Кондак 1

Незбагненним промислом для вічного блага світ готуючи, людям час і образ кончини Ти, Господи, визначив; прости всім відвіку спочи­лим усі гріхи їхні, прийми їх в оселі світла і радування, поспіши відкрити їм обійми Отчі і почуй нас, що звершуємо їх пам’ять і співаємо:

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Ікос 1

Адама упалого і весь рід людський від вічної загибелі спасаючи, Ти, Благий, послав у світ Сина Твого, щоб Хрестом і Воскресінням Його і нам засяяло вічне життя. На безмежне Твоє милосердя уповаючи, чекаємо нетлінного Цар­ства слави Твоєї, спочилим дарувати його про­симо і молимося Тобі:

Звесели, Господи, душі, втомлені житейськи­ми бурями, щоб вони забули скорботи і зітхан­ня земні.

Почуй їх, Господи, на лоні Твоєму, як мати дітей своїх, і скажи їм: прощаються вам гріхи ваші.

Прийми їх, Господи, у блаженне і тихе при­становище Твоє, щоб вони зраділи у божествен­ній славі Твоїй.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 2

Осяянням Всевишнього просвіщений, преподоб­ний Макарій почув голос від черепа язичниць­кого: «Коли ви молитеся за страждаючих у пек­лі, відрада буває язичникам». О дивна сила моли­тов християнських, якими підземне пекло освіт­люється! Невірні разом з вірними приймають утішення, коли за весь світ взиваємо: алилуя.

Ікос 2

Сказав колись Ісаак Сирин: «Серце, яке милує, щогодинно приносить слізні молитви за людей і тварин і за все творіння, щоб збереглися і очис­тилися». Так і ми всі сміливо просимо у Госпо­да допомоги всім відвіку спочилим, взиваючи:

Пошли нам, Господи, дар гарячої молитви за померлих.

Пом’яни, Господи, всіх, що заповідали нам, недостойним, молитися за них і очистити за­буті ними гріхи.

Пом’яни, Господи, всіх, що були поховані без молитви; пом’яни, Господи, в оселі Твоїй усіх від скорботи або радості спочилих смертю не­сподіваною.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 3

Винні ми в бідах світу, в стражданні безсло­весних тварин, у болістях і муках непорочних немовлят, бо гріхопадінням людей зруйнува­лося блаженство і краса всіх істот. О найвеличніший із усіх невинних страждальців, Христе Боже наш! Ти єдиний можеш відпускати гріхи всім, подай світові первозванне благоден­ство, щоб знайшли його мертві і живі, взиваю­чи: алилуя.

Ікос 3

Світло тихе, Визволителю всієї вселенної, що любов’ю весь світ обіймаєш, ось чується з Хреста волання Твоє за ворогів: «Отче, відпусти їм!» Ім’ям Твого всепрощення і ми насмілює­мося молитися Отцю Небесному за вічне упокоєння Твоїх і наших ворогів:

Прости, Господи, тих, що пролили невинну кров і засіяли житейський наш шлях скорбо­тами, що своє благоденство влаштували сльо­зами ближніх своїх.

Не засуди, Господи, тих, що гнали нас накле­пами і злобою, віддай їм милістю; за тих, кого ми скривдили і зневажили несвідомо, нехай буде свята наша молитва за них таїнством прими­рення.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 4

Спаси, Господи, тих, що в тяжких муках ско­нали, убієнних, живиш похованих, землею за­сипаних, вогнем і хвилями поглинутих, звірами роздертих, від голоду, морозу, бурі або падіння з висоти померлих, подай їм радість Твою вічну за скорботну кончину. Нехай вони благо­словляють час своїх страждань як день відкуплення, співаючи: алилуя.

Ікос 4

Усім, кого прийняла могила у світлій юності, хто на землі терновий вінець страждань при­йняв, хто земної радості не побачив, воздай їм, Господи, щедротами Твоїми невичерпної лю­бові. Від тяжких трудів померлим, Господи, подай нагороду.

Прийми, Господи, у райські чертоги юнаків і дів і сподоби їх веселості на вечері Сина Твого. Утіш, Господи, скорботу батьків за дітей своїх померлих.

Упокой, Господи, всіх, хто не мав ні родичів, ні близьких, за яких немає кому піднести мо­литву до Тебе, Сотворите ля, нехай щезнуть гріхи їхні від сяяння всепрощення Твого.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 5

Як останнє знамення для напоумлення і по­каяння Ти, Господи, дарував смерть. Під час суворого її блищання суєта земна розкривається, пристрасті плотські і страждання затихають, непокірний розум смиряється. Правда вічна відкривається, обтяжені ж гріхами і безбожни­ки на смертному ложі сповідують Твоє вічне буття і до милосердя Твого взивають: алилуя.

Ікос 5

Отче всякої утіхи, Ти сонцем освітлюєш, пло­дами насолоджуєш, красою світу друзів і воро­гів веселиш. Віруємо, що і за гробом Твоє мило­сердя не вичерпується, що милує всіма відки­нутих грішників. Сумуємо за жорстоких і без­законних хулителів святині Твоєї. Нехай буде над ними спасаюча блага воля Твоя. Прости, Господи, тих, що без покаяння померли; спаси тих, що в затьмаренні розуму свого самі себе згубили; нехай погасне гріховне їх полум’я у морі благодаті Твоєї.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 6

Страшним є морок душі, що від Бога відда­лилася, совісті докори, скрегіт зубів, вогонь не­вгасимий і черва невмируща. Жахаюся такої долі і, як за самого себе, молюся за страждаю­чих у пеклі. Нехай зійде на них росою прохо­лоди наша пісня: алилуя.

Ікос 6

Засяяло світло Твоє, Христе Боже наш, на тих, що сидять у темряві і тіні смертній, і сущих у пеклі і до Тебе взивати не можуть, У глибини землі зійшовши, Господи, виведи тих, хто через гріхи з Тобою розлучився, але не відрікся від Тебе. Діти Твої страждають люто, помилуй їх. Згрішили вони проти Тебе і перед Тобою, безмежно тяжкі гріхи їхні, милість же Твоя невичерпна.

Відвідай гірку убогість душ, що від Тебе віддалилися; помилуй, Господи, тих, що гна­ли істину несвідомо; нехай буде їм любов Твоя не вогнем, що спалює, а райською прохоло­дою.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 7

Допомогу подати правицею Своєю поспішаю­чи спочилим рабам Своїм, явися нам, Господи, у видіннях таємничих, ясновидно, на молитву нас надихаючи, щоб, поминаючи спочилих, ми творили за них благі діла і подвиги, взиваючи: алилуя.

Ікос 7

Церква Христова Вселенська безперестанно щогодинно підносить молитви за спочилих по всій землі, бо гріхи світу омиваються пречис­тою кров’ю Божественного Агнця від смерті до життя і від землі до Небес силою молитов за душі спочилих перед вівтарем Божим.

Нехай буде, Господи, заступництво Церкви для померлих сходинками на Небеса. Помилуй їх, Господи, заступництвом Пресвятої Богоро­диці і всіх святих. Прости їм гріхи, заради вірних Твоїх, що день і ніч до Тебе взивають. Заради незлобивих не­мовлят помилуй, Господи, батьків їхніх, і сльо­зами матерів їхніх визволи дітей їхніх від гріхів.

Молитвами безвинних страдників, за кров му­чеників пощади і помилуй грішників. Прийми, Господи, молитви наші і милостині як спомин чеснот їхніх.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 8

Увесь світ є спільною священною могилою, бо на всякому місці є порох отців і братів на­ших. Єдиний, що незмінно полюбив нас, Христе Боже наш, прости всіх померлих від почат­ку і донині, щоб вони співали безмежною лю­бов’ю: алилуя.

Ікос 8

Гряде день, як піч палаюча, день великий і страшний останнього Суду, тайни людські відкриються, книги совісті розгорнуться. «При­миріться з Богом!» — взиває апостол Павло. Примиріться раніше того страшного дня.

Допоможи нам, Господи, сльозами живих поповнити невистачаюче померлих. Нехай буде їм, Господи, голос сурми ангельської благовістям спасіння, і в час Суду Твого сподоби їх радісного помилування.

Увінчай, Господи, славою за Тебе постраждалих і покрий гріхи немічних благістю Твоєю. Господи, Ти всіх на ім’я знаєш, пом’яни тих, що в чернечому образі спасалися, пом’яни бла­гословенних пастирів з дітьми їхніми.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 9

Благословляйте швидкоплинний час. Кожна бо година, кожна миттєвість наближає до віч­ності. Нова скорбота, нова сивина є вісники гря­дущого світу, свідки тління земного, які спові­щають, що все минає, що Царство вічне набли­жається, де немає ні сліз, ні зітхання, але відрад­ний спів: алилуя.

Ікос 9

Як дерево у свій час листя свого позбавляєть­ся, так і наші дні кожного року зменшуються. В’яне і юності свято, світильник радості гасне, наближається відчуження старості. Друзі і ро­дичі помирають. Де ви, юні, радіючі? Безмовні гроби їхні, але душі їхні у правиці Твоїй. Ду­маємо про споглядання їхнє зі світу духовного. Господи, Ти є Сонце пресвітле, осяй і зігрій оселі померлих. Нехай навіки пройде час гіркого розлучення. Сподоби нас радісної зустрічі на Небесах.

Сотвори, Господи, щоб ми були єдине з То­бою.

Поверни, Господи, померлим чистоту дитинства і благодушність юності, і святом Пасхи нехай буде для них життя вічне.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 10

Проливаючи тихі сльози на могилах родичів наших, молимося з надією і з упованням взиваємо: скажи нам, Господи, що Ти простив гріхи їхні! Дай про це таємне одкровення духу нашо­му, щоб ми співали: алилуя.

Ікос 10

Усю пройдену путь життя нашого бачу я, оглядаючись, як багато людей від першого дня і донині відійшло, і багато з них добре мені вчинили. Любов’ю своєю достойне їм віддаю­чи, взиваю до Тебе:

Сподоби, Господи, слави Небесної батьків моїх і ближніх моїх, що над постіллю моєю немов­ляти пильнували, зростили і виховали мене.

Прослав, Господи, перед ангелами святими всіх, хто благовістував мені слово спасіння, що вчили мене добра і правди святим прикладом життя свого.

Насолоди, Господи, тих, що у дні скорботи моєї послужили мені таємничою манною.

Усіх добродійників і благодійників нагороди і спаси.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 11

Де ти, жало смерті, де морок і страх твій, що був раніше? Віднині ти бажана, бо нерозлучно з’єднуєш з Богом. Великий спокій суботства таємничого. Бажання маю померти і бути з Христом, взиває апостол. Тому і ми, дивлячись на смерть як на стежку до вічного життя, взиваємо: алилуя.

Ікос 11

Воскреснуть мертві, і встануть сущі у гробах, і звеселяться ті, що живуть на землі, бо повста­нуть тіла духовні, світло прославлені, нетлінні. Кістки сухі, слухайте слово Господнє: «Ось я введу в вас дух життя, і дам на вас жили, і одягну на вас плоть, і простягну по вас шкіру».

Повстаньте із давно минулих часів викуплені кров’ю Сина Божого, оживлені смертю Його, засяяло бо на нас світло Воскресіння.

Відкрий їм, Господи, нині всю безодню дос­коналостей Твоїх. Ти сяяв їм світлом сонця і місяця, нехай побачать вони і славу променесяйних ликів ангельських.

Ти насолоджував їх величчю світил Небесних сходу і заходу, нехай же побачать вони і світло невечірнє Твого Божества.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 12

Плоть і кров Царства Божого не успадкують, поки живемо у плоті — відлучені від Христа. Якщо ж помремо, то оживемо для вічності. Подобає бо нашому тлінному тілу одягнутися в нетлінне і мертвому цьому засяяти безсмертям, щоб у світлі невечірньому дня співати: алилуя.

Ікос 12

Чекаємо зустрічі з Господом, чекаємо ясної зорі Воскресіння, чекаємо пробудження із гробів родичів наших і знайомих і оживлення тих, що померли у величній красі життя. І торже­ствуємо грядуще Преображення всього творін­ня і до Оновителя нашого взиваємо:

Господи, Ти сотворив світ для торжества ра­дості і добра, нас підняв із глибини гріховної до святості; дай померлим царювати посеред нового буття, нехай вони засяють, як світила на Небі, у день слави їхньої.

Нехай буде для них Агнець Божественний світлом невечірнім.

Дай, Господи, і нам святкувати з ними Пасху нетлінну. З’єднай померлих і живих у не­скінченній радості.

Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочи­лих рабів Твоїх.

Кондак 13

О Премилосердний Отче безначальний, що усім хочеш спасіння, Ти Сина послав до загиб­лих і вилив Духа Животворчого! Помилуй, прости і спаси рідних і близьких для нас по­мерлих і всіх відвіку спочилих і заступництвом їх відвідай нас, щоб разом з ними ми взи­вали до Тебе, Спасителя Бога, пісню перемоги: алилуя.

Цей кондак читаться тричі, Після цього знову чи­таються перший ікос і перший кондак.

Молитва за померлих

Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подо­лав і диявола знищив і життя світу Твоєму дарував! Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх: святійших патріархів, первосвященних митрополитів, архієпископів і єпис­копів, що у священничому, церковному і чер­нечому чині Тобі послужили; будівничих свя­того храму цього, православних праотців, отців, братів і сестер наших, що тут лежать і всюди; вождів і воїнів, що за віру і вітчизну життя своє поклали, вірних убієнних в між­усобицях, утоплих, згорілих, на морозі замерз­лих, роздертих звірами, від голоду померлих, без покаяння несподівано померлих і тих, що не встигли примиритися з Церквою і зі своїми ворогами; самогубців, позбавлених розуму, всіх, що заповідали нам молитися, і вірних, що християнського поховання були позбавлені, у місті світлому, у місті квітучому, у місті спо­кою, де немає ні хвороб, ні печалі, ні зітхан­ня. Всякий гріх, вчинений ними словом, чи ділом, чи думкою, як благий Чоловіколюбець Бог прости, бо немає людини, яка б жила і не згрішила, Ти бо сдиний без гріха, правда Твоя - правда повіки, і слово Твоє - істина. Бо Ти є Воскресіння, життя і спокій спочи­лих рабів твоїх (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.