Кондак 1

Непереможній Воєводі, Заступниці нашій, споглядаючи на першописаний образ Твій, по­хвальний спів приносимо Тобі, раби Твої, Богомати. Ти ж, маючи державу непереможну, збе­режи і спаси всіх, хто вдячно до Тебе взиває:

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Ікос 1

Ангельські сили на Небесах невмовкно оспі­вують Тебе, Пречиста, бачачи славу пребожественну, якою Син Твій прославив Тебе; але і нас, земних, не залишила ти, і, наче чудесне проміння, послала Ти нам ікону Твою, святим Лукою першописану. Бо про неї колись про­рекла ти: «З цим образом Благодать Моя і сила нехай перебуває». Тому вірні раби Твої, у всі дні і на всякому місці сповнення слів Твоїх бачачи, до образа Твого цільбоносного приходи­мо і, як до Тобе Самої, з нами сущої, взиваємо:

Радуйся, ангелів Царице; радуйся, всього світу Владичице.

Радуйся, бо ти на Небесах завжди прослав­ляєшся; радуйся, бо ти на землі величаєшся.

Радуйся, бо благодать Твою іконі Твоїй ти дарувала; радуйся, бо на спасіння людей Ти Її поставила.

Радуйся, Божої благості швидка Подателько; радуйся, молінь наших старанна Послушнице.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 2

Бачачи чудес безліч, які були від принесення у Вишгород святої ікони Твоєї, благовірний князь Андрій запалав духом і благав Тебе яви­ти святу волю Твою і благословити його в землі Ростовські відійти. Тому, отримавши бажане й ікону Твою взявши, ішов у дорогу свою і раді­ючи співав Богу: алилуя.

Ікос 2

Розуміли всі люди дивне пришестя Твоє, Ца­рице Небесна, із Києва в землю Ростовську, хворі зцілялися та інші знамення і чудеса були для всіх, хто з вірою вдавався до образа Твого. Ради цього взиваємо до Тебе:

Радуйся, бо Ти чудесами пришестя ікони Твоєї ознаменувала; радуйся, бо багатьох немічних Ти зцілила.

Радуйся, бо Ти зітхання наші не відкидаєш; радуйся, бо Ти недостойні молитви наші при­ймаєш.

Радуйся, бо Материнські щедроти Твої на нас виливаєш; радуйся, бо Ти іконою Твоєю нам благодієш.

Радуйся, бо Ти в бідах сущим швидку допо­могу даруєш; радуйся, бо безнадійним надію повертаєш.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 3

Силою Твоєю захищений, благовірний князь Андрій кордонів Володимирських досяг і там благу волю Твою, Владичице, пізнав. У нічно­му видінні Ти йому явилася і повеліла від місця цього не відходити і чудотворну ікону Твою тут, у місті Володимирі, поставити, щоб було і Північ­ній країні благословення, і людям Твоїм по­кров, що взивають до Бога: алилуя.

Ікос 3

Маючи благодатний скарб — ікону Твою Володимирську, вітчизна наша зростала від сили в силу. Бо у дні бід і напастей не залишила ти рід наш, Владичице, і в добрі часи була Ти близь­ко, всесильним заступництвом Твоїм вірних людей Твоїх охороняючи, що співають Тобі:

Радуйся, бо гнів Божий, що праведно на нас іде, ти утамовуєш; радуйся, бо на милість до нас, грішних, Ти Господа схиляєш.

Радуйся, бо смиренні благання рабів Твоїх Ти вислуховуєш; радуйся, бо утішення Твоє нам подати Ти поспішаєш.

Радуйся, бо іконою Твоєю від усяких бід Ти нас охороняєш; радуйся, бо нею підступи во­рожі Ти руйнуєш.

Радуйся, бо під час скорботи людей Твоїх Ти зміцнюєш; радуйся, бо тихе і безтурботне жит­тя їм Ти даруєш.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 4

Бурю помислів сумнівних мав благовірний князь Андрій, безліччю ворогів колись оточе­ний; Ти ж, Всехвальна, дивним від ікони Твоєї знаменням славну перемогу йому провістила. Тому, вірою обновившись, він, в ім’я Твоє, на­смілився співати Богу: алилуя.

Ікос 4

Бунтівники, почувши про вбивство благо­вірного князя Андрія, місто Володимир погра­бувати намагались, але, побачивши ікону Твою чудотворну, на площу міста несподівано вине­сену, змилувалися серцем і, впавши на коліна, в гріху своєму покаялися. Благочестиві ж люди, такому від ікони Твоєї благодатному явленню радіючи, пісню вдячну заспівали Тобі:

Радуйся, міжусобної боротьби Втихомирення; радуйся, жорстоких сердець Пом’якшення.

Радуйся, бо заблудлих Ти на шлях правдивий повертаєш; радуйся, бо від спокус суєтних Ти нас оберігаєш.

Радуйся, бо від загальної загибелі Ти охоро­няєш; радуйся, бо душошкідливі наміри Ти викриваєш.

Радуйся, бо до Царства Небесного шлях без­перешкодний Ти нам вказуєш; радуйся, бо мир вічний і радість Ти нам подаєш.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 5

Боготекучою зіркою отцям нашим була ікона Твоя, Владичице, Її ж світлом ведені, неодно­разово перемагали царства, укріплялися в не­мочі, примушували втікати полки чужинців і путь до земного успіху та Небесного спасіння знаходили. Заради цього достойно славить Тебе земля наша, співаючи Богу: алилуя.

Ікос 5

Бачили колись люди Володимирські в чудес­ному видінні місто своє у повітрі піднесене й ікону Твою вгорі над ним, як сонце сяючу, і з розчуленням розуміли, Владичице, невідступ­ний покров Твій для міста їхнього; Твоє мило­стиве піклування про них славлячи, співали Тобі:

Радуйся, Мати милосердя; радуйся, Джерело чудес.

Радуйся, тверда наша Охоронителько; радуй­ся, місту нашому Покрове.

Радуйся, бо вгору до Небесних скарбів Ти ро­зум наш підносиш; радуйся, бо любов до Бога в серцях вірних Ти насаджуєш.

Радуйся, маловірних Напоумлення; радуйся, бо невірних Ти просвіщаєш.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 6

Проповідником невимовних чудес Твоїх, Вла­дичице, явився соборний храм Твій у місті Владимирі, святою іконою Твоєю прикрашений. Промислом бо Божим уся його краса колись у вогні загинула, а ікона Твоя свята, як купина неопалима, перебувала, щоб, бачачи і відчува­ючи присутність Твою, вірні співали: алилуя.

Ікос 6

Засяяло знову світло ікони Твоєї, Богороди­це, в часи лютого нашестя Батиєвого. Хоч не­честиві агаряни і попалили вогнем соборний храм Твій і святителя Володимирського та лю­дей, які молилися в церкві, умертвили і все остаточному знищенню піддали, однак ікона Твоя і далі неушкодженою залишилася, спону­каючи співати Тобі:

Радуйся, Купино Неопалима; радуйся, Скарбе Невичерпний.

Радуйся, Стіно Нездоланна; радуйся, Приста­новище всім, хто на Тебе уповає.

Радуйся, бо ікону Твою в полум’ї Ти неушкодженою зберегла; радуйся, нам Її на втіху та спа­сіння залишила.

Радуйся, бо Ти є нашим Захистом; радуйся, бо Ти є для всіх благочестивих Безперестан­ною Радістю.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 7

Бажав великий князь Василій захист здобу­ти стольному місту своєму і повелів Володимирсь­ку ікону Твою до Москви перенести. І назустріч їй радо вийшов князь і святитель Московський Кипріан з освяченим собором і безліччю лю­дей, до землі перед нею поклонилися, ніби Саму Тебе, Пречиста, зустрічали, взиваючи до Тебе: «О Мати Божа, спаси землю нашу», разом же і Богу співаючи: алилуя.

Ікос 7

Нове знамення дала Ти, Пренепорочна, в день святкування зустрічі ікони Твоєї Володимирсь­кої в Москві: в грізному бо видінні, як Всемо­гутня Цариця, безліччю Воїнства Небесного ото­чена, зі святителями Московськими явилася ти нечестивому агарянському хану і від кордонів землі Руської відійти повеліла. Тоді вірні люди Твої, бачачи ворога посоромленого і втікаючо­го, з веселістю співали Тобі:

Радуйся, Перемого Непереможна; радуйся, Царице Небесних сил.

Радуйся, ворогів Грізне Посоромлення; радуй­ся, рабів Твоїх Радосте Несподівана.

Радуйся, Надіє всіх позбавлених надії; радуй­ся, Спасіння тих, хто до дна пекла зійшов.

Радуйся, бо пришестям ікони Твоєї Москву ти звеселила; радуйся, бо заступництвом Твоїм і місто Володимир ти не залишила.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 8

Дивну перемогу всесильною допомогою Твоєю, Владичице, без боротьби досягнуту, і донині Церква Православна ясно прославляє, зустріч ікони Твоєї Володимирської святкуючи і всіх вірних своїх закликаючи милості Твої вдячно сповідувати, а Сину Твоєму і Богу співати: алилуя.

Ікос 8

Усю Тебе Бог освятив, Пренепорочна, і як Матір Свою в уготоване пристановище і теп­лий покров усім нам дарував. Тому серед мало­відомих земель звеличився благословенний Тобою град Москва, побожно ікону Твою ша­нуючи; всі бо племена воєдино зібрала і владу свою над навколишніми народами від моря і до моря і навіть до краю землі простягнула, всім віру Христову проповідуючи, Тобі ж взи­ваючи:

Радуйся, землі нашої Щит; радуйся, Церкви утвердження.

Радуйся, молитвеників наших Похвало; ра­дуйся, людей Твоїх Спасіння.

Радуйся, бо ворогів наших Ти устрашаєш; радуйся, бо полки чужинців Ти відганяєш.

Радуйся, бо Тобою Русь Православна утвер­джується; радуйся, бо Тобою рід християнський хвалиться.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 9

Усяке єство ангельське прославляє Тебе, Бо­городице, що біля престолу Сина Твого предстоїш і за країну нашу і всіх християн молиш­ся. Ми ж, люди Твої, молитов Твоїх дію розу­міючи, до чудотворної ікони Твоєї з любов’ю вдаємося і Богу старанно співаємо: алилуя.

Ікос 9

Красномовців земних мистецтво не є до­статнім, щоб достойно прославити Тебе, Пресвя­та і Всенепорочна, та ікони Твоєї чудеса пере­лічити, якими Церква Православна величаєть­ся, міста наші утверджуються і всі християни божественно веселяться. Тому за велику любов Твою до нас і всі милості Твої прийми від нас цей похвальний спів:

Радуйся, бо собором святих, що в країні нашій просіяли, Ти оточена і прославлена; радуйся, бо заступників наших, чудотворців руських, ти моління приймаєш.

Радуйся, бо Заступництвом Твоїм за нас Ти Бога умилостивлюєш; радуйся, бо Чесним По­кровом Твоїм Ти нас завжди осіняєш.

Радуйся, країни нашої Преславна Захиснице; радуйся, тим, хто закликає Тебе, Швидка По­мічнице.

Радуйся, для утруджених Благодатне Зміцнен­ня; радуйся, грішників, що каються, Несумнівне Спасіння.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 10

Спасіння шукаючи, до Тебе вдаємося, Мило­сердна Мати, і, чудотворну Твою ікону нині оточуючи, усі милості Твої, що через неї отцям нашим були явлені, з любов’ю згадуємо. Щоб не була марною, Владичице, і наша надія на Тебе, на неміч нашу зглянься і спаси тих, хто взиває Богу: алилуя.

Ікос 10

Стіною Ти є і заступництвом для всіх, хто з вірою вдається до Тебе, Всеблаженна Отрокови­це, завжди бо милості Твої до роду християнсь­кого виявляла Ти і батькам нашим багаторазо­во і різноманітно благодіяла, від нашестя іноплемінників і від всякої біди і нужди їх визволя­ючи. Не погордуй і нині нами, Владичице, ута­муй люті гріхи, що нас обіймають, і хмару спо­кус віджени, бо Тобі ми звикли співати:

Радуйся, Мати Божа, що Материнською любо­в’ю нас, грішних, огортаєш; радуйся, бо силою Твоєю Ти нашу неміч поповнюєш.

Радуйся, бо милосердя Боже розуміти нас навчаєш; радуйся, бо до діл милосердя і нас ти надихаєш.

Радуйся, бо страх Божий в серця вірних ти вкладаєш; радуйся, бо грішників до покаяння закликаєш.

Радуйся, бо неувазі нашій Ти довготерпиш; радуйся, бо від сну лінощів Ти нас підіймаєш.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 11

Співи похвальні приносять люди московські заради спасіння Твого, колись отриманого: вгорі бо явилася Ти, у світлосяйний одяг одягнена, храм Твій і Москву від спалення вогненного ризою Твоєю Ти захистила. Невідступною пе­ребувай, Всемогутня, від міста цього, і нині нам заступництво Твоє бачити даруй, щоб з радіс­тю співати: алилуя.

Ікос 11

Світло радості засвітила ти, Владичице, і в дні, коли провидінням Божим давня краса цер­ковна до нас знову повернулася і священний собор місту нашому патріарха, всій же країні нашій єдиного пастиря і молитвеника утвер­див. Ти ж, Пречиста, від ікони Твоєї Володимирської жереб первосвятительства цьому об­ранцю Твоєму дарувала, щоб розсіяних овець словесного стада Церкви в єдине зібрати. Зара­ди цього взиваємо до Тебе:

Радуйся, скорботних Радосте; радуйся, тих, що в бурі, Пристановище.

Радуйся, бо в напастях Ти нас не залишаєш; радуйся, у приниженні нашому світло надії нам засвічуєш.

Радуйся, бо на смиренних Ти споглядаєш; радуйся, бо упалих ти звеличуєш.

Радуйся, Церкви нашої Похвало; радуйся, людей Твоїх Веселосте.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 12

Благодать Твою не відніми від нас, милості Джерело, як у дні лихоліття святителів наших Іова і Єрмогена почула Ти і землю нашу від остаточного руйнування врятувала, православ­ну ж віру в ній від знищення Ти зберегла, щоб визволені Тобою Богу співали: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи незліченні милості Твої, від літ давніх роду нашому явлені, які й донині не зменшуються, хвалимо Тебе, Пречиста, як Не­всипущу Охоронительку нашу і Заступницю, і, Материнську любов Твою до стада Сина Твого знаючи, зі сміливістю, хоч ми й недостойні раби, взиваємо до Тебе:

Радуйся, бо Русь Православну Ти полюбила; радуйся, бо віру істинну в ній Ти утвердила.

Радуйся, бо батьків наших у благочесті Ти зберегла; радуйся, бо і наші немочі Ти не відки­нула.

Радуйся, Утвердження наше Непорушне; ра­дуйся, Надіє наша Неосоромлена.

Радуйся, Молитвенице наша Тепла; радуйся, Заступнице Дивна.

Радуйся, Пречиста, що від ікони Твоєї милості нам виточуєш.

Кондак 13

О Всехвальна Мати, Заступнице Всемилостива, Діво Богородице, звичайним Твоїм мило­сердям це мале моління наше прийми; як ко­лись, так і нині помилуй землю нашу і від уся­ких бід рабів Твоїх визволи, що ради Тебе взи­вають: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до Пресвятої Богородиці перед ЇЇ чудотворною іконою Володимирською (Вишгородською)

О Всемилостива Владичице Богородице, Небесна Царице, Всемогутня Заступнице, Неосоромлене наше Уповання! Дякуючи Тобі за всі великі благодіяння, що з роду в рід людям на­шим від Тебе були, перед пречистим образом Твоїм благаємо Тебе: збережи Україну нашу, всяке місто, село і країну, і предстоящих рабів Твоїх, і всю землю нашу від голоду, мору, зем­летрусу, потопу, вогню, меча, нашестя чужинців і міжусобної боротьби. Збережи і спаси, Діво, Владику і Отця нашого (ім’я) Святійшого Пат­ріарха Київського і всієї Руси-України, і Вла­дику нашого (ім’я), і всіх Преосвященних мит­рополитів, архієпископів і єпископів православ­них. Дай їм Церквою Українською добре управ­ляти, вірних овець Христових у чистоті зберег­ти. Пом’яни, Владичице, і весь священичий і чернечий чин, зігрій серця їх ревністю у Бозі і укріпи кожного бути достойними свого звання. Спаси, Владичице, і помилуй усіх рабів Твоїх і даруй нам путь земного життя без пороку про­йти. Утверди нас у вірі Христовій і в старанні до Православної Церкви, вклади в серця наші дух страху Божого, дух благочестя, дух смирення, в напастях терпіння нам подай, у благоденстві — стриманість, до ближніх любов, до ворогів усепрощення, у добрих ділах успіх. Визволи нас від усякої спокуси і від закам’янілої нечуттєвості, в страшний же день Суду сподоби нас заступництвом Твоїм стати праворуч Сина Тво­го, Христа Бога нашого, Йому ж належить уся­ка слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.