Преподобний Антоній Димський народився в Новгороді близько 1157 року. У Хутинському монастирі він прийняв постриг і в тій же обителі, після упокоєння преподобного Ваpлаама в 1192 році, став ігуменом. Через деякий час він таємно віддалився з монастиря і поселився на березі Димного (або Димського) озера, в 15 верстах від міста Тихвина, преподобний прирік себе на важкі подвиги.

Для більшого виснаження своєї плоті він постійно носив на голові залізний капелюх. Поступово навколо нього зібралася братія. Із загальної згоди і виклопотавши благословення архиєпископа Hовгоpодского Ісаї вони поставили церкву в ім'я Антонія Великого з приділом Покрови Богоматері. Преподобний Антоній прожив в монастирі до кінця життя і помер 24 червня 1224 року. Він був похоронений в створеній ним церкві. Мощі преподобного Антонія знайдені нетлінними в 1330 році, але в 1409 році через нашестя татар рака з мощами була опущена в землю. Пам'ять преподобного Антонія шанується 17 січня, ймовірно в день знайдення мощів.