Кондак 1

Обрана від усіх родів Заступнице вселенної, похвальний спів від рабів Твоїх прийнявши, Всеблаженна, позбав нас від усяких бід, щоб перед Твоєю іконою і ми архангельський глас приносили щирою душею:

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Ікос 1

Архангел Божий Гавриїл, началовождь Небесних сил, представ перед Тобою, Отроковице, Раду Превічну відкриваючи і віщаючи «радуй­ся», промовив: «Ти будеш Матір'ю, Владичи­це». Тому, послідуючи вірою, насмілюємося всі нелицемірно співати Тобі, що молишся за нас, цей глас:

Радуйся, Лоно, що народило всім життя; ра­дуйся, грішного світу Спасіння.

Радуйся, Син Твій Воскрес із гробу; радуйся, Євиних сліз Позбавлення.

Радуйся, давнього змія Ти подолала; радуй­ся, пута гріха Ти розірвала.

Радуйся, Радість жонам невимовна; радуйся, Божої Милості Двері.

Радуйся, ангелів Пісня безперестанна; радуй­ся, Богом обрана Дочко.

Радуйся, творіння всього Очікування; радуй­ся, всіх грішників Уповання.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 2

Бачачи цей образ Твій «Розчулення», що цілительні потоки всім виточує, тепло до Тебе звер­таємося, смиренні, в недолі і скорботах чекаю­чи спасіння. Ти ж Христа ублагай, як Мати, всяке прохання наше сповнити, щоб ми завж­ди співали Йому подячну пісню перед образом цим: алилуя.

Ікос 2

Розум Небесний придбав преподобний Сера­фим, тяжкою недугою одержимий, у ліжку бла­гав Тебе зцілити хворобу. Ти ж, Блага, при­йшовши уві сні, лагідно предстала перед ним у тиші, обіцяючи отроку продовження життя. Тому, від смерті Тобою спасенний, солодко співав Серафим зворушений:

Радуйся, Вища за Небо Небес; радуйся, Мати Господня свята.

Радуйся, бо Ти народила Безодню чудес; ра­дуйся, Золота Стамно щедрот.

Радуйся, бо Ти нам Милість являєш; радуйся, Ти всяку хворобу зціляєш.

Радуйся, душ і тіл Лікування; радуйся, упалих благе Вставання.

Радуйся, горніх істот Торжество; радуйся, грішників до Неба закликання.

Радуйся, Ти Бога за нас благаєш; радуйся, ворожі тенета Ти скрушуєш.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 3

Силою Вишнього дивно охоронюваний, свя­тий Серафим у юності чистій зростав у душі від сили в силу. В храм Пречистої старанно ходив і щиру молитву творив, у серці хвалу в псалмах співаючи, Богу Всещедрому дякував, завжди співаючи Йому: алилуя.

Ікос 3

Маючи Тебе вірною Супутницею в житті, об­ранець Твій юний залишив вітчизну і попря­мував у Саровську обитель. Складаючи у серці Твої слова, вітчизною своєю він вважав Небеса, ублажаючи життя пустельників на землі. І, почувши: «Від нашого роду є цей», Тебе оспіву­вав, надію свою:

Радуйся, Провідна Зірко віри; радуйся, Покрове від бурі пристрастей.

Радуйся, Супутнице, що до Бога приводить; радуйся, Керманичу в моєму житті.

Радуйся, бо Ти до Бога нас направляєш; ра­дуйся, душі спасти Ти напоумлюєш.

Радуйся, Стежко Правди незаблудла; радуй­ся, Мосте, що піднімає догори.

Радуйся, убогим Помічнице дивна; радуйся, Вінцю, що веселить серце.

Радуйся, у Царство Ти нас закликаєш; ра­дуйся, Двері раю Ти відкриваєш.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 4

Від бурі житейської швидко спасає Божа Мати блаженну вдову, обіцяє їй вручити свій жереб, обробити благословенну землю. Тому, будучи слух­няною волі Пречистої, вдовиця пішла в невідому путь, перетерплюючи все благодушно, доки не оселилася у святому жеребі, чекаючи в терпінні слова Діви, Богу ж Сину співаючи: алилуя.

Ікос 4

Почула вдова довгоочікуване слово, у тонко­му дріманні провіщене їй: «Тут у Дівєєві місце Моє, тут є Мій жереб четвертий обраний, тут ти складаєш кістки твої, дівам пристановище раніше створивши». Тому вдова, прокинувшись від сну, Матері Світла за радість святу заспіва­ла світлу похвалу таку:

Радуйся, Блаженна Обителе Світла; радуйся, Богом обраний Жеребе.

Радуйся, милості Море Безкрайнє; радуйся, душ Тишо Спокійна.

Радуйся, Скиніє Бога священна; радуйся, Скар­бнице добрих діл.

Радуйся, вдів у чистоті Керівництво; радуйся, дівства Сосуде Дорогий.

Радуйся, у старості сил Укріплення; радуйся, в юності Жезле Благий.

Радуйся, Діво Маріє Нетлінна; радуйся, Гос­подом Благословенна.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 5

Будучи слухняною голосу Матері Божої, вдова будує храм в Її ім'я, збираючи мале стадо сиріт, вирощуючи їх у благочесті. Так у Дівєєві своєчас­но було посіяно сім'я на добру землю, яке в тер­пінні принесло свій плід, щоб ми, споживаючи від цього плоду нині, дякували благій Матері Творця Неба, через Неї співаючи пісню: алилуя.

Ікос 5

Мати першоначальниця, бачачи, що обитель почала зростати на сповнення слів Діви Марії, мале своє стадо доручає Саровським старцям і мудро вручає все духовне окормлення пастви. І, зростаючи в житті своєму, дякувала за поміч з Небес Діві Марії — Джерелу чудес, і пісні їй складала похвальні:

Радуйся, Тиха наша Відрадо; радуйся, Ім'я Твоє — Зворушливість.

Радуйся, Мати Словесного стада; радуйся, міс­ця цього Прославлення.

Радуйся, бо Ти простягаєш нам Покров; радуй­ся, Ти нас до Христа збираєш.

Радуйся, дівам Ти Світлий Чертог; радуйся, сиріт від бід Охороно.

Радуйся, бо Тебе слухає Бог; радуйся, всіх, що плачуть, Ти Утіха.

Радуйся, немочі наші Ти терпиш; радуйся, нас благами Ти збагачуєш.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 6

Проповідницею всіх милостей у своєму житії стала чесна Олександра: Боже ім'я було завж­ди у неї в святій молитві на устах, у серці і думках. Сльози приносячи Тобі, Тебе, Живонос­ним Джерелом шануючи, постійно вдень за­ймаючись трудом, духом палала і Богу співала: алилуя.

Ікос 6

Засяявши Світло Благодаті в дивному Дівєєві, Божа Матір простягає над ним Свій Омофор, підступи ворога і наклепи людські, немочі духу і пристрасті плотські, недолі звичайні людям земним — усе втамовує Цариця Блага, швидко Своїм сиротам допомагає. Тому, оспівуючи Твої чудеса, радісно промовляємо Їй ці слова:

Радуйся, Світло спасіння Милостиве; радуй­ся, чистих сердець Красо.

Радуйся, Совісте Мирна, усім солодка; радуйся, Широто духа любові.

Радуйся, Квітнику Запашний; радуйся, Жез­ле, що ворогів устрашає.

Радуйся, в немочі Поміч Всесильна; радуйся, в скорботах Утіхо з Небес.

Радуйся, у нестачах Споживо Багата; радуйся, Вища за всякі слова.

Радуйся, бо Ти Божий гнів утамовуєш; ра­дуйся, бо Ти милість на нас закликаєш.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 7

Бажаючи залишити цей розтлінний світ, бла­женна збирає сиріт і жереб Божої Матері, їй доручений, старця Пахомія зберігати благає; Пре­чистий Образ на груди приймає і в руки Влади­чиці дух віддає. Сповнений скорботи Пахомій її слухає і пісню надгробну їй так співає: алилуя.

Ікос 7

Новий ангел-охоронитель Дівєєву, жеребу Діви, і дів влаштувателем посланий був Пречис­тою — преподобний Серафим. Разом з прехвальним Петром та Іоанном у келії явилася Діва, невимовно сяюча, з собором святих мучениць, духмяніючи миром Небесним. «Дів Моїх ти не залишай», — віщає; поміч йому щоденну обіцяє; він же приносить їй дар словесний:

Радуйся, Славо пророків прекрасна; радуйся, лілеє райських долин.

Радуйся, пісне мучениць велегласна; радуйся, бо Ти витерла сльози мої.

Радуйся, грішників молитов Ти не забуваєш; радуйся, сиріт Твоїх Ти відвідала.

Радуйся, наша перед Сином Заступнице; ра­дуйся, бо Ти принесла мир з Богом.

Радуйся, душ Женихових заручнице; радуй­ся, двернице званих на вечерю.

Радуйся, тайни, що відвіку, явлення; радуй­ся, Тобі моє оспівування.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 8

Дивних видінь причасник блаженний, милос­тивий старець отець Серафим, до серця при­ймає заповіт незабутній Діви Марії і, Нею веде­ний, дівам особливу обитель будує; розміри со­борного храму дає, місто святе канавкою обво­дить, паству Пречистої вірно пасе, правило життя, порядок влаштовує, Богу неліниво співа­ти надихає: алилуя.

Ікос 8

Повністю розумом себе Христу розпинаючи, блаженство раю на землі наперед споживаю­чи, співав святий Винуватиці тих благ, Марії, що народила нам Спасителя, архангельський глас: «радуйся», з простотою синівською йому уподібнюючись; він обходив Маріїн жереб і свій древній приділ, співаючи похвалу Богородиці Діві, щоб бути причасником Її радості:

Радуйся, о Богородице Діво; радуйся, бо Ти народила Спаса Христа.

Радуйся, бо Ти Бога вмістила в утробі; радуй­ся, плід Твій для нас путь життя.

Радуйся, радостей вічних Причино; радуйся, Славо і Радосте Церковна.

Радуйся, дівствениць чистих Величання; ра­дуйся, ченців Щедра Мати.

Радуйся, всіх матерів Вінчання; радуйся, Доме, сповнений Благодаті.

Радуйся, стріли денні Ти погашаєш; радуйся, страхи нічні Ти проганяєш.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 9

Вищу за всі Сили ангельські, Діво, прославля­ють Тебе наші серця, істинно Чистішу за сонячне світло, Тебе величає без кінця все творіння. Ти ж будь нашою Заступницею перед Сином і Бо­гом у Страшний день Суду; моління грішних тоді не забудь, співати Богу сподоби нас завж­ди: алилуя.

Ікос 9

Красномовний язик велемовців не може до­стойно оспівати Твій Милостивий образ, о Діво і Мати Владики Небес. Дари Твої дивні і при­множення сил наповнюють наші серця росою розчуленості, дають очам усіх джерело сліз. Твій образ святий з запаленою свічкою завжди ве­селив погляд старця, який молився, коли на колінах схилявся перед ним, старанно прослав­ляючи Тебе співом цим:

Радуйся, всіх безнадійних Надіє; радуйся, для серця Росо Зворушливості.

Радуйся, Одіяння тих, хто позбавлений прав­ди; радуйся, всім нам Джерело Спасіння.

Радуйся, бо Ти знищуєш зібрання демонів; радуйся, Ти суворо бісам забороняєш.

Радуйся, засмучених духом Бадьоросте; ра­дуйся, Палице для тих, хто спить у злі.

Радуйся, непокірних душ Покарання; радуй­ся, бо для Тебе все можливе.

Радуйся, тим, що в гіркій неволі, Ти є На­солода; радуйся, Мати, всіх Скорботних Ра­дість.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 10

Спасительно постом і сльозами сіявши, ста­рець у радості чекає від Діви віщання: «Ти не­забаром, улюблений, будеш з Нами». І духом спокійний, у живому упованні, відхід свій від світу він приготовляє. Зберігати свій молитов­ний устав і настанови він повчає своїх сиріт: віднині Блага є для вас Єдина Охорона, ви має­те багато піклувальників, діти, але отця у вас не буде нікого, крім мене; на гробі моєму шу­кайте відраду і в бідах і скорботах ідіть до мене; і вірую, дасть вам Господь утіху, щоб завжди ви приносили Йому спів: алилуя.

Ікос 10

Ти стіна дівам, Пречиста Діво, від ворожих підступів, від недолі і гніву, Тобі бо вручив нас святий Серафим. І в годину випробування дух наш засмучений до Тебе ми підносимо в мо­литві смиренній: о, будь помічницею сиротам Твоїм; щоб ми радісно величали Тебе, Преблаженну, Всесвітню Славу, Похвалу незмінну:

Радуйся, вірних Твоїх Утвердження; радуйся, Кріпка Стіно сиріт.

Радуйся, Церкви святої Хваління; радуйся, Небесних істот Глибино.

Радуйся, Квітко наша Нев'януча; радуйся, Гра­де Царя прославлений.

Радуйся, Ліствице, що до Бога приводить; радуйся, Хмаро легка Христова.

Радуйся, Росо, що руно зросила; радуйся, для всіх Ти готовий покров.

Радуйся, Надіє наша відома; радуйся, дів По­хвало Неневісна.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 11

Усякий спів перемагається нині безліччю Твоїх благодіянь; милість Твоя на весь світ поширюється, славо Небесних і радосте зем­них. Бо голос благоприємний Матері Син Твій послухає, Діво, завжди. Радість усіх радостей Ти є Благодатна, — закликати ми ніколи не вмовкнемо. Так бо взивав до Тебе преподобний, співаючи Богу, наш предстатель загроб­ний: алилуя.

Ікос 11

Чертог жаданий світла відкрився старцю, коли він був узятий до Тебе, Діво, на молитві перед образом цим «Розчулення». У руки пре­чисті душу святу Ти прийняла — в інше життя безкінечне в райських оселях. Плакали діти, отця свого позбувшись; новим же знанням зво­рушені про Твою милість до старця, розчиняю­чи надгробні сльози піснею прекрасною, Тебе величали похвалами однодушно, визнаючи Тебе єдиною своєю Матір'ю:

Радуйся, темної влади Стогнання; радуйся, праведних душ Торжество.

Радуйся, воротарників пекла Ридання; радуй­ся, бо Тебе оспівує єство.

Радуйся, князя митарств Ти знищила; радуй­ся, демонів гордість Ти смирила.

Радуйся, ім'я для святих жадане; радуйся, у смертну годину Помічнице.

Радуйся, Радосте наша Невимовна; радуйся, в годину ту почуй нас.

Радуйся, наших сердець Зворушення; радуй­ся, Бога Умилостивлення.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 12

Благодатну запоруку для охорони старець залишив дітям дівєєвським — образ цей пречистий «Розчулення». Сам же радісно торжест­вуючи у славі, благає старанно Матір Небесну сиріт його зберегти милосердно, щоб вони не заснули сном смутку, але щоб, наповнюючи світильник єлеєм, увійшли вони у чертог ра­зом зі своїм Женихом, співаючи вічну ан­гельську пісню: алилуя.

Ікос 12

Оспівуємо нині Твою, Богородице, славу і милість до грішних, проти бісів могутність; усі святкуємо світло Твої чудеса. Безмежно всю Тебе освятивши, Непорочна, Бог поставив Тебе людям фортецею всемогутньою, бо Тебе слуха­ють Його вуха. Тобі всі, що спасаємось щого­динно, приносимо таку однодушну пісню:

Радуйся, Скарбнице життя вічного; радуйся, Ковчеже правди святий.

Радуйся, Похвало людей Безкінечна; радуй­ся, Свічнику віри золотий.

Радуйся, Боже благовоління; радуйся, всіх людей Спасіння.

Радуйся, всіх мучеників Сміливосте; радуйся, Пісне преподобних Твоїх.

Радуйся, праведних жон Окрасо; радуйся, звершення благих бажань.

Радуйся, Церкви Хоругво Пречесна; радуйся, грішних Мати Блага.

Радуйся, всім радостям Ти є Радість, Всеблаженна.

Кондак 13

О Всехвальна Мати, дай усім на спасіння, Всеблага, зворушення сердець. Щоб Божим страхом завжди охоронені, ми позбулися згубних сітей ворога; і так Твоїми молитвами спасенні, пові­ки будемо прославляти благого Творця: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до Пресвятої Богородиці

Прийми, всесильна Пречиста Владичице Бо­городице, ці чесні дари, Тобі Єдиній притаманні, від нас, недостойних рабів Твоїх; від усіх родів Обрана, що явилася Вищою за все Небесне і зем­не творіння, бо заради Тебе Господь Сил був з нами, і через Тебе Сина Божого пізнали і спо­добилися святого Тіла Його і Пречистої Крові Його; тому блаженна Ти в родах родів, Богоблаженна, Світліша за Херувимів і Чесніша за Серафимів. І нині, Всехвальна Пресвята Бого­родице, не переставай молитися за нас, недо­стойних рабів Твоїх, щоб позбавитися нам уся­кої лукавої ради і всяких обставин і зберегтися неушкодженими від усякого отруйного підсту­пу диявольського; але навіть до кінця збережи нас неосудженими молитвами Твоїми, щоб, Твоїм заступництвом і допомогою спасенні, славу, хвалу, подяку і поклоніння за все в Тройці Єдиному Богу і всього Сотворителю ми возсилали нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.