Кондак 1

Обраній з дочок людських бути Матір'ю Христа Бога нашого принесімо від любові нашої похваль­ні пісні; а Ти, що Сина Божого незбагненно наро­дила і як Немовлятко молоком годувала, збере­жи тих, що величають Тебе, від облоги зла, скор­бот і напастей, щоб ми співали Тобі невпинно:

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Ікос 1

Ангелів хори у вертеп прилетіли і, побачив­ши там Діву Чисту, що Сина молоком годува­ла, заспівали Тобі, Благословенній:

Радуйся, бо Ти породила Творця світу; радуй­ся, бо годуєш молоком Годувальника всесвіту.

Радуйся, бо Ти сповиваєш Того, Хто спови­ває небо хмарами; радуйся, бо Ти носиш на руках Носимого на херувимах.

Радуйся, бо Він, як звичайне дитя мале, наро­дився від Тебе; радуйся, бо, як Дитятко, Він пла­че і всьому світові радість дає.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 2

Бачачи на грудях Своїх Богонемовля, Свята Діва рече Йому: як можу Тебе годувати, Творця Мого, Якому всі воїнства Небесні викликують: алилуя.

Ікос 2

Усе розумне творіння осягнути не може, як Ти дитя молоком годуєш, будучи Дівою. Однак, невимовному таїнству цьому віруючи, благого­війно взиваємо:

Радуйся, Діво, не подолана спокусою; радуйся, Діво прекрасна.

Радуйся, жінок Окрасо; радуйся, Мати, що живеш у чистоті.

Радуйся, дівам Взірець; радуйся, Благословен­на між жонами.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 3

Сила Вишнього осінила Тебе, Богородице Діво, і дала Тобі снагу повити й годувати Того, Кого всі краї землі величають і співають Йому пісню величну: алилуя.

Ікос 3

Маючи велику сміливість звертатися до Наро­дженого Тобою, зглянься на скорботи й біди, що оточили нас, умоли Годованого Тобою за нас, грішних і негідних, щоб, визволившись від лютих напастей, заспівали Тобі:

Радуйся, бо Ти народила найсолодшу Втіху нашу; радуйся, бо Ти виростила Благословен­ного благодаттю.

Радуйся, Мати наша Всеблага; радуйся, бо Ти Своїми дітьми нас нарекла.

Радуйся, надійне наше пристановище.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 4

Буря скорбот і напастей облягає нас, зжахаємося, щоб не потонути в морі житейському, але явися, як голубиця Ноєва, гілку надії подаючи нам, що викликуємо Богові: алилуя.

Ікос 4

Почувши слова життя вічного, сказані Сином Твоїм, мудра жінка прославила Тебе, викликую­чи: "Благословенна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе", тож прийми і наші немічні похвали:

Радуйся, Бісере Дорогоцінний, Всечудна Мати; радуйся, Велика між жонами.

Радуйся, Паростку Вічноквітучий; радуйся, Життя, що приймаєш скарб освячення.

Радуйся, Чаше золота, що Христа — Небесну манну — носиш; радуйся, бо хлібом життя нас відроджуєш.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 5

Богонатхненні руки Твої, Всехвальна, простяг­ни до нас немічних, підніми нас недбалих, спа­си розпачливих, нехай у радості душевній, нічим не затьмареній, викликуємо Синові Твоєму: алилуя.

Ікос 5

Побачив Тебе в Дусі богомовний Ісая, що Ти, будучи Дівою, маєш в утробу прийняти Наро­дженого Тобою, і виголосив Тобі:

Радуйся, бо Ти Предвічного породила; радуй­ся, бо через Тебе з нами Бог перебуває.

Радуйся, пророкувань Здійснення; радуйся, пророків Веселосте.

Радуйся, всього світу Сподівання; радуйся, роду нашого Відрадо.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 6

Проповідники велемовні Твого милосердя — це безліч чудес, що виливаються від святої Твоєї ікони, щедро даровані нам, щоб ми, поклоняючись Тобі й Богонемовляті Христові, виголо­шували слова похвали: алилуя.

Ікос 6

Засяяла в обителі Сави Освяченого, як сонце світлосяйне, всечесна ікона Твоя, названа "Годувальницею", перед нею ж преподобний з іноками завжди прославляли Тебе, співаючи:

Радуйся, обителі нашої Пречудна Окрасо; радуйся, від ворогів видимих і невидимих Міцна Охороно й Захисте.

Радуйся, бо моління наші Ти повсякчас вислуховуєш; радуйся, бо прохання наші ми­лостиво приймаєш.

Радуйся, бо гіркі зітхання наші втішаєш; радуйся, бо наші сльози утираєш.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 7

Бажаючи відійти в життя вічне, преподоб­ний Сава пророкував, що по тривалім часі при­йде до обителі цієї царів син, йому одноймен­ний, та прийме святу ікону Владичиці у благо­словення і заспіває радісно: алилуя.

Ікос 7

Новий угодник Сава, святитель Сербської землі, прийшов до обителі древньої, і прийняв за словом його святу ікону, і приніс її на гору Афонську в обитель Хілендарську, і всі насель­ники її радісно взивали до Владичиці світу:

Радуйся, постійна за нас грішних піклуваль­нице; радуйся, бо Ти ніколи нас не забуваєш.

Радуйся, бо незліченно у святих чудотворних іконах Ти милість Свою поновлюєш.

Радуйся, бо новими знаменнями щедрот Твоїх нині променієш; радуйся, бо великою любов'ю возлюбила тих, хто любить і шанує Тебе.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 8

Дивне чудо й незбагненне для невірних і зарозумілих, як від ікони Твоєї чудеса вилива­ються; ми ж, незліченними милостями в цьому запевнені, насмілюємося Господу Богу, що да­рував таку Помічницю роду християнському, співати: алилуя.

Ікос 8

Увесь світ видимий і невидимий хвалить Тебе, Богородице Діво, як старанну Заступницю нашу, що повсякчас допомагає нам у морі загибельних бід і скорбот, до Тебе, єдиної надії нашої, взиваємо:

Радуйся, бо Сина Твого за нас грішних благаєш; радуйся, бо в облозі бідувань скоро допомагаєш.

Радуйся, бо скоро чуєш моління наші; радуйся, бо гіркоту життя нашого незмінно усолоджуєш.

Радуйся, бо мир і спокій серцям нашим да­руєш; радуйся, бо віру нашу зміцнюєш.

Радуйся, бо хрест життя нашого нести пома­гаєш нам.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 9

Вельми вшановуючи Тебе, Всеблага, Іван Дамаскин промовляє: доречніше мовчати, аніж оспівувати Тебе, але, любов'ю переможені, ве­личаємо Тебе і співаємо Синові Твоєму велич­ний спів: алилуя.

Ікос 9

Пишномовити не хочемо, але з любов'ю та сльозами линемо до Тебе як до Матері, що лю­бить дітей Своїх, і з глибини серця взиваємо:

Радуйся, Радосте наша невимовна; радуйся, Утіхо наша несказанна.

Радуйся, домівок наших Захисте; радуйся, немовлят наших Покрове.

Радуйся, отроків наших Виховання; радуйся, юних Охороно від погибельних шляхів.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 10

Спасти всіх нас і хочеш, і можеш, Пресвята Діво, коли тільки припадаємо до Твого чесного покрову, тому молимо Тебе: визволи нас від гір­ких бід і скорбот, що охопили нас, приверни сер­ця наші до милостивого пристановища і навчи взивати до Бога, що від Тебе народився: алилуя.

Ікос 10

Стіною нездоланною Тебе називаємо і знає­мо, що кажемо істину, бо ми осягнули, як силь­но любиш рід християнський, милості й щед­роти Твої завжди подаєш усім, що співають Тобі:

Радуйся, бо від сітей ворожих Ти нас охоро­няєш; радуйся, бо від наклепів лихих людей нас спасаєш.

Радуйся, бо ворожнечу між рідними на лю­бов обертаєш; радуйся, бо мир і тишу в домів­ках наших зберігаєш.

Радуйся, бо добрим намірам здійснитися допомагаєш; радуйся, бо добрі поради на серце покладаєш.

Радуйся, Богородице Діво, Годувальнице, що милістю Своєю повсякчасно годуєш нас.

Кондак 11

Співи всілякі приносили Тобі, Пренепорочна, пророки, передбачивши безсіменне зачаття й народження від Тебе Сина Божого; пастирі ж та мудреці — побачивши Тебе, що народила й го­дуєш; і весь мир хрещений хвалить Тебе. Вірує­мо, що до кінця віку не змовкне пісня похвали від роду християнського Народженому Тобою: алилуя.

Ікос 11

Світило найясніше Ти Єси, Пречиста, нам, що в темряві гріхів і пристрастей гинемо, Ти просвічуєш затемнені наші очі, осяюєш вищим розумінням серце, що оспівує Тебе:

Радуйся, бо Ти народила Путь, Істину й Жит­тя; радуйся, бо Істинному Богові нас доручаєш.

Радуйся, бо світлом Євангелія наші душі темні просвіщаєш; радуйся, бо мудрість віку цього на ніщо обертаєш.