Священномученик Євфимій, єпископ Сардинський, в часі царювання візатийського імператора Констянтина Багрянородного (780 - 797) та імператриці Ірини (797 - 802) завдяки своєму чеснотному життю був обраний єпископом Сардійським і був учасником VII Вселенського Собору (787), на котрому викривав іконоборчу єресь. Коли на трон зійшов іконоборець Никифор I (802 - 811), Євфимія разом з іншими православними ієрархами заслали на острів Паталарею, де він довго томився. Викликаний з заслання імператором Левом V (813 - 820), єпископ знову безбоязно виступив з викриттям іконоборчості, і його знову відправили на заслання до м. Асс. Черговий цар - Михаїл II Недорікуватий (820 - 829) знову примушував його відмовитись від іконошанування, та всі потуги виявились даремними. Тоді святого мученика було побито та втретє було заслано, тепер на острів Крит. Згідно наказу чергового імператора-іконоборця Феофіла (829 - 842), до святого Євфимія було застосовано тяжкі муки: його розтянули на четирьох стовпах і били воловими жилами. Через декілька днів після тортур святий Євфимій представився до Бога.
|