А ми тую червону калину підіймемо…

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

(Т. Шевченко)

Передостанньої вересневої неділі міський парк ім. І. Франка у Надвірній заяснів усіма барвами вишиванок, жупанів, очіпків, поважнів від «мазепинок», стрілецьких строїв. А над верховіттями вже поосенілих дерев полинула пісня – душа народу, розливаючись дзвінкоголоссям і могутнім кличем до переможного бою з ворогом, що зазіхнув на споконвічні українські землі.

Цьогоріч, як ніколи раніше, обласний фестиваль стрілецької та повстанської пісні ім. Софії Галєчко, присвячений 100-річчю створення Легіону Українських Січових Стрільців та 200-річчю із дня народження Тараса Шевченка, проходив в особливо патріотичній атмосфері й національному пориві. У час, коли найвідважніші сини України змінили вишиванки на бронежилети, найталановитіші митці краю також «воюють». Але їх зброя – це пісня, що піднімає дух.

Організували пісенний фестиваль облдержадміністрація, обласна рада, райдержадміністрація, районна рада, а також суттєво посприяла в його проведенні Надвірнянська міська рада.

На могилі хорунжої УСС Софії Галєчко в урочищі Розтока с. Пасічна відправили панахиду. Громада села разом із владою та прибулими сюди гостями помолилися за упокій душі, віддавши глибоку шану героїчній жінці-офіцерові.

Спільною молитвою до Всевишнього за участі священиків УПЦ Київського патріархату о. Олега Траска та УГКЦ о. Юрія Дем`янчука розпочалося свято у міському парку.

– Напевно, Господь благодозволив, щоб воно співпало в один день із Різдвом Божої Матері, – зауважив о. Олег Траско і висловив надію, щоб молитви на цьому першому святі в новому церковному році стали початком визволення наших теренів від поневолювачів. Душпастир попросив Господнього благословення для української держави, для воїнів, котрі стоять на передовій, на полі битви, а також благословення у віках тим, котрі уже в небесному воїнстві моляться за волю і незалежність Вітчизни.

о. Юрій Дем`янчук наголосив, що саме у цей час українська нація відчуває духовне внутрішнє відродження і нині є актуальними слова Бог і Україна. – Саме зараз, – підкреслив духовний отець, – волю і самостійність держави ми повинні ставити вище, як інстинкт самозбереження.

Так, як колись на січовому полі,//Зійшлись в двобої з ворогом своїм,//Бо прагнемо любові, миру й волі,//Свого не віддамо військам чужим//…Не плач калино, не хилися в лузі…// Такі зворушливі поетичні рядки перед початком виконання хоровими колективами області знаменитої «Червоної калини» налаштовували кожного прилучитися до пісні, а під час покладання квітів до пам`ятника Великому Тарасові та погруддя незламному Каменяреві – «незлим тихим словом» пом`янути моральних авторитетів нації.

Гей, ви, стрільці січовії…

Простора сцена в центральній частині парку, прикрашена гілочками стиглої калини (як символічно!), нагадувала обійстя величезної родини січового стрілецтва. Основу її складали: зведений хор області під орудою Василя Турянина та зведений хор РБК під керуванням Яреми Павлика і Тетяни Катрич, народна аматорська хорова капела Делятинського народного дому (кер. Оксана Стефанюк), народний аматорський ансамбль «Черлені пацьорки» (кер. Володимир Черленюк), народний оркестр народної музики «Аркан» районного будинку культури (кер. заслужений артист України Сергій Орел), квартет «Легіт» під керуванням Віктора Чудновського, а також курсанти Прикарпатського військово-спортивного ліцею, а разом з ними й аматори художньої самодіяльності Галина Чуревич, Любов Яченко, Михайло Маковійчук, Тарас Андруняк, котрі майстерно відтворили романтично-героїчну епоху січового стрілецтва та його найяскравіших представників, котрі полягли за Маківку, на Лисоні, під Крутами, чиї високі могили в Бескиді, в Соснові… Невмируща слава січового стрілецтва, вояків УПА надихає й тепер: тисячі українців, котрі беруть участь в антитерористичній операції і, як Небесна Сотня Майдану, віддають свої життя… Хвилиною мовчання краяни вшанували пам`ять героїв Майдану, мирних жителів і воїнів, які загинули під час АТО на сході.

Живе Україна в геройському чині…

Учасників пісенного фестивалю вітали голова обласної ради Василь Скрипничук, заступник голови облдержадміністрації Сергій Адамович, голова районної ради Василь Попович, Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович, голова райдержадміністрації Михайло Іваночко, начальник управління культури, національностей і релігій ОДА Володимир Федорак, народні депутати України Руслан Зелик і Юрій Дерев`янко.

– 100 років минуло з того часу, коли наші добровольці йшли на першу світову війну. І тепер ми знову бачимо добровольців, котрі воюють у третій світовій війні, якщо, не дай, Боже, так воно розпочалося, – сказав Василь Скрипничук. – Воістину немає нічого нового під Сонцем і Місяцем. Є Україна і є її вороги. Є Україна і є її друзі. Я би хотів побажати усім нам, щоб поняття Україна та її друзі були вічними, щоб Україна позбулася ворога: чи відгородилася стіною, чи просто розбила його армію. Щоб ми могли стати у центрі Європи сильними, незалежними, багатими і почувалися впевнено. Керівник обласної ради зазначив, що попри величезні проблеми українська армія все ж розбудовується, воює, а найголовніше – вона базується на добрій волі людей, котрі йдуть на війну і знають, що без них не буде свободи для української держави. – Я бажаю, щоб Україна була доброю для всіх сусідів і щоб до неї так само були добрими. Щоб ми бачили далеку і близьку перспективу, – підсумував голова обласної ради.

На важливості проведення фестивалю наголосив заступник голови ОДА Сергій Адамович, який, зокрема, відзначив, що повстанська і стрілецька пісня – це історична пам`ять про українських героїв. – На превеликий жаль, – продовжив він, – наша держава  і в ХХІ ст. змушена відстоювати свою територію у боротьбі з сусідом-агресором. Провівши паралелі в долі Софії Галєчко та сучасної героїні льотчиці Надії Савченко, заступник голови виконавчої влади області наголосив, що вони є дуже подібними: – Але найважливіше те, що вони показують усьому світові як потрібно любити і захищати свою Батьківщину.

Гордість із того, що на теренах Надвірнянщини відбувається фестиваль, висловив голова районної ради Василь Попович, назвавши таку мистецьку імпрезу дуже потрібною й актуальною, і подякував усім, хто зумів його відродити. – Торік було багато планів, мрій, – підкреслив він. – Після 15-річної перерви хотіли провести Міжнародний Гуцульський фестиваль. Події на Майдані, на сході України внесли свої корективи. І тому фестиваль – дуже потрібний. Він є над­актуальним. І як ми всі співали: «А ми тую стрілецькую славу збережемо», ми повинні зберегти славу повстанської армії. Василь Попович переконаний, що фестиваль розширюватиметься і на ньому зазвучать пісні Майдану, Революції Гідності. Він нагадав, що в той день відзначали і День миру, а також День лісівника і побажав повернення доброї слави лісівника на терени району.

Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович зауважив, що, коли два роки тому до міської влади звернулося керівництво області про проведення фестивалю, громада з приємністю відгукнулася. Тоді свято стрілецької пісні співпало із 423-ю річницею першої згадки про Надвірну. – А нині, – продовжив Зіновій Андрійович, – свято відзначають, коли минає 25-та річниця першого демократичного віча на Пнівському замку. Надвірна стала центром національного відродження всієї області. Він висловив тверду впевненість, що обласний фестиваль переросте у Всеукраїнський.

Звертаючись до святочної громади, голова райдержадміністрації Михайло Іваночко наголосив: – Воістину нині – свято величне. Пам`ятаймо, що ми – українці, і наша пісня лунатиме по всьому світу… Нам потрібна повстанська, стрілецька пісня, яка підтримує наших борців за волю України вже сотнями років. Під час Революції Гідності під повстанські пісні «Червона калина», «Лєнта за лєнтою…» ми зупиняли орду «Беркуту», котрі за наказом Путіна, Януковича хотіли «зачистити» Майдан. Зараз під ці самі пісні Герої, наші добровольці на сході країни захищають нашу Україну. Важливо, що фестиваль проходить саме на Прикарпатті, де народився провідник української нації Степан Бандера і котрого бояться вороги донині. Його ім`я стало уособленням Української незалежної держави.

«І тут не треба

плачуче ниття»…

Знаковим гостем на святі став активіст і ведучий столичного Майдану Володимир Гонський. – …Я впізнаю половину ваших облич, – розпочав він свій виступ, вийшовши на сцену у вишиванці з гітарою в руках, під мелодію якої згодом разом із ним всі заспівали повстанську пісню «Ой, у лісі, на полянці…». – Бо ці 100 днів, коли я мав таку високу честь вести цей Майдан, я пам`ятаю …100 тисяч, 150-200 тисяч… Я міг по очах визначити, що ця людина – з Галичини, бо ця людина – з благодаттю духу, який зійшов на неї з цих пісень, повстанських, стрілецьких. Я щасливий, що – галичанин, українець, що встав великий дух нації. Пам`ятаймо, що //Тут ні сліз, ні стогону не треба// І тут не треба плачуче ниття//Живе лиш той, хто не живе для себе,//Хто для других виборює життя.//

Спілкуючись із краянами, Володимир Гонський повідомив, що одразу після Революції Гідності із найкращими артистами Майдану вони вирушили на схід України з концертами. Об`їхали всі області, включно із зоною АТО. Виступали також і в Делятині. Незабаром буде вже сотий концерт. На наших бійців дуже позитивно й звитяжно впливають стрілецькі й пов­станські пісні, за що захисники України несуть їм у знак вдячності польові, степові квіти, розповів Володимир Гонський.

***

Власне виступи творчих колективів відкрила народна аматорська капела бандуристів центрального народного дому м. Івано-Франківська під орудою заслуженого працівника культури України Марти Шевченко. Понад два десятки мистецьких колективів, яких представляли ведучі Орися Яремчук та Андрій Паньків, створили яскраву плеяду величних легендарних пісень січового стрілецтва і вояків Української повстанської армії.

То ж у фестивалі взяли участь: народний аматорський чоловічий вокальний ансамбль «Черемош» Івано-Франківського центрального народного дому (кер. Богдан Парумба); народна аматорська чоловіча хорова капела «Дзвін» Палацу культури «Прометей» Бурштинської ТЕС і народний аматорський чоловічий хор стрілецької та повстанської пісні «Сурма» ім. Степана Дзевіна м. Рогатин (кер. заслужений працівник культури України Євген Падучак); народний аматорський чоловічий вокальний ансамбль «Кришталь» с. Баня Березів Косівського району (кер. Микола Голинський); народний аматорський ансамбль української пісні «Краяни» Городенківського районного палацу культури (кер. Дмитро Сидорак); народний аматорський чоловічий вокальний квартет «Січ» та народна аматорська чоловіча хорова капела «Діброва» клубу с. Белелуя Снятинського району (кер. Дмитро Лесюк); Руслана Денега – керівник клубу обдарованих дітей обласної «Просвіти»; народний аматорський хор «Дністрове перевесло» НД ім. Т. Шевченка м. Бурштин (кер. заслужений працівник культури України Марія Іваськів і Степан Іваськів); народна аматорська хорова капела «Дзвін» БК с. Ямниця Тисменицького району та народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Смерічка» Івано-Франківського Центрального НД (кер. Леся Мельник); чоловічий склад НА хору «Карпатські джерела» Богородчанського районного палацу культури; народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Мелодія» Рожнятівського районного народного дому (кер. Ірина Кравців); народна аматорська чоловіча хорова капела «Сурма» Івано-Франківського національного медичного університету (кер. заслужений діяч мистецтв України Володимир Савчук); народний аматорський чоловічий вокальний ансамбль «Відлуння» народного дому с. Спас Долішній Коломийського району (кер. Василь Гоянюк); НА хор «Просвіта» Палацу культури «Народний дім» м. Коломия (кер. Роман Хімей); вокальний ансамбль «Квіти ромену» обласної «Просвіти» (кер. Орест Турок); хор української народної пісні «Чорнобривці» Івано-Франківського «Теплокомуненерго» (кер. Ірина Павлик, концертмейстер Андрій Дейчаківський); Королюк Мар’яна – солістка клубу обдарованих дітей обласної «Просвіти» (кер. Руслана Денега); НА чоловіча хорова капела «Червона калина» обласної «Просвіти» (кер. Леся Мельник), актриса Івано-Франківського академічного музично-драматичного театру ім. І. Франка Олеся Пасічняк, а також колективи нашого району: народний аматорський вокальний ансамбль «Бистрянка» Надвірнянського РБК (кер. заслужена артистка України Ольга Молодій), народний аматорський вокальний ансамбль «Червона калина» Зарічанського СБК (кер. Любомир Вацик), гурт «Заграва» районного братства вояків УПА Карпатського краю (кер. Михайло Юркевич), народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Шовкова косиця» РБК (кер.Оксана Яченко), хорова капела «Водограй» Волосівського БК (кер. Дмитро Кушнерчук).

Та не лише сценою обмежився пісенний фестиваль. Його продовження тривало у широко представлених виставках, розташованих уздовж парковий алей у мальовничих місцинах. «Україна – єдина країна» – така назва квіткової виставки, зогранізованої відділом освіти РДА під керівництвом Михайла Винника. Роботи готували учні шкіл Надвірнянщини, серед яких, зокрема, Пасічнянська ЗОШ, Надвірнянська ЗОШ № 3, Білозоринська ЗОШ І-ІІ ст., де одну із композицій «Герої не здаються» присвятили Надії Савченко. Під егідою відділу культури РДА, який очолює Олександр Зварчук, виставку народної творчості представили колективи сільських клубів, народних домів. Майстри народної творчості виготовили вироби з дерева, бісеру. Привезли картини, вишивки, а зі Стримби прибули на гуцульських конях. Учасники свята довго затримувалися біля вишиваних картин пасічнянки Тетяни Петлюк, а також біля тематичної виставки, присвяченої УСС і, зокрема, С. Галєчко, що підготували союзянки м. Надвірна під орудою відомого фольклориста Ольги Бакоти.

***

Учасників обласного фестивалю пригощали кавою. Всі бажаючі мали змогу прилучитися до допомоги українським воякам. Для потреб учасників АТО зібрали понад 2,5 тис. грн. Польову кухню розгорнув райвідділ держслужби надзвичайних ситуацій в області.

Фестиваль завершився наприкінці недільного дня, надихнувши кожного його учасника на дієві справи для рідного краю й додавши переконливої упевненості у зав­трашньому дні.

Леся ДУТЧАК «Народна Воля»