|
Кондак 1
Ви́браний од світу, преди́вний уго́днику Христовий, благовíснику віри й істини, які ста́ранно засіва́в у серця́ дітей Божих як добрий сія́ч на Христовій ниві, — не переставай молитися за нас до Господа, щоб дарува́в землí нашій мир і спо́кій, Церкві Святій — від є́ресей і розколів оборону, і щоб твоїми молитвами визволені від напа́стей, подячно співали тобі:
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Ікос 1
Ви́брав тебе́ Господь як ангела, що пломенíє у плоті духом, бути служителем Церкви Святої та вíвцям Своїм добрим па́стирем; від ю́ности бо твоєї єдиному Богові душею і серцем нале́жав ти. Ми ж, ма́ючи тебе взірце́м досконалого па́стиря, зворушено взива́ємо до те́бе:
Радуйся, Богом о́браний та освячений наш пастирю; радуйся, увíнчаний архієре́йською благодаттю.
Радуйся, бо чистим розумом і всією душею Бога полюбив; радуйся, бо Йому ти ре́вно послужив.
Радуйся, бо серце своє незлоби́вим зберіг; радуйся, бо тягар Христовий з радістю прийня́в.
Радуйся, землі Кíпрської добрий па́гоне; радуйся, зі святими, що на Сході прося́яли, церковного неба окра́со.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 2
Ба́чачи тебе — пастиря, що змага́єшся добрим подвигом і, «як о́лень до потоку води», до Бога спрямований, святителю отче наш Іване, ота́ру свою́ єва́нгельським словом, як а́нгельським хлібом, году́ючи, звору́шуємося душею і серцем, дякуючи Богові, що дарува́в нам тебе́, виногра́даря вірного та дбайли́вого охоронця овець Його́, і викли́куємо Йому́: Алилуя.
Ікос 2
Від ю́ности своєї, святителю наш Іване, уподíбнився ти орло́ві, що від мирсько́ї марно́ти злетів у небесну височи́нь і пізнає́ш глиби́ни прему́дрости Божої та у світлі істинного богопізна́ння мудро просвічуєш отару свою; ми ж, наста́влені тобою, поклоняємося Богові, у Трійці Святій прославленому, співаючи похва́льні піснí:
Радуйся, бо ти навчив нас пізнава́ти Бога, у Тройці Святій незли́тного і нероздíльного; радуйся, бо провісти́в нам істинне Світло, що кожну людину просвічує.
Радуйся, бо правди Божої ти ревно шукав і Христа в душі своїй знайшов; радуйся, правди Божої невто́мний проповíднику і тих, що прагнуть її, навчи́телю.
Радуйся, бо закон Божий на скрижа́лях се́рця свого́ написав; радуйся, бо у слові, житті, любові, духовності й вірі взірець вірним показав.
Радуйся, бо, як фінік, у домі Божому ти процвíв; радуйся, чистотою серця багатий, що вірою обійня́в Безмежного розумом.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 3
Як са́рна від тене́т, від суєти́ світу тікав ти, до черне́чого подвигу пра́гнучи; Христу Богові непорочним життям догодив ти, преблаже́нний отче наш Іване, у труда́х і бдíннях від ранньої зорí до ночі не давав заснути очам своїм і задрімати повíкам своїм, тому́ й сподо́бився стати оселею Духа Святого і Богові, у Трійці Святій просла́вленому, як а́рфа многостру́нна, безпереста́нно співати соло́дке: Алилуя.
Ікос 3
Ке́дрові лива́нському уподíбнився ти, святителю Христовий Іване, міцно утверди́вши душу свою благоче́стям великих святи́телів олександрíйських, і їх у ре́вності, вірі та вче́нні наслíдував, і, як воїн Христовий, озбро́ївся про́ти пíдстіпів і на́падів воро́жих. Тому, ба́чачи, як ти полум’янíєш любов’ю до Христа, благоговíйно співаємо тобí:
Радуйся, бо пу́та земно́го спорíднення та ома́ни світу цього ради Господа покинув ти; радуйся, бо вузько́ю доро́гою за Христом пішов.
Радуйся, бо а́нгельське життя благодатно знайшов; радуйся, бо смиренно в ру́ки Божі всього́ себе́, як Ісаа́к, віддав.
Радуйся, взірцю́ ла́гідності та повсякча́сне нага́дування про милосердя Боже; радуйся, допомо́ги Божої непереста́нне приклика́ння.
Радуйся, бо цілому́дрою любов’ю злетів до небес; радуйся, бо моли́твою своєю зе́млю освятив.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 4
Ба́чачи тебе сумлíнним викона́вцем істинно християнського служíння та ревни́телем єва́нгельського милосердя, Пастиренача́льник Христос поставив тебе́ найяснíшим у Церкві світи́льником і добрим па́стирем христойме́нній отарі Церкви Олександрíйської — богомудро пасти́ духовних овець на ще́дрому пасови́щі та визволя́ти їх від є́ресей душезгу́бних, щоб і вони, помина́ючи батькíвські настано́ви твої, співали Богові: Алилуя.
Ікос 4
Прийня́в ти же́реб апо́стольства від Господа свого́ — і дітей своїх духовним уче́нням і любов’ю батькíвською ста́ранно наставля́в; і при́клад дбайли́вого викона́ння добродíйности показа́в, году́ючи голодних, зодяга́ючи бідних і втіша́ючи всіх скорботних. А ми, прославляючи благодійні труди твої, співаємо тобí таку похвалу́:
Радуйся, в земно́му еде́мі Церкви Христової вірний садівнику́; радуйся, на ниві Христовій невтомний трудівнику́.
Радуйся, добрий сія́чу, що Боже слово ревно сíєш у ду́шах вірних; радуйся, мудрий учителю, бо просвіти́в і утверди́в їх у єва́нгельській істині.
Радуйся, світильнику віри, що ясно сяєш і свíтиш; радуйся, наста́внику, що в за́повідях Закону Божого прямо ходи́ти нас навчаєш.
Радуйся, бо в постí та моли́тві за́вжди перебува́в ти; радуйся, бо у бдíнні та славослíв’ї змага́вся з а́нгелами.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 5
Провіднíй зорí уподíбнився ти, Іване преподо́бний, пока́зуючи всім путь у Царство Небесне, яку ти сам знайшов, і душу свою́, як світли́цю Сіо́нську, Христо́ві, Новíй Па́сці, приготува́в, а верхо́вний Первосвяще́ник архієрейською Своєю благодаттю її, оздо́блену смиренням і чесно́тами прикра́шену, освятив. Ти ж, як апостол Петро́, взивав до Ньо́го: «Господи, Ти знаєш, як я люблю́ Тебе́», безпереста́нно співа́ючи: Алилуя.
Ікос 5
Ангельське вче́ння віри та божественної благодати унаслíдувавши, святителю отче Іване, не людьми́ покли́каний ти був, як і Ааро́н, але від прави́ці Божої до́лю служíння архієрейського в Церкві Святій прийня́в, і цей тяга́р, мо́вби Хрест Христовий, на пле́чі свої узяв, і в усякому благоче́сті й чистотí духовних овець своїх пас. А люди, радíючи, співали тобí, бездоганному своє́му па́стиреві:
Радуйся, цнотли́вістю та смиренному́дрістю, мов світлиця Сіо́нська, прикра́шений; радуйся, духовною лагідністю та любов’ю серде́чною, як ми́ро з алава́стрової посу́дини, у Христових ніг ви́литий.
Радуйся, бо, як Ааро́н, жертву чисту прино́сив Богові; радуйся, бо, як Соломо́н, прино́сини свої моли́твою освяти́в.
Радуйся, бо в серці своїм апостольською та проро́чою ревністю пала́єш; радуйся, бо моли́твою чистою біля престолу Божого духмянíєш.
Радуйся, бо вузьки́й шлях у життí своїм подвигом добрим пройшо́в; радуйся, бо добрим змага́нням Господу Вседержи́телеві догодив.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 6
Прославляє тебе Церква Божа як вірного оборонця духовних овець, яких у негоду й недолю мудро пильнував ти, у вірі православній до кінця зберіг і молитвою за всіх перед жерто́вником Господнім борони́в, пастирю милостивий Іване. Тим-то й засяяло світло твоє перед людьми́, щоб вони, бачачи добрі діла твої та прославляючи Отця Небесного, виголошували Йому: Алилуя.
Ікос 6
Засяяв ти, як світило незга́сне, пала́нням віри та чистотою своєї душі в Олександрíї, святителю Іване, де поставив тебе Господь пасти́ овець Його, для яких ти насправді став прикладом життя чистого, і, як невсипу́щий охоронець, у вірі істинній паству свою утверди́в, тому й співаємо тобі таку похвалу:
Радуйся, бо невси́пно Христових овець у вірі зберігав; радуйся, бо в час недолі й випро́бувань з батькíвською любов’ю їх утішав.
Радуйся, огорожо міцна́ і православної отари надіє непохитна; радуйся, лампадо світла, в молитві та подвигах незга́сна.
Радуйся, наставнику, віри православної ревнителю; радуйся, бур“янíв зловір“я та нечестя викорíнювачу.
Радуйся, бо праведности й істини понад усе в житті своїм шукав; радуйся, бо чистотою свого серця Господа слави споглядав.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 7
Бажаючи, щоб усі люди спаслися, був ти для всіх усім, як і Павло, долучаючи всіх до Христа, святителю отче Іване, апостольськими бо сто́пами міста́ й се́ла обходи́в ти, спеку та холод долаючи, багатих і бідних, злих і добрих відвідував ти, кого до цнотливости, кого до братолюбности заклика́ючи, а інших, як владика, стра́хом Божим врозумля́ючи; заблу́каних і зна́джених є́ресями по-батькíвськи викрива́в ти й у вірі православній утве́рджував — щоб усі єдиними вуста́ми та серцем співали Триєдиному Богові: Алилуя.
Ікос 7
Мов го́луба, послав тебе Господь, святителю Іване, не гілку оли́вну, а благовістя євангельське прино́сити тим, хто на ковчезі церковнім перебуває, і Дави́довим по́кликом до Бога взивати: «Нехай стане молитва моя, як кадило, перед Тобою; прихилися до благання мого́». Пом’яни́ ж і нас, що вшановуємо тебе такою хвалою:
Радуйся, бо від сторо́жі ранньої до но́чі прино́сиш ти Богові молитви́; радуйся, бо трудами й терпíннями плоть свою від служби тлінню звільни́в.
Радуйся, бо до Владики всіх молитви́ наші покаянні прино́сиш; радуйся, бо за нас і сам Його́ ревно мо́лиш.
Радуйся, бо в пості та говінні ангельську насолоду споживаєш; радуйся, бо у стражданнях і терпеливості безмежну євангельську радість здобуваєш.
Радуйся, щедрий гостелю́бче і визволителю полоне́них, що ви́явив до них милосердя безмежне;
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 8
Дивно влаштовуючи путі нашого спасіння, дарував тебе Людинолю́бний Господь, святителю Іване, як росу́ Гедео́нову на траву, добрим отцем Своїм дітям, побачивши, що ти дбайливий керма́нич і міцний оборонець православної віри; увінчав земну́ твою́ подорож вінцем нетління і поставив тебе перед престолом слави Своєї молито́вником теплим за нас грішних. Тому зворушено кли́чемо до Бога, що все на благо влаштовує: Алилуя.
Ікос 8
Усьо́го себе́ у руки Божі віддав ти й до пастви своєї смиренно сто́пи свої спрямував, і став пристано́вищем усім нужде́нним; тим, хто в біді, — ви́зволенням; юнакам — чистоти́ і цнотли́вості добрим наставником, удо́вам і си́ротам — щедрим піклуванням; недбалим дітям своїм — напоу́мленням, а озло́бленим — незлоби́вим угамуванням; Церкві Христовій — від усякої напасти мудрим охоронителем. Усіх, хто до те́бе вдавався, розра́джував ти і все, для спасіння потрібне, давав. Тож прийми́ від нас вдячні оці пісні, що з любові до тебе скла́дені:
Радуйся, ска́рбе відкритий, що багатство своє́ щедро вбогим роздаєш; радуйся, бо, як люблячий батько, жерто́вну любов свою дітям являєш.
Радуйся, пастирю славний, що не лише́ людям, а й Само́му Господеві вірно послужив; радуйся, бо, полюбивши ближніх, Самого Господа полюбив.
Радуйся, бо в мало́му ти вірним був, і над великим поставить тебе Господь; радуйся, бо за полум’я́ну любов твою́ до пастви Христової, возлюбив тебе́ Пастиренача́льник Христос.
Радуйся, архієрею Божий, якого з неба прославив Предвічний Архієрей; радуйся, ієрарху Христовий, дара́ми Духа Святого спо́внений.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 9
Усі христойме́нні люди, бачачи в тобі о́браз доброти́ Отця Небесного, смиренням і милосердям ся́ючи, прославили Бога, святителю отче Іване. Ти ж, любов’ю до них спо́внений, як батько за дітей своїх, зі сльоза́ми за них молитви́ день і ніч возсилав. Тому́ й ми розчу́леним серцем і душею славимо Бога, що дарува́в нам такого святителя: Алилуя.
Ікос 9
Якою хвалою гідно прославимо висоту́ смирення твого́, святителю Іване, яким угамува́в ти прего́рдого клíрика свого́? Бо перед ним, що дихав на тебе злобою, поклони́вся ти біля вíвтаря Божого, лагідно благаючи в ньо́го про́щення. Цим смиренням своїм ти краще за промови гучнí ви́крив безумну злобу гнівливого, напоумив його, і той, пізнавши свій гріх, зі сльоза́ми й рида́ннями розкаявся і за боговгодне життя своє сподобився сану священика. Ми ж, посоромлені злими своїми справами, насмілюємося в покаянні взивати до Бога: «Господи! Дару́й нам бачити провини наші й не осуджувати братів наших», а тобі виголошувати:
Радуйся, спо́внений смирення, що всяку гординю знищує; радуйся, любове нелицемірна, що всі ворожі пíдступи розвіює.
Радуйся, ягнятко незлобиве, що ніко́му злом за зло не віддавав; радуйся, ла́гідносте духовна, що кривди й обра́зи ближніх своїх батькíвською любов’ю покрива́в.
Радуйся, що наріка́ння, пустомо́вство і злослíв’я знена́видів; радуйся, що на марнослíв’я ти мовчанням і міцною терпели́вістю відповідав.
Радуйся, кадило чистих па́хощів, що серця́ наші благодатним миром напо́внюєш; радуйся, світильнику неземно́го світла, що істинну любов до ближніх шукати нас навчаєш.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 10
Нака́зує Господь тим, хто хоче спастися, віддати душу свою за друзів своїх. А ти, святителю Іване, душу свою за паству поклада́в і до кончи́ни своєї безкровну Жертву за всіх людей Богові прино́сив, у лагідності душевній взиваючи: «Господи! З’єдна́й нас усіх, що від єдиного Хліба та Чаші причаща́ємося, і ніко́го не засуди́, але нехай зна́йдемо милість і благодать з усіма́ святими, що од віку тобі догоди́ли, щоб усі співали Тобі: Алилуя».
Ікос 10
Міцно́ю стіно́ю молито́в твоїх огороди́в ти нас, що по засту́пництво до тебе вдає́мося, блаже́нний Іване, бо знаємо, що до останнього по́диху свого́ благав ти Бога за людей: «Господи, Сам усім для всіх будь, кожного зна́ючи, і прохання їхні, і життя, і потре́би. Ви́зволи, Господи, місто це і всяке місто й країну від голоду, по́шести, землетрусу, потопу, вогню та меча». І нині, по відході твоє́му до Бога, почуй нас, що з великою надією взиваємо до те́бе:
Радуйся, бо прохання стру́джених і обтя́жених ти скоро вико́нуєш; радуйся, бо сльо́зи й зітхання дітей своїх милостиво спиня́єш.
Радуйся, оборонче церковний, що тяжки́ми подвигами своїми благодать Божу на землю зво́диш; радуйся, бо все життя своє прова́див у милости.
Радуйся, бо чесно́тами своїми ве́льми Богові догоди́в; радуйся, посу́дино наймогу́тніших молито́в, що ними де́монів далеко відігнав.
радуйся, зве́ршувачу Божих Таїн, у яких а́нгели людям служать;
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 11
Сподобився ти, святителю Іване, коли набли́зилася кончина життя твого́, почути небесний голос: «Цар царів кличе тебе́ до Се́бе». Бог напра́вив сто́пи твої до Кíпру, де ти, досягну́вши батьківщи́ни своєї, міста Амафу́нта, у мирі перейшов до Господа, возно́сячи Йому моли́тву: «Дякую Тобі, Господи Боже мій, що сподобив мене прине́сти Тобí все Твоє; Тобі ж нині передаю і душу свою́». А ми, зна́ючи, як дивно прославив тебе́ Господь по блаженній кончині твоїй, розчуленим серцем співаємо Йому: Алилуя.
Ікос 11
Яскравим світилом Церкви Христової засяяв ти, святителю Іване, у житті своїм і по відході на небо не залишаєш дітей своїх, але здійма́єш ру́ки свої в молíнні до Господа за наші провини й за всіх людей, угамо́вуючи гнів Божий, що праведно йде на нас, моліннями своїми умилости́влюєш і дарува́ти нам час покаяння благаєш, щоб не встали ми безплíдними перед лицем праведного Суддí, але, як мудрі діви, з напо́вненими вірою світильниками. Тому взиваємо до тебе, невтомного за нас перед Богом заступника:
Радуйся, бо по відході твоїм до Бога молитва твоя за нас не спини́лася; радуйся, тра́пезо невиче́рпна, що невидимо нас духовно жи́виш.
Радуйся, ме́шканцю Сіо́ну небесного, що живе́ш серед ангелів і всіх святих; радуйся, засту́пнику наш біля престолу Божого, що в земни́х випро́буваннях нас не покида́єш.
Радуйся, світильнику віри, що дивно сяєш у нескінченному дні життя вічного; радуйся, бо закоснíлу совість до покаяння спонука́єш.
Радуйся, бо душу твою вве́дено в осе́лі святителів; радуйся, бо блаженство твоє не скінчи́ться довіку.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 12
Невимо́вне знаме́ння благода́ти яви́в нам Господь, оздо́бивши місто Олександрíю стовпа́ми істини та любови: святителем Афана́сієм, безстра́шним оборонцем правди́вої віри, та угодником Своїм Іваном — як у да́вній ски́нії двома́ херуви́мами Ковче́гу завіту, — щоб усі вірні свято зберігали істину та перебували в любові, зміцнювалися у православній вірі та в радості душевній викли́кували Триєдиному Богові: Алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи великі та преславні чудеса твої, святителю Христовий Іване, вшановуємо священну пам’ять твою і благоговíйно мо́лимо тебе дарува́ти нам велику душевну ко́ристь, що потребуємо для спасіння. Ма́ючи ж тебе́, невси́пного перед Богом заступника і моли́твеника, вдячно викликуємо тобі:
Радуйся, угоднику Божий Іване, вірний охоронцю апостольських переда́нь; радуйся, святителю преди́вний, святого православ’я безстрашний сповíднику.
Радуйся, обра́нцю Божий, що благочести́ву віру отців наших ревно наслíдував; радуйся, земни́й ангеле, перед Богом за місто наше та Батьківщи́ну теплий моли́твенику.
Радуйся, пастирю милосердний, що омофо́ром твоїм від усяких бід і напа́стей країну нашу покриваєш; радуйся, улю́бленцю Христа Бога, що в молитвах своїх ніколи нас не забуваєш.
Радуйся, проповíднику Божого миру і непохитна перед Богом надіє; радуйся, за Церкву Христову вірний піклува́льнику і си́ло моління за нас нездола́нна.
Радуйся, святи́телю Іване, за нас до Христа Бога милостивий моли́твенику!
Кондак 13
О всеблаженний пастирю наш, святителю отче Іване! Прийми́ оце мале́ моління наше, що з любов’ю тобі прино́симо, і ублагай Христа Бога, щоб ви́зволив нас від усяких бід, скорбот і напа́стей, і непохитним миром життя наше обдарува́в, а Церкву Святу Свою від розколів і збу́рень захистив і всіх людей Своїх до однодумної віри й любови привів, щоб у нескінче́нному дні Царства Його завжди співали Йому: Алилуя!
Цей кондак читають тричі, а потім ікос 1 і кондак 1
Молитва до святителя Христового Івана милостивого, Патріарха Олександрійського
О богомудрий святителю Христовий Іване! Зглянься на нас, дітей своїх, що до твоїх ніг припада́ють і всесильного твого́ засту́пництва перед Господом слізно благають. Бо беззаконня наші обтя́жують нас, скорботи й не́мочі охопили нас і гріховні зви́чаї наші віддали́ли від Господа серця́ наші та ворожій ома́ні служити спонука́ли нас, до пекла найглибшого нас наближа́ючи.
Ти ж, пастирю наш добросе́рдий, у житті своїм не обмину́в жодного скорботного й нужде́нного, що твоєї милости потребува́в. Піднеси́ ж молитву свою́ за нас, грішних, до Господа, щоб Він прийня́в благання Матері Своєї і переміни́в на милість Свій гнів, що праведно за гріхи наші йде на нас, і подав душам нашим кріпость і тілам нашим — потрібне здоров’я, зцілення від хвороб і немочей та визволення від скорбот і зневіри. Церкву Святу від на́клепів ворожих міцно́ю та непохитною збережи, усіх єпископів православних і весь при́чет церковний в однодумній вірі утверди́. Черне́чий сан, що в постí та моли́тві подвиза́ється, благодаттю смирення і терпели́вости задовільни́. А вірним дітям Церкви Христової розум чистий і вільний від при́страстей ви́благай, щоб не закам’янíли серця́ми в гордині й сваво́лі, але Само́му Господеві смиренно віддавали себе́, та щоб кожний га́ряче піклувався про душу свою.
Україні нашій у Господа все добре і для спасіння потрібне ви́моли, щоб визволив нас від усіх ворогів, що шукають заподíяти нам зло, і з великої Своєї милости все життя наше непохитним миром обгороди́в.
Так, святителю милостивий! Не позбав нас допомоги твоєї небесної, але засту́пництвом своїм усіх нас у пристано́вище спасіння приведи та спадкоє́мцями всесвíтлого Царства Христового нас покажи́, щоб оспíвували і славили невимо́вні щедро́ти Людинолю́бного Бога, Отця, Сина, і Святого Духа, і твоє святе батькíвське заступництво на віки вічні. Амінь.
|
