Іван Златоуст - великий вселенський учитель та ієрарх, помер у 407 році в місті Комани на шляху до місця заслання, засуджений за намаганням імператриці Євдоксії за сміливе викриття пороків, що панували у Константинополі.

Перенесення його чесних мощів з Коман до Константинополя здійснилося у 438 році, через 30 років після смерті святителя, в часі правління сина Євдоксії - імператора Феодосія II (408 - 450).

Святитель Іван Златоуст користувався гарячою любов'ю і глибокою пошаною народу, і скорбота про його передчасне упокоєння жила в серцях християн. Учень святителя Івана, святий Прокл, Патріарх Константинопольський (434 - 447), здійснюючи Богослужіння в храмі Святої Софії, виголосив проповідь, у якій, прославляючи святителя Івана, говорив: "О Іван! Життя твоє сповнене трудів, але смерть славна, гріб твій блаженний і подяка рясна благодаттю і милосердям Господа нашого Ісуса Христа. О благодать, долаюча межі, місце і час! Місце здолала любов, межі знищила незабутня пам'ять, і місцем не обмежилися чудеса святителя".

Присутні в храмі, глибоко зворушені словом святителя Прокла, не дали навіть йому закінчити проповідь і стали одностайно благати Патріарха клопотати перед імператором, щоб мощі святителя Івана були перенесені до Константинополя. Імператор, переконаний святителем Проклом, дав згоду і повелів перенести мощі святителя Івана, але послані ним люди ніяк не могли підняти святі мощі до тих пір, поки імператор, зрозумівши свою помилку, не прислав послання до святителя Івана, покірливо просячи у нього вибачення за себе і за свою матір Євдоксію. Послання зачитали біля гробу святителя Івана і після цього легко підняли мощі, внесли їх на корабель і доставили до Константинополя. Раку з мощами була встановлено в церкві святої мучениці Ірини. Патріарх відкрив домовину: тіло святителя Івана виявилося нетлінним. Цар, припавши до гробу зі сльозами, просив вибачення. Народ весь день і ніч не відходжував від раки. На ранок раку з мощами святителя була перенесено до церкви святих Апостолів. Народ вигукнув: "Прийми престіл твій, отче!" Тоді Патріарх Прокл і клірики, що стояли біля раки, побачили, що святитель Іван відкрив вуста і промовив: "Мир всім".

У IX столітті на свято на честь перенесення мощів святителя Івана Золотоустого написані церковні піснеспіви.