Кондак 1

Непереможним рабам Господа Вседержителя, Вірі, Надії і Любові і мудрій матері Софії, похвальні пісні вам у зворушенні приносимо. Ви ж, маю­чи сміливість перед Христом Богом, моліться за нас, щоб визволитися нам від гріхів і скор­бот і щоб ми подячно взивали до вас:

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Ікос 1

Ангели на Небесах радувалися, бачачи доб­рочинне житіє ваше, яке ви проводили в чи­танні Божественних Писань, у трудах, у пості, в молитві і милостині, вашою матір’ю постійно напучувані, щоб ви були образом трьох бого­словських чеснот, іменами яких вас було на­звано. Ми ж, дивуючись такій мудрості вашої матері і вашій розсудливості, благоговійно про­мовляємо вам:

Радуйтеся, однодушні сестри, трьом чеснотам тезоімениті; радуйтеся, в покорі богомудрій мате­рі вашій ви на ступені довершеності піднялися.

Радуйтеся, ви, як три райські гілки, у зловірному Римі виросли; радуйся, Софіє, яка до­чок своїх іменами чеснот назвала і на ділі ви­конувати їх навчила.

Радуйся, Віро, ти допомагаєш нам бачити вірою невидиме як видиме; радуйся, в нетління одяг­нення.

Радуйся, Надіє, ти надією послабляєш наші страждання на землі страждань і на Небеса рукою показуєш; радуйся, ти Царство Небесне успадкувала.

Радуйся, Любове, ти божественною любов’ю блаженство безсмертного життя нам відкрива­єш; радуйся, ти благодаттю Святого Духа осяяна.

Радуйся, Софіє, тобто мудрість, ти премудро дочок своїх виховала; радуйся, в чеснотах віри, надії і любові ти нас утверджуєш.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 2

Побачила мудра Софія слуг, які прийшли кликати її з дочками до царя Адріана, і, дізнав­шись причину свого закликання, стала з дітьми своїми на молитву, благаючи Бога про допомогу; після ж молитви, взявшись за руки, як вінок сплетений, пішли разом, співаючи Христу Богу: алилуя.

Ікос 2

Розум несумнівний мали ви, святі, бо коли були введені в палати царські, стали перед ца­рем Адріаном з лицями світлими, очима весе­лими і серцем мужнім. Цар же, бачачи чесні ваші лиця незастрашеними і мудрість Софії пізнавши, відклав суд свій на інший час і віді­слав вас до однієї шляхетної жони, в якої ви пробули три дні; мати ваша премудра божест­венними словами вас повчала день і ніч. Тому, ублажаючи вас, взиваємо так:

Радуйтеся, три непорочні агниці Христові, ви вінець чеснот у собі з’єднали; радуйтеся, три доброчесні сестри, віру тверду, несумнівну надію і нелицемірну любов до Господа Бога ви явили.

Радуйтеся, бо ви не пощадили краси і моло­дості вашої заради найкрасивішого добротою за всіх синів людських; радуйся, Софіє, дітей твоїх улюблених на подвиг мучеництва ти на­ставляла.

Радуйся, Віро, стражданням за Христа ти віру твою сповідала; радуйся, сестер твоїх ти кріпкою вірою підносила.

Радуйся, Надіє, тверду надію ти на Христа покладала; радуйся, твоїх сестер неослабною надією ти укріпляла.

Радуйся, Любове, стражданнями за Христа ти любов твою діючою показала; радуйся, сес­тер твоїх ти вогнем любові огороджувала.

Радуйся, Софіє, бо ти напоумлювала улюбле­них дітей твоїх нехтувати славою і багатством і всіма насолодами світу цього тлінного; радуй­ся, добрих дочок твоїх ти старанно вчила сто­яти до крові за Господа і померти за Нього.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 3

Силою божественною осяяні були мучениці, які чесноти імен своїх явили ділом у мучениць­кому подвигу, співаючи Богу: алилуя.

Ікос 3

Святі мучениці, маючи в собі стовп віри, крила надії і вогонь любові, з насолодою слухаючи слова матері своєї, одна одну в довготерпінні утверджували і радісно йшли, бажаючи чесного мучеництва за Христа. Тому, поклоняючись Богу нашому, такими вас словами шануємо:

Радуйтеся, бо ви ніскільки не тужили, позбавляючись тимчасового цього життя заради жит­тя вічного; радуйтеся, ради шани від Христа плоть свою ви віддали на муки.

Радуйтеся, три багатокоштовні сосуди віри, надії і любові в дар Богові ви принесли; радуй­ся, Софіє, бо заради великої любові до дітей твоїх усім серцем ти бажала, щоб вони Цар­ство Боже успадкували.

Радуйся, Віро, ти душі наші вірою осяюєш; радуйся, ти до тихого пристановища нас при­водиш.

Радуйся, Надіє, ти серця наші солодкістю надії оживляєш; радуйся, бо ти із безодні відчаю нас витягуєш.

Радуйся, Любове, ти страждання і скорботи наші на радість перетворюєш; радуйся, закам’я­нілі серця наші ти приводиш до зворушливості.

Радуйся, Софіє, ти мудрістю нас на добро на­ставляєш; радуйся, затьмарені очі душ наших ти просвіщаєш.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 4

Буря лютості мучителя напала на тебе, свята Віро, але не захитала тебе; бо хто може віру не­здоланну зрушити, міцнішу за адамант; ти бо на­вчила вірних співати з тобою Богові: алилуя.

Ікос 4

Мудра мати, чуючи дочок своїх, які перед царем безбоязно сповідали Христа і промовля­ли, що Його одного бажають, щоб страждати і терпіти гіркі муки заради найсолодшого Ісуса Христа, дуже раділа і благала Бога, щоб Він укріпив їх у стражданнях, що мають відбути­ся. Таке благозволення хвалячи, до першої доч­ки мудрої матері так взиваємо:

Радуйся, немилосердне побиття заради най­солодшого Ісуса ти прийняла; радуйся, відрізані груди твої, як два грона чистоти, ти в жертву Господеві принесла.

Радуйся, бо із рани твоєї замість крові витек­ло молоко; радуйся, бо тебе на розпечене залізо було покладено.

Радуйся, бо коли тебе вкинули у киплячий котел, ти ніскільки не обпалилася і не була пошкоджена; радуйся, бо ти страждання наші Небесною похвало утихомирюєш.

Радуйся, бо ти вогонь мук наших у хворобах погашаєш; радуйся, бо ти знаменням віри по­серед напастей нас назнаменуєш.

Радуйся, бо ти щитом віри у боротьбі з воро­гом покриваєш; радуйся, бо ти чесну главу твою за Главу Церкви Христа Бога під меч радісно схилила.

Радуйся, бо обагренням крові твоєї, як баг­ряницею, ти була одягнена і явилася перед очима безсмертного Жениха твого; радуйся, бо ти прийшла до бажаного кінця і улюбленого Спаса і Господа побачила.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 5

Богоданим зіркам уподібнилися ви, Віро, Надіє і Любове, бо ви всім серцем приліпилися до єдиного вічного життя і краси невимовної — Ісуса Христа, швидко йшли, щоб померти за Нього і насолоджуватися божественним Його баченням, співаючи Йому: алилуя.

Ікос 5

Доброподібні сестри, бачачи радісні страж­дання за Христа святої Віри, і самі бажали душі свої за Нього покласти; цар же святу Надію почав випробовувати і, побачивши її однодушною з сестрою, на муки віддав її, од­нак не мав успіху. Ми ж Надію святу за таке її мислення ублажаємо, оспівуємо і прослав­ляємо:

Радуйся, бо тебе було жорстоко бито, але пре­світлу надію на Господа ти не втратила; радуй­ся, бо ти муки твої не ремствуючи у мовчанні перетерпіла.

Радуйся, бо і нас у стражданнях Бога хвали­ти ти навчаєш; радуйся, бо залізними кігтями була ти стругана.

Радуйся, бо ти нас, сущих у скорботах, про­мінням надії осяюєш; радуйся, бо дивна дух­мяність від ран твоїх виходила.

Радуйся, бо ти непохитне уповання на Гос­пода Ісуса незмінно зберігала; радуйся, без­надійність і безсилля в серцях наших ти зни­щуєш.

Радуйся, бо ти усічення мечем за Христа ра­дісно прийняла; радуйся, ясна зоре, нам, печа­лями земними пригніченим, ти мир вічний роз­криваєш.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 6

Проповідникам і апостолам богоносним були подібні ви, богомудрі сестри, бо вашими чеснота­ми ви проповідували всім віру, надію і любов до Господа, Владики всіх, Йому співаючи: алилуя.

Ікос 6

Засяяла ти, як сонце, Любове свята, бо хто може стояти так за улюбленого Господа свого, як Любов, бо написано: кріпка як смерть лю­бов, великі води не можуть погасити любов, і ріки не потоплять її. Молимося нині, свята Любове, що гориш серафимським полум’ям любові до Господа, онови закам’янілі і висохлі серця наші, запали в нас, ослаблих у любові, світло любові, щоб, полюбивши Господа і всіх наших ближніх, тебе як нашу молитвеницю величали так:

Радуйся, Любове, бо твою любов до Христа не погасили великі води принад світу; радуйся, бо ти відкинула всі лестощі і дари царські і поклала душу твою за Господа.

Радуйся, бо твоєї любові не потопили ріки бід і страждань; радуйся, бо за Господа тебе було витягнуто на колесі, палками бито, сверд­лами проколено і у вогняну піч вкинуто.

Радуйся, бо ти в лютих муках твоїх була ук­ріплена силою Божою; радуйся, бо ти кров’ю твоєю, пролитою заради любові до безсмертного Жениха твого Христа, пробуджуєш любов у наших холодних серцях.

Радуйся, бо ти ясно показала, що заради лю­бові всі страждання радісно перетерплюються; радуйся, бо ти показала нам, що любов боже­ственна приводить до життя вічного.

Радуйся, бо ти своїм прикладом запевняєш, що божественна любов є одкровенням безсмер­тя; радуйся, бо ніякі страждання не могли роз­лучити Любові від любові Христової.

Радуйся, бо ти в муках як апостол віщала, що не розлучать тебе від любові Божої ні скорбо­та, ні утиски, ні гоніння, ні голод, ні нагота, ні біди, ні меч; радуйся, бо тебе заради любові до Христа було усічено мечем.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 7

Бажаючи якнайшвидше з тілом розлучитися і з Христом бути, святі діви, коли йшли на усічення мечем, одна одну і матір свою Софію обнімаючи, цілували, навчаючи нас дружньої любові, щоб усі разом співали Богу: алилуя.

Ікос 7

Нове чудо показав Господь, коли послав поміч Свою юним дівам, які так страждали за спові­дання Його імені, бо, укріплені вірою, надією і любов’ю, були піднесені, мужньо закінчивши свої подвиги. Ми ж вас, що в однодумності і однодушності до кінця життя перебували, бла­гаємо, щоб ви послали однодумність у звершенні добрих діл і нам, хто величає вас:

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, що єдиною дорогою страждань до врат Небесних ішли; ра­дуйтеся, бо ви у гласі радування ввійшли в чертог улюбленого Жениха вашого.

Радуйтеся, бо Ісус Христос просвітив, як зірки на Небесах, рани на тілах ваших; радуйся, Софіє, що мужньо на муки дітей своїх дивилася.

Радуйтеся, бо Небесною красою, якої око не бачило, прикрасив Господь красу вашу, мука­ми затьмарену; радуйтеся, бо ви прийняли вінці винагороди.

Радуйтеся, як три зірки, Сонцем правди ося­яні; радуйся, Софіє, бо ти знайшла велику втіху у мужньому сповіданні твоїми дочками імені Христового.

Радуйтеся, морок сумніву нашого ви розві­юєте; радуйтеся, що укріпляєте нас, пригніче­них душевними і тілесними стражданнями.

Радуйтеся, красою любові серця наші ви при­крашаєте; радуйся, Софіє, бо ти кріпкість і уті­ха тим, хто знемагає в бідах і скорботах.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 8

Дивно і незрозуміло нам, у мирських насоло­дах занурених, як свята Софія, бачачи люті і гіркі муки і смерть своїх улюблених дітей, ніскільки не тужила, але дуже зраділа духом, співаючи Богові: алилуя.

Ікос 8

Уся була на Небесах мудра Софія, коли дочок своїх солодкими словами і мудрими напоум­леннями на страждання підбадьорювала. Хоч за природою людською до сліз вдавалася, але зразу ж любов’ю до Христа скорбота переміни­лася на радість, бо сердечну печаль і болість материнську за дітей перемогла в ній любов Божа. Великою любов’ю люблячи своїх дочок, більше за все вона бажала їм Царства Небес­ного. Заради цього, дивуючись мудрості і ве­ликій любові твоїй до дітей і прославляючи тебе, взиваємо:

Радуйся, Софіє, бо зраділа душа твоя за бла­женну кончину дочок твоїх, які сміливо спові­дали святе ім’я Господа; радуйся, бо Ти в страд­ницькому увінчанні дітей твоїх шану і славу прийняла.

Радуйся, бо ти сподобилася мученицької учас­ті і співперебування з дочками у Небесній славі Христа Бога; радуйся, ти зі сльозами радості поховала чесні тіла дочок твоїх.

Радуйся, ти три дні біля гробу їх просиділа і сном смерті у Господі спочила; радуйся, бо ти хоч і не плоттю, а серцем за Христа постраж­дала.

Радуйся, бо ти трьома доброчесними дочка­ми, їхньою вірою, надією і любов’ю любов до Бога явила і в дар Пресвятій Тройці принесла; радуйся, бо ти спаслася заради чадородія.

Радуйся, дивна мати, благої пам’яті достой­на; радуйся, бо ти молилася, щоб твої дочки кров свою за Христа пролили.

Радуйся, бо ти умудряєш нас, щоб ми збері­гали незмінно чесноти віри, надії і любові; ра­дуйся, бо ти Животворчій Тройці за нас мо­лишся.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 9

Усі ангели дивувалися стражданням вашим, святі мучениці, і перемогу вашу над дияволом торжествували, душі ж ваші на Небеса супро­воджували, співаючи Христу Богу: алилуя.

Ікос 9

Красномовці багатослівні всі страждання ваші за Христа не можуть висловити і, дивую­чись таким подвигам, у молодому віці підня­тим, замовкають. Ми ж, у чесній кончині вашій Бога прославляючи, величаємо вас так:

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, що співаєте хвалу Богові, Який зійшов на Небеса Небес; радуйтеся, щите віри, броне надії і світильнику любові.

Радуйтеся, бо ви насолоджуєтесь баченням пресвітлого лиця Божого; радуйся, Софіє, що настановлюєш побожних матерів на мудре ви­ховання дітей своїх.

Радуйтеся, бо ви повчаєте нас, щоб ми шукали Господа, і живою буде душа наша; радуйтеся, бо ви є теплі молитвениці за тих, хто звертається до вас із вірою, надією і любов’ю.

Радуйтеся, бо ви напоумлюєте нас, що всі на­солоди і краса світу цього щезають як дим і як порох вітром розвіюються і в землю поверта­ються; радуйся, Софіє, бо ти всім серцем Бога полюбила.

Радуйтеся, бо ви як три струмочки до єдиного Джерела життя притекли; радуйтеся, бо ви як три запашні квітки на єдиній благоплідній гілці виросли.

Радуйтеся, бо ви, як три дзеркала, безмежну красу Божу в собі відбивали; радуйся, Софіє, як олива, три гілки, обтяжені дозрілими плодами дарів Божих, виростила.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 10

Святі мучениці, спасти бажаючи душі свої, заради любові Христової пестування цареве і багатства світу цього тлінного ви знехтували і радісно прийняли мученицьку кончину за Христа, співаючи Йому: алилуя.

Ікос 10

Стінами віри, надії і любові являються святі мучениці всім, хто вдається до них з теплою і щирою молитвою і так у печалях і напастях до них взиває:

Радуйтеся, ран гріховних добрі цілительки; радуйтеся, у темряві печалі нашої світлом надії ви нас осяюєте.

Радуйтеся, посеред напастей і скорбот давній спокій ви нам посилаєте; радуйся, Софіє, бо ти являєш мудре піклування за нас, що в злостражданнях перебуваємо.

Радуйся, Віро, хрест спасіння перед нами ти воздвигаєш; радуйся, немочі наші молитвами твоїми ти зціляєш.

Радуйся, Надіє, що якір визволення нам по­даєш; радуйся, зневіру в серцях наших благісно проганяєш.

Радуйся, Любове, ти твоїм перед Господом заступництвом у лихих напастях від несподі­ваної смерті нас оберігаєш; радуйся, знемага­ючі сили наші на бадьорість відновлюєш.

Радуйся, Софіє, щира за нас до Бога молитвенице; радуйся, в добрих ділах наших мудра наставнице.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 11

Спів цей похвальний, хоч би і численний при­носили б вам, святі мучениці, був би недостатній для прославлення чеснот і подвигів ваших; од­нак, підносячи до Бога похвалу за все, що Він у святих Своїх нам являє, Йому співаємо: алилуя.

Ікос 11

Світильникам, що горять світлом Небесним перед Господом, подібні ви, Віро, Надіє і Любове, разом з матір’ю вашою Софією, до вас же припа­даючи, благаємо: просвітіть нас, затьмарених печалями, що з глибини сердець взивають:

Радуйтеся, бо ви ризи свої убілили на землі в крові агнчій; радуйтеся, життя вічного нам клопітниці.

Радуйтеся, бо ви є утвердження і охорона душ, що шукають спокою у милосерді Божому; ра­дуйся, Софіє, що від суєти світу нас огороджуєш.

Радуйся, Віро, коштовна кадильнице, що фі­міам хвали до Бога приносить; радуйся, бо ти вірою грішних просвіщаєш.

Радуйся, Надіє, бо ти наша утіха і пристано­вище в скорботах; радуйся, бо ти променесяйна вісниця визволення в наших печалях.

Радуйся, Любове, бо ти вселяєш у наші серця незлобливість і лагідність; радуйся, таємнича зір­ко, що від утисків земних нас до неба підносиш.

Радуйся, Софіє, мудра і всечесна дітоводителько; радуйся, бо ти влаштовуєш богомудре жит­тя тим, хто молиться до тебе.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 12

Благодать Божу прийняти сподобившись, свя­ті мучениці, моліть за нас пречистого Владику Христа, щоб Він був милостивим до нас, грішних, що з вірою, надією і любов’ю Йому єдиному, Господу і Спасу нашому, смиренно співаємо: алилуя.

Ікос 12

Оспівуємо ваші кріпкі подвиги, пройняті ві­рою, надією і любов’ю, шануємо ваші великі стра­ждання, хвалимо ваше дивне терпіння, ублажаємо кончину за Христа, вами радісно спри­йняту, величаємо незбориму мужність вашу, святі мучениці Віро, Надіє і Любове і мудра мати Софіє, і, прославляючи вас, взиваємо так:

Радуйтеся, бо ви, як три стріли блискавки, від сходу до заходу чеснотами своїми засяяли; радуйтеся, фіали віри, надії і любові, живо­творним питвом душі наші напоюєте.

Радуйтеся, три світлосяйні путі, що до престо­лу слави Господньої нас ведуть; радуйся, Софіє, ради дітей твоїх собором святих прославлена.

Радуйся, Віро, цвіт віри біліший за сніг; ра­дуйся, насолодо страждаючих.

Радуйся, Надіє, пригнічених сердець підне­сення; радуйся, як потік цільбоносний, що спрагу скорботних душ угамовує.

Радуйся, Любове, вінок із мира, радості і благості сплетений; радуйся, розумна зірнице вічності.

Радуйся, Софіє, жезле сили, що лагідно і муд­ро дітей напоумлює; радуйся, пресвітлий про­меню богопізнання, що душам нашим засяяв.

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Со­фією, матір’ю вашою премудрою.

Кондак 13

О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє і Любове і мудра мати Софіє, нині прийнявши це мале моління, позбавте нас вашими молит­вами від усяких бід, хвороб і скорбот, щоб, спо­добившись у Царстві Небесному бачити безсмер­тного Господа Ісуса, з вами разом оспівати Його: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до святих мучениць Віри, Надії і Любові та матері їхньої Софії

О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє і Любове і мужніх дочок мудра мати Софіє, до вас нині звертаємося зі щирою молитвою; бо хто може заступатися за нас перед Господом, якщо не віра, надія і любов, ці три наріжні чесноти, образ яких ви на собі показали! Убла­гайте Господа, щоб Він покрив нас Своєю не­вимовною благодаттю в скорботах і напастях, спас і зберіг як благий і чоловіколюбець. Його славу, як незаходиме сонце, нині бачачи, допо­магайте і нам у наших смиренних молитвах, щоб простив Господь Бог наші гріхи і безза­коння і щоб помилував нас грішних і недостойних заради Його щедрот. Моліть же за нас, святі мучениці, Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж славу возсилаємо, з безначальним Його От­цем і Пресвятим і благим і животворчим Ду­хом нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.