Кондак 1

Непереможний Владико і Первосвященику, Ти за спасіння грішного світу віддав душу Свою, щоб ми, недостойні, могли дітьми Божими ста­ти і перебувати в невечірнім дні Царства Тво­го. Сам, Господи, даруй прощення і вічну радість померлому, за нього бо з благанням до Тебе взиваємо:

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насолоди сподоби раба Твого.

Ікос 1

Ангеле охоронителю святий, Господом даний, прийди помолися за раба Божого, якого ти на всіх путях житейських супроводжував, обері­гав і наставляв, тому взивай з нами до Спаса щедрого:

Ісусе, знищи рукописання гріхів раба Твого (ім’я); Ісусе, вилікуй його рани душевні.

Ісусе, нехай не буде на землі гірких споминів про нього; Ісусе, заради цього помилуй кривд­ників його і скривджених ним.

Ісусе, покрий його недоліки світлоносною ри­зою Твого визволення; Ісусе, звесели його мило­сердям Твоїм.

Ісусе, Невимовний, Великий і Дивний, явися йому Сам.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насолоди сподоби раба Твого!

Кондак 2

Бачимо очима духовними, як носиться душа померлого, неначе горлиця понад землею, і з висоти Божественного розуміння гріхи і споку­си минулого життя споглядає, гірко ридає за кожний день, що проминув даремно, але Сам помилуй раба Твого, Владико, нехай увійде він у Твій спокій, співаючи: алилуя.

Ікос 2

Якщо Ти страждав за весь світ, якщо Ти про­ливав сльози і кривавий піт за живих і помер­лих, то хто нас утримає від молитви за помер­лого? Уподібнюючись Тобі, що зійшов аж до пекла, молимося за спасіння раба Твого:

Ісусе, життя Подателю, осяй його світлом Твоїм; Ісусе, нехай він буде єдине з Тобою і Отцем.

Ісусе, Ти всіх закликаєш у Виноградник Твій, не забудь осяяти його світлом Твоїм; Ісусе, Щедрий Подателю вічних нагород, покажи його сином чертогу Твого.

Ісусе, поверни душі його благодатні сили пер­возданної чистоти; Ісусе, нехай примножаться в Ім’я його добрі діла,

Ісусе, зігрій осиротілих Твоєю таємничою відрадою.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 3

Зв’язаний путами плоті раб Твій впадав у гріх, але дух його томився за Твоєю вічною правдою і святістю; нині ж, коли плотська неміч скута могильним тлінням, нехай піднесеться душа його вище сонця до Тебе, Всесвятого, і заспіває пісню визволення: алилуя.

Ікос 3

Верховний апостол Твій у холодну ніч біля багаття тричі відрікся від Тебе, і Ти спас його. Єдиний Ти знаєш неміч єства, прости і рабу Твоєму (ім’я) різноманітні відпадіння від волі Твоєї.

Ісусе, осели його там, де немає омани; Ісусе, визволи його від тяжких мук совісті.

Ісусе, нехай повіки згине пам’ять про гріхи його; Ісусе, спокус юності його не пом’яни.

Ісусе, від тайних беззаконь очисти його; Ісусе, осіни його тихим світлом спасіння.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 4

Бурі життя пройшли, страждання земні за­кінчено, безсилі вороги з їхньою злобою, але сильна любов, що визволяє від вічного мороку і спасає всіх, за кого підноситься смілива пісня: алилуя.

Ікос 4

Ти безмежно милосердний до нас, Ти єдиний Спаситель. Що ми додамо до подвигу спасаю­чої любові Твоєї? Але Симон Киринейський до­помагав Тобі, Всесильному, нести Хрест. Так і нині Твоїй благості угодно звершити спасіння близьких з нашою участю:

Ісусе, Ти заповідав носити тягар один одно­го; Ісусе, Ти після смерті милуєш нас за бла­ганням близьких.

Ісусе, Ти поклав союз любові між мертвими і живими; Ісусе, нехай послужать подвиги люб­лячих на спасіння рабу Твоєму (ім’я).

Ісусе, почуй його волання сердечне, яке ми вустами нашими возносимо; Ісусе, в наших сльо­зах прийми його покаяння.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 5

Боже, прийми його передсмертне зітхання скрушення як молитву благорозумного розбій­ника. Він погас на життєвому Хресті; дай успад­кувати йому Твоє обітовання, як тому: «Амінь, говорю тобі: зі Мною будеш у раю, де собори грішників, які покаялися, радісно співають: алилуя».

Ікос 5

За нас Розіп’ятий, за нас мучений, простягни руку з Твого Хреста, краплями крові Твоєї змий безслідно гріхи його, благообразною Твоєю на­готою зігрій оголену осиротілу душу:

Ісусе, Ти знав його життя від народження і полюбив його; Ісусе, Ти бачив його здалека з висоти Хреста Твого.

Ісусе, Ти простягав йому, що йшов у далечінь, уранені обійми Твої; Ісусе, Ти взивав за його прощення на кривавій Голгофі.

Ісусе, Ти лагідно помирав за нього в тяжких муках; Ісусе, Ти був покладений у гріб, освяти його могильний спокій.

Ісусе, Ти воскрес, вознеси до Отця озлоблену світом і спасенну Тобою душу.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 6

Спить він вічним своїм сном могильним, але душа його не дрімає, чекає Тебе, Господи, жадає Тебе, вічного Жениха. Нехай сповняться на померлому слова Твої: «Хто споживає Мою плоть і хто п’є Мою кров, той має життя вічне». Дай йому споживати манну таємничу і співати біля престолу Твого: алилуя.

Ікос 6

Смерть розлучила з усіма близькими, душа стала далі, знайомі скрушуються, і тільки Ти залишився близько, Зруйнувалася перегород­ка плоті, і Ти відкрився у неприступній величі Божества з очікуванням відповіді:

Ісусе, Любове, вища за всяке розуміння, по­милуй раба Твого; Ісусе, віддаляючись від Тебе, він тяжко страждав.

Ісусе, прости невірність його серця; Ісусе, об­мануті надії породжували тугу за Тобою.

Ісусе, згадай ті години, коли душа його трем­тіла від захвату Твого; Ісусе, дай спочилому неземну радість і спокій.

Ісусе, Єдиний Вірний і Незмінний, прийми його.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 7

Віруємо, що недовгою буде розлука наша. Ми погрібаємо тебе, як на полі зерно, ти виростеш в іншій країні. Нехай згине в могилі кукіль гріхів твоїх, а добрі діла там засяють, де на­сіння добра приносить нетлінні плоди, де душі святі співають: алилуя.

Ікос 7

Коли долею померлого стане забуття, коли образ його згасне в серцях і час згладить разом з могилою ревність молитви за нього, тоді Ти не залиш його, дай відраду самотній душі.

Ісусе, Твоя любов не холоне; Ісусе, невичерп­не Твоє благовоління.

Ісусе, в невмовкних молитвах Церкви нехай омиються гріхи його приношенням безкровної Жертви; Ісусе, заступництвом усіх святих да­руй йому благодать молитви за живих.

Ісусе, у дні випробувань наших прийми його заступництво за нас.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 8

Будемо молитися зі сльозами, коли пам’ять про померлого нестерпно свіжа, будемо поми­нати ім’я його вдень і вночі, роздаючи милос­тиню, годуючи голодних, із глибини душі зітха­ючи: алилуя.

Ікос 8

Тайновидець Іоан Богослов споглядав біля престолу Божого Агнця велику безліч людей, одягнених у білі ризи: це ті, які прийшли від великої скорботи. Вони радісно служать Богу вдень і вночі, і Бог перебуває з ними, і не тор­кається до них мука.

Ісусе, приєднай до них і раба твого (ім’я); Ісусе, він багато страждав і томився.

Ісусе, Тобі відомі всі його гіркі години і тяжкі хвилини; Ісусе, на землі він мав печалі і скор­боти, дай йому на небі відраду.

Ісусе, насолоди його із джерел живої води; Ісусе, відніми від очей його всяку сльозу.

Ісусе, осели його, де не обпалює, а ожив­ляє сонце правди Твоєї;

Ісусе, Суде Всемилостивий, райської насолоди сподоби раба Твого.

Кондак 9

Кінцевим є подорожування на землі, який благодатний перехід у світ Духа, яке споглядан­ня нових, невідомих земному світу Небесних красот, душа повертається у свою вітчизну, де світле сонце, правда Божа просвіщає тих, хто співає: алилуя.

Ікос 9

Якщо відблиск і слід Твій покладає сяяння на лице смерті, то який же Ти Сам. Якщо пло­ди Твоїх рук такі прекрасні, і земля, що від­биває тільки Твою тінь, повна невимовної ве­личі, то яким же є Твій невидимий лик. Відкрий славу твою спочилому рабу Твоєму (ім’я).

Ісусе, загостри його слух для сприйняття Тво­го Божества; Ісусе, загостри його слух до розу­міння Небесного.

Ісусе, нехай буде його радість переповненою; Ісусе, підкріпи його надією на зустріч в оселях блаженних.

Ісусе, дай нам відчути благодатну силу зау­покійної молитви.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 10

Отче наш, прийми спочилого у Царство Твоє, де немає гріха і зла, де непорушна свята воля, де в соборах чистих душ і непорочних ангелів святиться Твоє благодатне ім’я і духмянить хвала: алилуя.

Ікос 10

У той день ангели поставлять престол Твій, Судде, і Ти сядеш у славі Отця Твого, несучи відплату кожній людині. О, споглянь тоді ми­лостиво на смиренного раба Твого (ім’я) і ска­жи йому: «Прийди праворуч Мене».

Ісусе, Ти як Бог маєш владу прощати гріхи; Ісусе, прости йому гріхи забуті або соромом сховані.

Ісусе, відпусти беззаконня немочі і невідан­ня; Ісусе, позбав його від темних глибин пе­кельного відчаю.

Ісусе, нехай успадкує він Твої животворчі обітовання; Ісусе, приєднай його до благосло­венних Отця Твого.

Ісусе, дай йому повік нескінченне блаженство.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 11

Владико Всеблагий, нехай відкриються спо­чилому сонячновиді врата райські, нехай зустрі­нуть його з радістю собори праведних і святих, зібрання близьких і люблячих його, нехай радіють за нього світлоносні ангели Твої, не­хай побачить він і Преблаженну Матір Твою там, де переможно звучить: алилуя.

Ікос 11

Під диханням Твоїм оживають квіти, воскре­сає природа, пробуджуються безліч найдрібніших творінь. Твій погляд світліший за весняні Небеса; Твоя любов, Ісусе, тепліша за сонячне проміння. Ти з пороху земного воскресив зем­ну плоть людини для процвітання вічного не­тлінного життя весни; тоді осяй і раба Твого (ім’я) світлом Твоїх милостей.

Ісусе, у Твоїй правиці благовоління і життя; Ісусе, у погляді Твоїм світло і любов.

Ісусе, визволи спочилого від вічної духовної смерті; Ісусе, він заснув з надією, подібною до ріки Нілу перед холодною зимою.

Ісусе, пробуди його, коли терня землі одяг­неться квітами вічності; Ісусе, нехай ніщо зем­не не затьмарить його останнього сну.

Ісусе, щастя незмінне і мета нашого буття.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 12

Христе! Ти — Царство Небесне, Ти — земля лагідних, Ти — оселя багатьох, Ти — питво зовсім нове; Ти — одіяння і вінець преподобних, Ти — ложе упокоєння святих, Ти — найсолодший, Ісусе! Тобі подобає хвала: алилуя.

Ікос 12

Під образом тихих садів неземної краси і світлих, як сонце, осель і у величі Небесних піснеспівів Ти показав нам блаженство тих, хто любить Тебе.

Ісусе, нехай увійде раб Твій у радість Твою; Ісусе, одягни його сяянням слави Отця.

Ісусе, просвіти його осяянням Святого Духа; Ісусе, нехай він почує невимовну пісню херу­вимів.

Ісусе, нехай він підноситься від слави у сла­ву; Ісусе, нехай він побачить Тебе лицем до лиця.

Ісусе, Судде Всемилостивий, райської насо­лоди сподоби раба Твого.

Кондак 13

О Жениху Безсмертний, що опівночі гріха і невіри грядеш з Небес із ангелами судити весь світ. Відкрий двері славного чертогу Твого рабу Твоєму (ім’я), щоб він з незчисленними собо­рами святих повіки співав: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва за померлих

Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подо­лав і диявола знищив і життя світу Твоєму дарував! Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх: святійших патріархів, первосвященних митрополитів, архієпископів і єпис­копів, що у священничому, церковному і чер­нечому чині Тобі послужили; будівничих свя­того храму цього, православних праотців, отців, братів і сестер наших, що тут лежать і всюди; вождів і воїнів, що за віру і вітчизну життя своє поклали, вірних убієнних в між­усобицях, утоплих, згорілих, на морозі замерз­лих, роздертих звірами, від голоду померлих, без покаяння несподівано померлих і тих, що не встигли примиритися з Церквою і зі своїми ворогами; самогубців, позбавлених розуму, всіх, що заповідали нам молитися, і вірних, що християнського поховання були позбавлені, у місті світлому, у місті квітучому, у місті спо­кою, де немає ні хвороб, ні печалі, ні зітхан­ня. Всякий гріх, вчинений ними словом, чи ділом, чи думкою, як благий Чоловіколюбець Бог прости, бо немає людини, яка б жила і не згрішила, Ти бо сдиний без гріха, правда Твоя - правда повіки, і слово Твоє - істина. Бо Ти є Воскресіння, життя і спокій спочи­лих рабів твоїх (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.