Кондак 1

До обраної Діви Марії, вищої за всіх дочок землі, Матері Сина Божого, Якого Отець дав на спасіння світу, зі зворушенням взиваємо: спо­глянь на багатоскорботне житіє наше, згадай нещастя і болісті, які Ти перетерпіла, як наша Земнородна, і вчини з нами за Твоїм Милосер­дям, щоб ми взивали до Тебе:

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Ікос 1

Ангел, що сповістив Віфлеємських пастирів про Різдво Спасителя світу, і з ним безліч Небес­них Сил прославляли Бога, співаючи: «Слава у вишніх Богу, і на землі мир, у людях благоволін­ня». Ти ж, Мати Божа, не маючи де голову схи­лити, бо не було місця в оселях, народила Сина Свого первістка у вертепі і, сповивши Його пеленами, поклала в яслах; тому скорботу серця Твого пізнаючи, взиваємо до Тебе:

Радуйся, диханням Своїм Ти Сина Свого улюб­леного зігрівала; радуйся, Превічне Немовля Ти пеленами повила.

Радуйся, Носителя вселенної Ти молоком Своїм годувала; радуйся, Ти вертеп на Небо перетворила.

Радуйся, Ти стала Херувимським Престолом; радуйся, Ти в різдві і після різдва перебуваєш Дівою.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 2

Бачачи Превічне Немовля повитим і лежа­чим у яслах, прийшовши, Віфлеємські пастирі поклонилися Йому і сказали слова, сповіщені їм ангелом про Немовля. Марія ж зберігала всі ці слова в серці Своєму; після семи днів Ісус був обрізаний за законом Ізраїльським, як Люди­на восьмиденна; оспівуючи смирення і терпіння Твоє, Богородице, співаємо вічному Богу: алилуя.

Ікос 2

Маючи розум, у Бозі утверджений, і виконую­чи закон Господній, у сороковий день, коли за­кінчилися дні очищення, принесли Ісуса в Єру­салим батьки Його, щоб поставити Його перед Господом і дати за Нього жертву, за сказаним у Законі Господньому; ми ж взиваємо до Тебе так:

Радуйся, Сотворителя вселенної на виконан­ня закону Ти принесла в храм Єрусалимський; радуйся, старцем Симеоном радісно зустрінута.

Радуйся, Єдина Чиста і Преблагословенна між жонами; радуйся, Хрест Свій, скорботами при­крашений, зі смиренням Ти несла.

Радуйся, Ти ніколи не порушувала волі Божої; радуйся, образ терпіння і смирення у Собі Ти явила.

Радуйся, Сосуде, сповнений благодаті Святого Духа.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 3

Силою звище була Ти укріплена, Мати Божа, коли почула слова старця Симеона, який промо­вив: «Ось лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі, і в знамення суперечок, і Тобі ж самій пройде зброя, щоб відкрилися багатьох помисли сердець», і велика скорбота пройняла серце Богородиці, і взивала у горі Богові: алилуя.

Ікос 3

Маючи намір згубити Немовля, послав Ірод убити всіх дітей, сущих у Віфлеємі і його околи­цях у віці від двох років і нижче, за часом, який вивідав у волхвів; і ось за повелінням Божим, даним старцю Йосифу уві сні через ангела, втек­ло все Святе Сімейство в Єгипет і було там сім років до смерті Ірода. Тому зі зворушенням взи­ваємо до Тебе:

Радуйся, всі незручності подорожування Ти перенесла; радуйся, бо всі ідоли в землі Єгипет­ській упали, не терплячи кріпкості Сина Твого.

Радуйся, з нечестивими язичниками Ти сім років пробула; радуйся, з Превічним Немовлям і зі Своїм заручником Ти прийшла в Назарет.

Радуйся, зі старцем Йосифом теслярем Ти в убогості жила; радуйся, Ти весь час Свій у трудах проводила.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 4

Буря скорботи охопила Пречисту Матір, коли поверталися вони з Єрусалиму і в дорозі не знайшли Отрока Ісуса. Ради цього повернув­шись і шукаючи Його, після трьох днів зна­йшли Його в церкві, Він був серед учителів, слухав їх і запитував їх. І сказала Йому Мати Його: Сину, для чого зробив з нами так? Ось батько Твій і Я, уболіваючи, шукали Тебе. І сказав їм: для чого шукали Мене, чи не знали, що там, де належить Отцю Моєму, подобає бути Мені? І Мати Його зберігала всі ці слова у Своє­му серці, взиваючи до Бога: алилуя.

Ікос 4

Почула Мати Божа, що Ісус проходив усю Галілею, навчаючи на площах її, проповідую­чи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всякі хвороби в людях, і пройшла чутка по всій Сирії, і приводили до Нього хворих різними хво­робами, і одержимих пристрастями, і бісами і розслаблених, і зціляв їх. Ти ж, Мати Божа, знаючи пророцтва, сумувала серцем, розуміючи, що скоро прийде час, коли Син Твій принесе Себе в жертву за гріхи світу. Тому ублажаємо Тебе, багатостраждальна Мати Божа, взиваючи:

Радуйся, Сина Свого на служіння народу юдейському Ти віддала; радуйся, Скорботна сер­цем, але Покірна волі Божій.

Радуйся, Ти світ від потопу гріховного спас­ла; радуйся, Ти главу давнього змія стерла.

Радуйся, Себе в жертву живу Ти принесла Бого­ві; радуйся, бо з Тобою Господь, Благословенна.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 5

Боже Царство на землі проповідуючи, Ісус викривав гордість фарисеїв, які думали про себе, що вони праведні. Вони, слухаючи притчі Його, розуміли, що про них говорить, і шукали взяти Його, але боялися народу, бо він вважав Його за пророка; це все знаючи, сумувала Богороди­ця за Сина Свого улюбленого, боялася, щоб не вбили Його, і в горі взивала: алилуя.

Ікос 5

Бачили деякі з юдеїв воскресіння Лазаря, піш­ли до фарисеїв і сказали їм, що сотворив Ісус, і промовив Кайафа, архієрей того літа: «Краще для нас, щоб один чоловік помер за людей, а не весь народ загинув»; з того дня радилися, щоб убити Його; ми ж взиваємо до Тебе, Пречиста:

Радуйся, бо Ти Спасителя світу народила; радуйся, Спасіння нашого осново.

Радуйся, від народження Ти насамперед об­рана бути Матір'ю Спаса нашого; радуйся, Мати Божа, приречена на страждання.

Радуйся, Благословенна, що стала Царицею Небесною; радуйся, бо Ти завжди за нас молишся.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 6

Спочатку проповідник слова Божого, а потім зрадник Іуда Іскаріотський, один із дванадця­ти апостолів, пішов до архієреїв, щоб видати свого Учителя; вони ж, почувши, дуже зраділи і обіцяли дати йому срібники; Ти ж, Мати Божа, сумуючи за Сина Свого улюбленого, гірко взи­вала до Бога: алилуя.

Ікос 6

Засяяла остання вечеря ученикам Христовим, на якій Учитель омив ноги їм, образ смирення тим показуючи, і каже їм: «Один із вас видасть Мене, що споживає зі Мною». Ми ж, горю Божої Матері співстраждаючи, взиваємо до Неї:

Радуйся, Мати Божа, мукою сердечною сто­млена; радуйся, бо Ти все перетерпіла в цій юдолі багатоскорботній.

Радуйся, бо Ти в молитві знаходила заспо­коєння; радуйся, всіх скорботних Радосте.

Радуйся, Утамування наших печалей; радуй­ся, бо Ти спасаєш нас із болота гріховного.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 7

Бажаючи явити любов Свою до роду людсь­кого, Господь Ісус Христос на Тайній вечері благословив, розломив хліб і дав Своїм ученикам і апостолам, промовивши: «Прийміть, спо­живайте, це є Тіло Моє», і, взявши чашу і воздавши хвалу, дав їм, промовивши: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за многих проливається на відпущення гріхів». Дякуючи милостивому Богу за Його невимов­не до нас милосердя, співаємо Йому: алилуя.

Ікос 7

Нове знамення милості Своєї явив Господь Своїм ученикам, коли обіцяв послати їм Утішителя Духа істини, Який від Отця сходить і буде свідчити про Нього. До тебе ж, Матері Божої, двічі освяченої Святим Духом, взиваємо:

Радуйся, Духа Святого Оселе; радуйся, Чертогу Всезлатий.

Радуйся, Простора Оселе Бога Слова; радуйся, бо Ти виростила Бісер Божественний.

Радуйся, Різдвом Твоїм райські двері Ти нам відкриваєш; радуйся, знамення милості Божої Собою нам являєш.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 8

Дивно і сумно нам чути, що цілуванням видав свого Учителя і Господа Іуда Іскаріотський, воїни ж і тисячоначальник і слуги юдейські взя­ли Ісуса і, зв'язавши Його, повели спочатку до первосвященика Анни, потім же до Кайафи архієрея. Мати ж Божа, смертного вироку для улюбленого Сина Свого очікуючи, взивала до Бога: алилуя.

Ікос 8

Усі юдеї вели Ісуса від Кайафи у претор до Пилата, називаючи Його злодієм. Пилат же, спитавши Його, говорить їм, що жодної провини не знаходить у Ньому; ми ж взиваємо до Тебе:

Радуйся, бо Ти мала серце розтерзане; радуй­ся, бо Ти сльози за Сина Твого проливала.

Радуйся, бо Ти все перетерпіла не ремствуючи, як Раба Господня; радуйся, бо Ти стогнала і ридала.

Радуйся, Царице Неба і землі, що приймаєш молитви рабів Своїх.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 9

Усі роди ублажатимуть Тебе, Чеснішу від Херувимів і Славнішу без порівняння від Серафимів, Владичицю і Матір Визволителя нашого, що Різдвом Своїм принесла радість усьому світу, потім мала велику скорботу, бачачи, як Сина Твого улюбленого віддають на глумління, по­биття і смерть; ми ж зворушений спів приноси­мо Тобі, Пречиста, співаючи Всемогутньому Богу: алилуя.

Ікос 9

Красномовці багатослівні не можуть висло­вити всіх страждань, Тобою перенесених, Спа­се наш, коли воїни, сплівши вінець із тернин на голову Твою і в багряницю одягнувши, гово­рили: «Радуйся, Царю Юдейський» і били Тебе по щоках. Ми ж, Мати Божа, страждання Твої усвідомлюючи, взиваємо до Тебе:

Радуйся, бо Ти бачила терзання Того, Кого молоком Своїм годувала; радуйся, бо Ти бачила Його, одягненого в багряницю і терновий вінець.

Радуйся, стражданням Його Ти співстраждала; радуйся, бо Ти бачила Його, залишеного всіма учениками.

Радуйся, бо Ти споглядала на Нього, засу­дженого неправедними суддями.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 10

Спасти бажаючи Ісуса, Пилат сказав юдеям: «Є звичай у нас, щоб я відпустив вам одного, чи хочете, щоб відпустив вам Царя Юдейського?» Всі ж закричали, говорячи: «Не Його, а Вараву!» Оспівуючи милосердя Боже, що віддав Сина Свого Сдинородного на хресну смерть, щоб визво­лити нас від вічної смерті, взиваємо до Нього: алилуя.

Ікос 10

Стіною і Огорожею будь, Владичице, для нас, що знемагаємо від скорбот і хвороб. Ти бо і Сама страждала, слухаючи юдеїв, які кричали: «Розіп­ни Його!» Нині ж почуй нас, що взиваємо до Тебе:

Радуйся, Мати Милосердя, що витирає всяку сльозу з очей люто страждаючих; радуйся, бо Ти подаєш нам сльози зворушення.

Радуйся, бо Ти спасаєш гинучих грішників; радуйся, Заступнице християн неосоромлена.

Радуйся, Ти від пристрастей нас визволяєш; радуйся, Ти подаєш відраду серцю скрушеному.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 11

Спів зворушений приносимо Спасителю світу, Який йшов на вільні страждання і ніс на Гол­гофу Хрест Свій, щоб бути Розіп'ятим; стояла біля Хреста Мати Його, Марія Клеопова і Ма­рія Магдалина. Ісус же, побачивши Матір і ученика, якого любив, говорить Матері Своїй: «Жоно, це Син Твій!», потім говорить ученику: «Це Мати твоя!» І з того часу взяв її ученик до себе. Ти, Мати Божа, бачачи на Хресті Сина і Господа Свого, розриваючись серцем, взивала до Бога: алилуя.

Ікос 11

«Світло Моє, Боже праведний і Творче всього творіння, Господи, як Ти терпиш страсті на Хресті?» — Чиста Діва, плачучи, говорила про дивне Твоє Різдво: «Сину Мій, більше за всіх матерів була Я звеличена, але горе Мені нині, бачачи Тебе розіп'ятим на Хресті, розриваюся утробою»; ми ж сльози проливаємо, Тобі співстраждаючи, і взиваємо:

Радуйся, бо Ти радості і веселості позбавле­на; радуйся, бо Ти бачила вільні страждання Сина Твого на Хресті.

Радуйся, бо Ти споглядала на ураненого улюбленого Сина Свого; радуйся, Агнице, що бачила Сина Свого, як Агнця на заколення ве­деного.

Радуйся, бо Ти бачила Визволителя від ран душевних і тілесних, покритого ранами; радуй­ся, бо Ти бачила Сина Свого воскреслим із мер­твих.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 12

Благодать подай нам, Спасе Всемилостивий, що на Хресті дух Свій випустив і рукописання гріхів наших розірвав. «Ось Світло Моє благе, Бог Мій погас на Хресті», — Діва, стогнучи, про­мовляла. «Поспіши, Йосифе, приступити до Пилата і виблагай зняти з древа Учителя твого. Бачачи Тебе ураненого Нагим, без слави на древі, Сину Мій, душу Мою пройшла зброя, за прореченням праведного Симеона», — Мати Божа взи­вала: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи Милосердя Твоє, Чоловіколюбче, по­клоняємося багатству милості твоєї, Владико. «Творіння Твоє спасти бажаючи, смерть при­йняв Ти», — промовляла Пречиста, але Воскре­сінням Твоїм, Спасе, помилуй усіх нас; ми ж до Пречистої Матері Твоєї в розчуленні взиваємо:

Радуйся, мертвим і бездиханним бачила Ти Преблагого Господа; радуйся, Ти цілувала Тіло Сина Свого улюбленого.

Радуйся, Ти дивилася на Світло Своє, Нагого і Ураненого Мерця; радуйся, Світло Своє Ти віддала гробу.

Радуйся, Ти плащаницею новою Тіло Його обгорнула; радуйся, Ти побачила Його Воскреслим.

Радуйся, Багатоскорботна Мати Божа, що печаль нашу на радість перетворюєш.

Кондак 13

О Всехвальна Мати, що знемагала від скор­боти біля Хреста Сина Свого і Бога, зваж на зітхання і сльози наші і визволи від скорбот, хвороб і вічної смерті всіх, що уповають на не­вимовне Твоє милосердя і взивають до Бога: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Потім знову чи­таються перший ікос і перший кондак.

Молитва до Пресвятої Богородиці

О багатостраждальна Мати Божа, вища за всіх дочок землі, за Своєю чистотою і за без­ліччю страждань, перетерплених Тобою на землі, прийми багатоболісні зітхання наші і збережи нас під покровом милості Твоєї. Іншо­го бо пристановища і теплого заступництва крім Тебе ми не маємо, але як Та, що має сміливість перед Тобою Народженим, допоможи і спаси нас молитвами Твоїми, щоб ми безперешкодно досягли Царства Небесного, де зі всіма святи­ми будемо оспівувати в Тройці єдиного Бога нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.