися Велика Печерська церква, як знамення того, що велика благодать Божа буде перебувати в ній. Цьому дивуючись, смиренно промовляємо:

Радуйся, бо ти був одухотвореною церквою Бога Живого; радуйся, в храмі Триіпостасного Господа ти душу твою освятив.

Радуйся, вогнедухновенні дари Духа Святого ти прийняв у серце твоє; радуйся, духоносним апостолам Христовим єдиноправний.

Радуйся, предивний низводителю вогню з Небес; радуйся, чудотворний свідку Божого благовоління до місця Великої Печерської церкви.

Радуйся, адаманте, сяючий дарами Божої благодаті і не зборимий підступами ворожими; радуйся, стовпе непохитний святої православної віри.

Радуйся, чудотворцю преславний і богоприємний; радуйся, молитвенику сильний і скоропочутий.

Радуйся, преподобні твої руки сміливо підносив ти догори; радуйся, прохання твої до Господа ти приносиш з теплими сльозами.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Спасителя душ наших Господа Ісуса Христа ти сподобився бачити у дивному видінні, преподобний отче Антонію, і благе обіцяння із вуст Його почув, як вірний Його раб і угодник. Молися ж Йому, преподобний, щоб Він і нас убогих не відкинув від солодкого споглядання Лиця Його, але сподоби нас зі святими завжди бачити Лице Його пресвітле і співати Йому: алилуя.

Царя Небесного вірний раб і послідовник був ти, отче преподобний, і заради цього ти збагатився від Нього даром чудотворінь. Ми ж, знаючи тебе благодатним цілителем, старанно нині приходимо до святого твого гробу і від нього приймаємо безплатно зцілення душ і тілес наших, подячно тобі промовляючи:

Радуйся, величчю подвигів твоїх ти був подібним до давніх богоносних отців; радуйся, глибиною твого смирення ти перевершив твоїх сподвижників.

Радуйся, сіті ворожі ти, як павутину, розірвав; радуйся, в Царство Небесне, як орел, ти піднявся.

Радуйся, слідом за собою багатьох учеників ти привів до Христа; радуйся, дітей твоїх духовних ти бадьоро охороняв від спокус диявольських.

Радуйся, лінивих ти спонукав до виправлення христоподібним твоїм житієм; радуйся, грішних до покаяння ти привів богомудрими твоїми словами.

Радуйся, покарателю люблячий; радуйся, умовлятелю пресолодкий.

Радуйся, отче, отців красо; радуйся, пастирю добрий тобою зібраного словесного стада.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Спів всезворупіливий приносив ти Господеві, преподобний отче Антонію, і, лежачи на ложі смертному, ти старанно молився за обитель твою і за учеників; також прощення і благословення братії твоїй подавши, у мирі спочив ти і приєднався до собору святих і преподобних отців; з ними ж нині радісно співаєш Христу Богу: алилуя.

Світлодайним світильником являєшся ти після смерті, преподобний отче Антонію, поставлений з-під спуду печерного на верхах Небесних, і звідтіля світлістю чудес просвіщаєш Церкву Христову. Просвіти, угоднику Божий, і наші затьмарені душі світлом Христовим, і молитвами твоїми допоможи нам уникнути темряви гріховної і приймати проміння благодаті Божої в серця наші і неосудно співати тобі:

Радуйся, світильнику, сяючий благодатно; радуйся, дзеркало пресвітле чернечого житія.

Радуйся, другий Мойсею, духовні скрижалі — твої чесноти нам від Святої Гори ти приніс; радуйся, виноградник духовний ти насадив на горах Печерських.

Радуйся, бо лоза його від півдня до півночі поширилася; радуйся, бо листя його завжди зеленіє.

Радуйся, заледенілу в язичництві землю Руську ти духовно запліднив; радуйся, ти був добрим працівником на ній.

Радуйся, нові богоугодні насадження ти виростив на ній; радуйся, від печерних затворів у рай Ісусів багато квітів ти пересадив.

Радуйся, ангеле земний; радуйся, чоловіче Божий.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Благодать Божа охороняє священний гріб твій, Антонію, отче наш; тим, хто хотів відкрити твої мощі, ти заборонив сходженням вогню і вилиттям із нього води; ти, будучи смиренним, і після смерті не бажав явити мощей твоїх світові, цим навчаючи нас благодатного смирення, щоб ми у зворушеності смиренномудро співали Богові: алилуя.

Оспівуючи велике подвижницьке і рівноангельське твоє житіє, преподобний отче, хвально славимо і величаємо Господа, Який укріпив тебе і дарував нам тебе за святий приклад для достойного уподібнення назавжди. Прийми ж, угоднику Христів, від нас смиренних, які з любов'ю сердечною тебе шанують, ці неулес-ливі слова похвали:

Радуйся, Пресвятою Живоначальною Тройцею благоволінням увінчаний; радуйся, Пресвятої Владичиці Богородиці милостями ущедрений.

Радуйся, співдружності ангельських воїнств ти сподобився; радуйся, блаженства святих удостоєний.

Радуйся, спадкоємцю преподобних; радуйся, посників благодатне прикрашення.

Радуйся, жителів печер славо і похвало; радуйся, всієї країни преславної Української кріпка огороже.

Радуйся, святої твоєї лаври неосоромлене уповання; радуйся, тим, хто подвизається в ній, заступнику вічного спасіння.

Радуйся, тіла наші безоплатно лікуєш ти через доторкання до гробу твого; радуйся, душі наші ти підносиш до спадку райського блаженства святими твоїми молитвами.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

О великий першоначальнику ченців руських і преславний чудотворцю, преподобний отче Антонію! Ми, діти твої духовні і вівці твого пасовища, приносячи тобі щиро ці малі похвальні пісні, благаємо тебе: яви нам батьківську любов твою і ублагай Господа Бога позбавити нас геєни і удостоїти Царства Небесного, щоб ми співали Йому зі святими: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до преподобного Антонія Печерського

О добрий пастирю і наставнику, приснозгадуваний ченців руських першоначальнику, преподобний і богоносний отче наш Антонію! Ти вгорі на Небесах, а ми внизу на землі, віддалені від тебе не стільки місцем, скільки гріховною нашою нечистотою, однак, пам'ятаючи твою батьківську любов до людей, рідних тобі, припадаємо і молимося зі зворушенням і вірою: допоможи нам, грішним, очиститися покаянням і бути достойними помилування і прощення від Господа і Сотворителя нашого. Умоли Його благість дарувати нам великі і багаті милості, добре поліття, міцний мир, нелицемірну братолюбність і благочестя, достаток плодів земних, і щоб ми не перетворювали на зло добро, що дарується нам від щедроподательної правиці Його, але на славу імені Його святого і для нашого спасіння. Збережи, угоднику Божий, твоїм святим заступництвом усіх нас. Охорони, чудотворцю святий, благосильними твоїми молитвами обитель твою, і всю Україну нашу неушкодженими від усякого зла, і всіх людей, що живуть в обителі твоїй, і тих, що на поклоніння до неї приходять, осіни Небесним твоїм благословенням і в скорботах, бідах і хворобах подай їм утіху, визволення і зцілення; щоб ми подячно славили, хвалили і величали Господа, Який прославив тебе, і через тебе дивно бла-годіє нам, безначального Отця, Єдинородного Його Сина, і Єдиносущного Його Духа, Тройцю живоначальну і нероздільну, і твоє святе заступлення навіки-віків. Амінь.