Кондак 1

Вибрана перед віками Господом Небесним, Творцем та Промислителем всесвіту, щоб Cвоїм чудотворним образом бути Покровою та Просвітителькою роду людського, Богомати Вселаскава, Ти стала Матір’ю Світла і Всеосяйною Радістю світу. Тобою просвічені й навчені ми побачили Дорогу, Правду і Життя. Ми ж, молоді та юні особистості, нові покоління, що прагнемо світла знання, життя та спасіння, Тобою обдаровані, серед течії буття  зворушливо взиваємо:

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Ікос 1

Ангелів лик незчисленний на Небі і наш споконвічний український рід на землі, духовно споріднюючись, пісню похвальну. Пречистій та Всещедрій Діві Марії радісно приносять: «Тобою, Благодатна, радіє всяке створіння, Ангельський собор і людський рід». Ми ж Тобі, що знамення образу Свого Києво-Братського нам даруєш та землю нашу благословляєш і просвічуюєш, радісно співаємо:

Радуйся, що спасительною ласкою нас в дитинстві пеленаєш.

Радуйся, що найперше Євангеліє  образом Своїм нам сповіщаєш.

Радуйся, що материнську опіку повсякчасно нам виявляєш.

Радуйся, що паростки усвідомлення нам даруєш.

Радуйся, що людей Києво-Руських прагненням просвіти у всі віки наповнєш.

Радуйся, Учителько одвічна життя і Спасіння душ наших.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 2

Бачимо Тебе, Премилосердна Мати, наче Божественну осяйну храмину, що над молоддю омофор Свій пречесний простягаєш і у всіх краях земних Церкву Божу благодатними іконами Твоїми чудесно оздоблюєш, уподібнюючи їх до раю. Тобі, що чудотворними образами Свою Материнську любов на допомогу й втіху вірним подаєш, радісно співаємо: Алилуя.

Ікос 2

Розумом неспроможні збагнути усі ті, що у божественному незнанні перебувають, яким чином з’явилася Ти, Богомати, образом Своїм наче Днина Небесна після темряви ночі гріховної. І збагнув Богом обраний народ наш потребу освіти, і полинули душі юначі та серця молодечі, натхненні ласкою Твоєю, до Світла правди і добра – Христа Бога нашого,  вдячно Твоїй Києво-Братській благодаті співаючи:

Радуйся, Свічнице, що всі віки нам освічуєш.

Радуйся, Наставнице, що грамоти Небесної нас навчаєш.

Радуйся, Щедросте, що благодаттю образу Твого нас наповнюєш.

Радуйся, Святине, що чудотворно святістю нас збагачуєш.

Радуйся, Світлице, що свято пізнання нам даруєш.

Радуйся, Храмино, що нас, просвічених, з Богом єднаєш.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 3

Силою Духа Святого благодатно сповнена і божественною любов’ю обласкана Ти, Матінко Божа, з’явилася для світу нев’янучим цвітом, сповненим райської краси. Хто збагне глибину милосердя Твого? Ти ж бо, Пречиста, вище всіх Небесних і земних піднесена, милості Свої нам подаєш і землю нашу рідну предивно іконою Твоєю Братською збагачуєш, щоб переконались ми, що не залишить Господь рід наш за молитвами Твоїми за нас. Тож безнастанно в чистоті серця співаємо: Алилуя.

Ікос 3

Маючи материнську любов до всіх людей, а особливо до юнацтва та молоді, що навчається, сприймаючи мудрість Богом даровану, Ти з’явилася у Вишгороді Київському, на землі страстотерпців Небесних – юних князів-мучеників Бориса та Гліба, щоб на їхній приклад відданості Богові вказати і до наслідування його закликати. Тож разом з вдячною Вишгородською землею вся молодь українська з подякою кличе до Тебе, Просвітителько і Захиснице:

Радуйся, Церкви Христової Лоно невинності і чистоти.

Радуйся, Втілення краси Божественної.

Радуйся, для всіх Небесних Утіхо і Здивування.

Радуйся, для всіх юних і молодих земна Надіє і Осяяння.

Радуйся, юності нашій до Православ’я Дороговказе.

Радуйся, від зубного незнання та гріховного нищення Рятівнице.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 4

Буревієм обставин, війною вчинених, Ти, Мати Небесна і земна, від мученицького краю Борисоглібського до златоглавої столиці – давнього Києва – переселитись вирішила. Оберігши честь та святість Небесну страстотерпців, Ти захотіла честь юнацтва київського та молоді усієї України благодаттю образу Твого спроваджувати і до спасіння у Господі заохочувати. Ми ж, надією і довірою до Тебе пройняті, виголошуємо Тобі: Алилуя.

Ікос 4

Земнородні діти України, відчувши наближення благодаті особливої та близьке молоді врятування, звеселились Небесно. Бо ж не війна Росії з Польщею, і не татари, що не відають віри спасительної, причиною цього стали, а Твої Материнська любов, опіка й клопотання за майбутнє наше, привели Тебе до Києво-Братської твердині на Подолі Київському, щоб ця опіка та захисток стали надбанням усіх юних душ, що прагнуть спасіння та з солодкістю і вдоволенням взивають:

Радуйся, наша певна Надіє і серед нещасть Утіхо.

Радуйся, юнацтва землі нашої від усіх ворогів Рятівнице.

Радуйся, що  Своїми Материнськими руками нашу молодь від зла та напастей відгороджуєш.

Радуйся, що любов’ю душі Своєї в гіркотах життя нас осолоджуєш.

Радуйся, що в час земних випробувань нам  дорогу спасіння осяюєш.

Радуйся, що пресвятою іконою Твоєю любов Свою до нас виявляєш.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 5

Богоплинною зорею з’явилася ікона Твоя свята, Преблагословенна Мати, що шлях до спасіння вірним осяює. Тож як царі, що за зорею прямували до Бога, в яслах з’явленого, українська душа, схвильована й увірувана, століттями йде за Тобою, Царице Світу. Особливо ж цвіт краю українського – школярство, юнацтво та молодь, що навчається, прямує до Бога у спасенному тисячолітті нам явленому, взиваючи: Алилуя.

Ікос 5

Споглядав люд землі нашої появу образу Твого Києво-Братського,  Мати Пречиста, а в ньому – Твою благодатну покрову й допомогу людям молодим, що науку здобували в Могилянській вищій школі міста Києва, де ікона знайшла свій пристанок. Тоді вони ощасливилися та сповнилилися надією певною. Ти ж Неопалимою Купиною не згорала віками, освітлюючи та зігріваючи науками зацікавлених, що не змовкаючи взивають:

Радуйся, милості Скарбе неоціненний.

Радуйся, Преблага Мати сиротинам земним.

Радуйся, недужих та хворобливих Цілителько.

Радуйся, учнівська та студентська Старанносте й Наснаго.

Радуйся, Щасливосте тих, що осягнули науки.

Радуйся, Впевненосте юнацтва, що вступає у день завтрашній.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 6

Проповідує і прославляє Церква Христова дивні чудеса милосердя Твого, Пренепорочна Мати, що Ти їх, через святі ікони Твої, на рід християнський і на освічену молодь Христову благодатно зливаєш. Воістину, як і промовила Ти, від сходу сонця до заходу прославляють Тебе всі роди – Матір Божу, що Чесніша за Херувимів і незрівнянно Славніша від Серафимів. Вони ж бо, визнаючи це і до Твого милосердя припадаючи, радісно взивають Богові: Алилуя.

Ікос 6

Засяяло світло життя вічного від пречистого лона Твого, Богородице ласкава, і увесь всесвіт обожнило. Тебе ж бо, Матір Свою Преблагословенну, вірну Своєму юнацтву та студентству, Заступницю сердечну, дарував нам Господь, щоб так само як і Його, Спасителя всіх, Ти в обіймах своїх тулила та оберігала. І Церкву Православну  в Україні та молодь, що навчається тут, оберігала та просвічувала Небесною осяйною мудрістю. А ми, споглядаючи на Лик Твій Святий, що його на радість Ти нам подарувала, наче Тобі Самій, що посеред нас перебуваєш, вклоняючись, Таїну предивну Твою оспівуємо:

Радуйся, бо присуд справедливості вічної Ти нам являєш.

Радуйся, бо Ти розуміння й совість нашу Богобаченням просвітлюєш.

Радуйся, бо рід людський Ти зодягаєш ризою Божества.

Радуйся, що відчиняєш світові спадщину Небесного святкування.

Радуйся, волі нашої світле й святе Виявлення.

Радуйся, душ наших від пасток диявольських Визволення.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 7

Прагнучи в народі нашому знищити Правовір’я, примушуючи Православ’я зректися й відкинути, безчесні орди звідусіль землю нашу кривдили та міць віри нашої випробовували. Тоді образом Своїм Пречистим Ти люд наш благодатно в однодумності скріплювала, перемагаючи ворогів, що з оскверненнями наступали. Та щоб не доторкнулась  до нього рука скверни, Ти образ Твій до вогнища пізнання – Києво-Могилянської святині – спровадила і помістила тут, виявляючи одвічну любов Свою і довічне благословення всім, хто свідомо й зворушливо співає: Алилуя.

Ікос 7

Нові ознаки, наче лоза плододайна,  щедро об’являє у Братській святині Київській  Твоя чудотворна ікона, Богомати Вседобра, споріднюючи з Тобою всіх, що линуть до Тебе. Плоди щедрості та доброти Богоматеринської з’явилися у всіх щирих, побожних і праведних випускниках києво-могилянцях. Скільки святих людей явила милість Твоя тут, скільки праведників, мудрих філософів і науковців побожних, чудотворною святістю Твоєю натхненних,  перед престолом Сина Твого  Христа Бога нашого безнастанно взивають:

Радуйся, Кивоте Господній, піднесений до Престолу Небесного.

Радуйся, Родинносте, що молитви родичів за дітей своїх вислуховуєш.

Радуйся, бо Ти навчила нас поклонятися в Тройці Єдиному Богові.

Радуйся, що побожну опіку дітей про батьків своїх освячуєш.

Радуйся, гідна Похвало чесного юнацтва.

Радуйся, Мати, що чеснотами Своїми нас до святості спрямовуєш.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 8

Дивовижне й преславне Тобою явилося, Богородице Маріє, і не лише в тому, що Ти Дівою була і Бога в тілі породила. Ти ж бо, Благодаттю не бідніючи, у видимих образах Твоїх, силу і дію Духа Святого на вірних людей безнастанно зливаєш і радість спасенну провіщаєш. Через це, радість рятунку завдяки в Тобі маючи, всі скорботи наші та печалі зникають й усякі підступи ворожі перемагаються. За це всехвально приносимо Богові пісню: Алилуя.

Ікос 8

Для всіх людей, що  скорботами та  печалями життєвими пригнічені, направду стала ікона Твоя, Предивна Діво Маріє, джерелом благодатної відради. Ти для неба і землі є Лелією нев’янучою. Тож кожний, хто з вірою до Тебе лине, у теплі материнської любові Твоєї зігрівається і серцем та душею з Богом рідниться, наслідуючи життя вічне. Ти ж бо, Матінко Свята, на побожній ідеї братства наголошуючи, спонукаєш нас з братньою любов’ю і ревністю взивати:

Радуйся, славна перед Богом за нас Заступнице.

Радуйся, спасінню нашому Споручнице.

Радуйся, бо Ти багатьох, що в гріхах заблудили, спасаєш.

Радуйся, бо тих грішників, що каються, Ти від пекла рятуєш.

Радуйся, серед бід і напастей Допомого.

Радуйся, що дух братства правдивого нам даруєш.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 9

Усі кінці землі, наче сонцем світлодайним, Ти, Богородице, у вірі просвітила благодатним з’явленням чудотворних ікон Твоїх, любов Матері Господа сил до всіх людей виявляючи. Як Архістратиг Михаїл, покровителем давнього Києва став за Божим призначенням, так і Ти, Небесним призначенням, дарами образу Твого Києво-Братського, юнацтво та молодь київську і всієї Руси-України покриваєш,  обороняючи усіх, що співають Тобі: Алилуя.

Ікос 9

Проповідництво богонатхненних пророчих промов, яке на родах українських збулося, сприймаємо сьогодні про Тебе, Богородице. Від днів хрещення народу нашого земля українська Твоїм святим помешканням об’явлена і дивовижні плоди Церкви Небесної вирощує: рівноапостолів і святителів, мучеників та інших сповідників віри, водночас у дивному подвизі преподобних та праведних, і цим не завстидаємось до віку. Бо з’явлення образу Твого чудотворного заслужила святиня Києва, що  взиває:

Радуйся, Славо пророцтв, що збулися.

Радуйся, поселення Христового найпочесніша Світлице.

Радуйся, Руси Святої пресвітла Відрадо.

Радуйся, всеоспівана Мати, що, як дітей Своїх, нас полюбила.

Радуйся, що Своїм благодатним образом Ти нас благословила.

Радуйся, землі нашої Надіє, що нас не завстидає.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 10

Бажаючи спасти покоління родів наших від мороку гріховного і нечестя язичницького, Чудотворець Господь благозволив нагородити землю Києво-Руську великим даром прагнення просвіти та любомудрості. Оту велику справу Свого промислу Він в опіку Тобі вручив, Богомати Всещедра. Ти ж, оприсутнена любов’ю, через благодать Києво-Братського образу Твого, сприяла й сприяєш просвітленню української свідомості, яка не змовкаючи взиває: Алилуя.

Ікос 10

Муром неприступним, Твердинею нездоланною стала Твоя, Пречиста Діво Маріє, свята ікона Києво-Братська в місті Києві, коли зваблювали й заманювали молодь освічену українську то до підступного Заходу римського, то до зрадливого зухвальства інших країв. Та куди б лиш доля не заводила їх, вони завжди у своїх серцях, вірних Києву і Тобі, Богородице, відданих, осяяні світлом полум’яної любові Твоєї, вдячно співали Тобі:

Радуйся, Джерело усіх наших радостей.

Радуйся, Кивоте, сповнений Небесною благістю.

Радуйся, Віночку райських красот.

Радуйся, Райдуго, що всіма Небесними дарами предивно сяєш.

Радуйся, Блискавко, що всяку силу ворожу від вірних відганяєш.

Радуйся, храмів Православних землі української Божественна Окрасо.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 11

Піснеспіви сердечні та побожні прийми від нас, Всеблага Мати, за те, що святу ікону Свою на втіху й духовну радість Ти нам подарувала і Божественним покровом народ наш від бід відгороджуєш, не перестаючи по-материнськи нас милувати. Чи  може бути більшим доказ любові Твоєї до нас, як відроджена пам’ять про чудотворний образ Твій, Києво-Братський, який юнацтву сучасному й молоді, що прагнуть знань, допомагає та усім тим, що зворушено співають: Алилуя.

Ікос 11

Світлом незгасимим серед незліченних бід та нещасть сяяли образи Твої, Мати Божа. Тобі ж бо, що під Хрестом  стояла,  вручив на Голгофі все юнацтво й молодь світу усіх часів Син Твій і Бог наш в особі апостола свого улюбленого Іоана Богослова. Цей найвідповідальніший та найнезахищеніший час життєвого буття прийняла Ти під Свій захист і охорону. Тож уся молодь світу вдячно за це співає Тобі:

Радуйся, Зоре Світла Незаходимого.

Радуйся, Церкви Православної вічна Оздобо.

Радуйся, усіх родів наших Похвало і Утвердження.

Радуйся, любові і милосердя Джерело невичерпне.

Радуйся, Ангелами оспівувана і на Небесах звеличувана.

Радуйся, вірними людьми й молоддю Улюблена і Прославлена.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 12

Буревієм згубним для юнацтва й молоді землі нашої стали дні богоборства осатанілих часів, коли учнівство та студентство з храмів було виведене і на манівці безвір’я й пристрастей – далеко від Бога – відведено. Але Ти, наче пророк Мойсей у давнину з Єгипту, від гріховного полону душі юні, молодь закликала від незнання та невігластва і спроваджуючи, до правдивого світла Божого повела. Ось так Тобою ведені та врятовані радісно співаємо: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи велич Таїнства цього, в якому дивовижно прославляється безодня милосердя Твого, Мати Божа і Матінко наша, линемо до Тебе, Маріє Діво, бо велику надію має молодь українська на Твою любов та милосердя. Була Ти Захисницею та Опікункою юнацтва та студентської молоді нашої і залишаєшся Нею й донині. Бо любиш нас, захищаєш і допомагаєш долати хресну дорогу, якою прямуємо, з надією кличучи:

Радуйся, милостиве Джерело любові і справедливості Сповнення.

Радуйся, Рятівнице від демонських наслань і пасток.

Радуйся, бо Ти стала дивом всесвітнім ангелам на подив.

Радуйся, роду людського від пекла та смерті Вибавлення.

Радуйся, Царя Небесного Мати і світу цілого Володарко.

Радуйся, у день Страшного Суду Христового певна і вірна Рятівнице.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 13

О Всеоспівана Мати! Для всіх Небесних і земних Ти є Похвалою і Спасительною Надією. Прийми ж від нас оці подячні похвали, юністю школярською та молоддю студентською із землі України вознесені. Бо  лик Твій святий з Пречистим Богомладенцем на руках Своїх подарувала Ти нам на радість і втіху, а ворогам на посоромлення, щоб у скорботах та печалях, напастях життєвих мали ми його за спасительний пристанок. Для Церкви ж утвердження, землі українській від ворогів вибавлення і благословення усіх, що про милість твою співають Богові: Алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак

Молитва до Пресвятої Богородиці

О Всещедра, Всемилостива Царице Неба і землі, Преблагословенна Діво Маріє! Найсумнішим у людей є передчасне, гірке сирітство на землі і незрівнянним щастям для дітей є Матінку рідну мати. Ото ж минуле тисячоліття – велике свідоцтво Твоєї любові до нашого українського народу, що ніколи не почувався сиротиною, бо завжди втішався Тобою. Ти була з нами в час усіх труднощів українських, та й у хвилини радості і втіхи ми відчували присутність і ласку Твою. Але з особливою вдячністю до Тебе приступає сьогодні молодь українська, освічене юнацтво та українські діти, що прагнуть освіти, вбачаючи в Тобі Богородицю і Матір Світла і з Твоєю допомогою черпаючи вдачу, наснагу й старанність. Своїм чудотворним Києво-Братським образом Ти об’явилась у Києво-Могилянській духовній школі у найгрізніші та найнебезпечніші часи нашої історії, силою Свого Небесного заступництва Ти врятувала молодь освітню українську і цим виявила бажання Своєї Богоматеринської душі бачити нас освіченими, мудрими, досконалими. Не залишай і сьогодні молодь нашу Києво-Руську насамоті серед страшних випробувань та домагань злої сили, що зводить до гріховності і прагне відвести від Господа Бога та правди Його. Збережи, Царице Свята, юнацтво, школярство, поблагослови студентство краю нашого і всієї землі. Умудри тих, що здобули освіту, щоби змогли використати її для розквіту землі нашої і на спасіння безсмертних душ. Віримо, що Ти, оприсутнена любов’ю, повсякчас з нами. Це велике й світле переконання спонукає нас линути до чудотворної ікони Твоєї, та й до Тебе Самої, з вдячністю Тобі і з прославленням Бога, Творця і Промислителя, що дав Тебе нам з постійною надією на Твою любов, опіку та всещедре Богоматеринське благословення, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.