Святитель Йосиф, архиєпископ Солунський, брат преподобного Феодора Студита, разом з яким він трудився під керівництвом преподобного Платона (пам'ять 5 квітня) у монастирі Сакудіон. За подвижницьке життя преподобний Йосиф був одноголосно обраний архиєпископом міста Солуні. Разом із братом він виступив проти незаконного шлюбу імператора Костянтина (780 - 797), за що після мук був ув'язнений на пустинному острові. Імператор Михайло Рангав (811 - 813) звільнив святителя Йосифа з ув'язнення. При імператорові Леві V Вірмянину (813 - 820) святитель знову постраждав разом з братом, преподобним Феодором, за шанування святих ікон. У темниці його піддавали тортурам, але святитель був непохитним у своїй вірі. Імператор-іконоборець зажадав, щоб він підписався під іконоборчим сповіданням віри. За відмову святителя кинули в іншу, сморідну в'язницю. При імператорові Михайлові Недорікуватому (820 - 829) святитель Йосиф, разом з іншими ченцями, що постраждали за іконошанування, був звільнений. Останні роки він провів у Студійному монастирі, де помер у 830 році. Святитель Йосиф, архієпископ Солунський, відомий як духовний піснеписець. Ним складені трипіснці і стихири Постової Тріоді, Покаянний канон Неділі про блудного сина і інші піснеспіви. Ним написано декілька Слів на свята, з яких найбільш відоме Слово на Воздвиження Чесного Хреста Господнього.