Кондак 1

Обрана від усіх родів Царице і Владичице, роду християнського безперестанне спасіння від бід усіляких, допомога наша і заступництво, в напастях і печалях дивна утіхо, що ликами чудотворних ікон весь світ осяюєш, ми ж до Тебе так взиваємо:

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Ікос 1

Від Ангелів і Архангелів вища, від Херувимів Чесніша і від Серафимів Славніша, що як Купина неопалимо Бога в Себе прийняла, породила Спасителя світу, молоком Своїм Немовля підживлювала, материнсько-дівственою чистотою світло сяєш, невичерпні милості нам виточуючи, Тобі вклоняємося, Тобі дякуємо і з глибини душі так взиваємо:

Радуйся, Благодатне Небо, що з Тебе засяяло Сонце Христос Бог наш; радуйся, Вмістилище Духа Святого.

Радуйся, Дівствена Матір; радуйся, Нев'янучий Цвіте Чистоти.

Радуйся, бо ти Милуюча для грішників; радуйся, Цілителько душ і тіл наших.

Радуйся, Милостива заступнице всіх тих, хто кається; радуйся, бо ти молитви щирі приймаєш.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 2

Як з неба світла зірка, засяяла ікона твоя Богомати, в Афонській обителі Пантократор. Молячись перед нею братія обителі випросила благословення у Пречистої, і обрала Ти місце в обителі цій, і почала розбудовувати її. Ікона ж Матері Божої тричі сходила з місця, вибраного братією, на інше місце. І так побачила братія волю Твою, Богородице, бути обителі цій на місці, обраному Тобою, Владичице, і радісно взивали до Бога: Алилуя.

Ікос 2

Благодаті струмені від ікони виливаєш, ченців Покровителько, до подвигу терпіння і смирення закликаєш, безмовності супутнице, ангельського співу помічнице, в молитві слізній невсипущий Помоче, обителі святої і всієї землі Афонської блага заступнице, чернечої братії Покрове і Провіднице. До Тебе вдячними устами так взиваємо:

Радуйся, Стіно чернечого чину; радуйся, Свіче невгасима, що чернечий шлях освітлюєш.

Радуйся, молитвенице і спасителько душ тих, хто кається; радуйся, бо Ти милостиво на чернечі труди споглядаєш.

Радуйся, бо Ти сльози покаяння приймаєш; радуйся, скрушених сердець грішників утіхо.

Радуйся, бо Ти у терпінні і смиренні ченців зміцнюєш; радуйся, Ігуменя святої гори Афонської.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 3

Старець ігумен на смертному одрі перебуваючи, знаючи про швидкий відхід свій від життя цього, забажав пречистих Христових Таїн причаститися і напуття до життя вічного отримати, попросив службового священика Таїнство це звершити. Але марно старець жадав святої Трапези, оскільки не послухав священик прохання старця. Тоді від святої ікони Божої Матері у вівтарі вийшов грізний голос: «Виконай прохання ігумена, і не зволікай!» І пішов священик до одру смертного і причастив Святими Таїнами старця-ігумена. І той, споживши Їх, відійшов мирно до Господа. Ми ж, радіючи піклуванню Божої Матері за спочилого старця, Господа славимо: Алилуя.

Ікос 3

Старець-ігумен сподобився причаститися Святих Христових Таїн і відійшов до життя вічного – Небесною трапезою з небесними жителями вічно насолоджуватись, бачачи Божу Матір і всіх Святих і всі Небесні Ангельські чини, повсякчас оспівуючи Тройцю Єдину і Нероздільну. І багатьом старцям і старицям, стражденним на одрі смертному, являла милість Свою Богородице, до Сина Свого руки підносячи і молячись щоб зглянувся на нас, грішних і немічних. Так і ми, молячи Пречисту Божу Матір про милість і заступництво з глибини душі взиваємо: «Мати Божа, допоможи і нам сподобитися Причастя на смертному одрі». І так співаємо Тобі:

Радуйся, бо Ти швидко у всьому поміч подаєш; радуйся, бо Ти залишених лікарями в руки Свої приймаєш.

Радуйся, милосердна утішителько всіх скорботних і стражденних; радуйся, бо Ти недуги і рани душевні лікуєш.

Радуйся, Споручнице за грішних до Сина Твого; радуйся, Безперестанна за нас Заступнице.

Радуйся, Владичице, що життя наше просвіщаєш; радуйся, Надіє наша і спасіння.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 4

Материнські страждання перетерпіла Богородице, коли зброя пройняла серце Твоє, бачачи Сина Твого, Який висів на Хресті і страждав за нас грішних. Як розбійник на Хресті, молимо Господа: не позбав нас Святого Причастя і Царства Небесного не зачини. Тебе, Матір Божа, просимо: ублагай Сина Твого, щоб дарував нам милість раніше кінця життя покаяння. Зі страхом Божим і трепетом Дар цей приймаючи, до Бога взиваємо: Алилуя.

Ікос 4

Говорить Син Твій бачачи милосердя Твоє до людей: «Проси, Мати Моя, не відвернуся від Тебе, але виконаю всі прохання Твої». Як на весіллі у Кані Галилейській випросила Ти у Сина Твого допомоги молодим, і Син Твій сотворив чудо перетворення води на вино, так і нині просиш за нас, грішних. Господи, Сину Божий, на втіху нашої земної подорожі, за молитвами Пречистої Твоєї Матері, помилуй нас, і сотвори чудо перетворення душ наших у чисті сосуди, що приймають Духа Святого. Ми ж радіючи піклуванню Твоєї Пречистої Матері за нас, грішних і немічних, так заспіваємо:

Радуйся, Обрадувана, Господь з Тобою; радуйся, бо Ти благаєш за милість Сина Твого до нас грішних.

Радуйся, єдина Надіє, всіх розчарованих; радуйся, Знайдення нас, що гинемо в гріхах.

Радуйся, в скорботах і печалях Втіха; радуйся, бо Ти в немочах наших нас утверджуєш.

Радуйся, бо Ти несподівану радість подаєш; радуйся, Покров, промисел і наша захиснице.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 5

Доки на землі перебуваємо, не залишимо молитов до Тебе, Богородице. Не залиш нас, грішних, Своїм піклуванням. Як до любої Матері, припадемо до образу Твого, і не маючи сил висловити радість свою, просимо Тебе, Пречисту: «Не залишай нас, ми будемо Твоїми послушними дітьми». І знаючи милість Сина Твого, Який всіх нас біля Хресті Тобі всиновив, Богу вдячно співаємо: Алилуя.

Ікос 5

Коли голод великий прийшов у обитель Пантократор, братія почала покидати її. Ігумен же обителі цієї слізно молячись до невсипущий Заступниці, ігумені гори Афонської, закликав братію до молитви і надії на Матір Божу. І не посоромила Матір Божа надії та молитви: примножила оливу в сосудах опустілих, майже порожніх, що аж через край виливаючись, струмочком потекла під двері, сповістивши про милості Пречистої. Ми ж дивуючись цьому чуду, радісно співаємо:

Радуйся, бо Ти швидко чуєш молитви наші; радуйся, бо Ти спасаєш від усякої біди.

Радуйся, бо Ти від голоду тілесного і духовного рятуєш; радуйся, бо Ти що невичерпні милості нам подаєш.

Радуйся, єлеєм милості Твоєї нас утішаєш; радуйся, повноводна ріко Божественної благодаті.

Радуйся, бо Ти нечистоту нашу чистотою Твоєю очищаєш; радуйся, бо Ти материнськими щедротами нас відвідуєш.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 6

Голоду тілесного уникаючи, чи уникнемо духовного голоду? Пам’ятаючи слова Сина Божого: «голодні і спраглі правди – вони наситяться» і «ті що мають віру в Мене – матимуть життя вічне», руки свої до Господа піднімемо. Як розбійник на хресті, слізно молімо Його невідступно: «Даруй і нам Життя Вічне, дай нам напитися Живої води, що тече до життя вічного», і як самарянка, пізнавши Тебе, взивав: Алилуя.

Ікос 6

Милість Божої Матері спасла обитель від голоду – сосуди оливою заповнила. Так само милість Божої Матері і для нас, грішних, невичерпно виливається, і допомога Її нам скоро подається. Ми ж про милість Її знаючи, не перестаємо просити Царицю Небесну: оливою милості Твоєї і нас утіш, освяти, від скверни визволи. Ми що, уповання на Божу Матір маючи, так взиваємо:

Радуйся, Живоносне Джерело, що душі заблудлих оживляє; радуйся, бо Ти печалі і скорботи на радість перетворюєш.

Радуйся, бо Ти, тих, що тонуть в житейському морі на берег Життя Вічного витягуєш; радуйся, Скоропослушнице, що поміч тим, хто у відчаї посилаєш.

Радуйся, бо Ти молоком любові божественної нас напуваєш; радуйся, Блага Вратарнице, що двері райські нам відкриваєш.

Радуйся, бо Ти милосердя до грішних являєш; радуйся, Мати щедрот і утіхи.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 7

Милосердя Твоє безперестанно виливаєш на нас, до Сина Твого руки підносячи, і Він не відвертається від Тебе, але виконує всі прохання Твої. Ми ж, радіючи заступництву Твоєму, і обітниці Сина Твого знаючи, взиваємо до Бога: Алилуя.

Ікос 7

Грішних милуєш, стражденним допомогу посилаєш, тих, що зневажають Тебе і ікони Твої строго наказуєш. Сарацина зі стану ворожого, що супроти обителі стояв і хотів зухвало осквернити ікону Твою, сліпотою Ти покарала. Ми ж знаючи про це, так виголошуємо:

Радуйся, радосте наша; радуйся, Ворогів подолання.

Радуйся, тих, що не шанують Тебе посоромлення; радуйся, бо Ти зухвалість ворогів губиш.

Радуйся, бо Ти нечестивих караєш; радуйся, осквернителів на істинний шлях скеровуєш.

Радуйся, безперестанне скривджених спасіння; радуйся, купіль, якій всі наші скорботи тонуть.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 8

Спільники незрячого сарацина, бачачи таке покарання, від страху вкинули святий образ Божої Матері в глибокий колодязь в приховавши на дні його. І вісімдесят років ікона свята лежала на дні колодязя цього, прихована від очей братії, однак незримо охороняючи обитель цю. Як не можна світильники сховати, але тільки на свічнику, так і ікони Божої Матері не можливо приховати від люблячих Її, але з’являються для грішним і немічним на розраду. Знаючи про це, радісно заспіваймо Богові: Алилуя.

Ікос 8

Сліпий сарацин відчуваючи смертний час свій, покаявся і родичам своїм іновірцям заповідав відвідати Святий Афон, в колодязі образ Владичиці знайти і братії святиню повернути. Знайшовши прихований образ, братія віддала подяку Господу прославляючи Божу Матір багатьма піснеспівами і молитвами. І до цього дня милості Божої Матері на обитель цю рясно виливаються, і як олива у дні голоду – глечик наповнила, так і милість Цариці Небесної ніколи не вичерпується. Ми ж радіючи, так взиваймо:

Радуйся, пом'якшення злих сердець; радуйся, милостиве прощення тих, хто кається.

Радуйся, єдина Надіє безнадійних; радуйся, ран душевних і тілесних лікування.

Радуйся, бо Ти не відкидаєш всіх зневажених і відкинутих; радуйся, бо Ти єлеєм милості Твоєї гріхи наші омиваєш.

Радуйся, бо Ти на стезю покаяння премудро скеровуєш; радуйся, Мати вічної Любові і Втіхи.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 9

Подячний спів приносимо Тобі, Богородице, за явлення чудотворної ікони Твоєї, як сказала Ти першонаписану ікону Свою бачачи: «з нею Моя благодать і сила». Уповаємо також і з цією іконою Твоєю благодать безперестанно перебуває. Цілуємо ікону Твою, шануємо її, наче Тебе Саму з нами сущу. Від ікони Твоєї Ти знамення і чудеса звершуються всім, хто з вірою приходить до Тебе і до Бога взиває: Алилуя.

Ікос 9

З Афонської обителі ікона свята у багатьох містах і селах грецьких з'явилася, струмки чудесної допомоги рясно виливаючи: хворі зцілялися, бездітні подружжя дітей отримували після молитви перед іконою цією, для тих, що народжують, Помічницею під час пологів стала, струдженим та учням допомогу посилала. Ми ж знаючи про милості Божої Матері, вдячними устами співаємо:

Радуйся, радосте наша, що в трудах і вченні допомогу посилаєш; радуйся, Всецарице, що недуги тяжкі зцілюєш.

Радуйся, бо Ти в скорботах печаль угамовуєш; радуйся, бо Ти для вагітних і тих, що народжують єдина поміч.

Радуйся, бо Ти учням і всім нам розум додаєш; радуйся, бо Ти бездітних після молитви народженням дітей благословляєш.

Радуйся, скорботних матерів утіхо; радуйся, тих, хто любить Тебе Стіно і захисте.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 10

Ти, щопородила для світу Спасителя, Сина Божого, Родителько вічного Царя, і на руках Своїх Немовля-Христа носила, стала Світильником, який осяює шлях спасіння. Небо і вся земля славлять Тебе, Богородице. Ми ж, припадаючи до образу Твого, Сина Твого і Господа прославляємо і з трепетом взиваємо: Алилуя.

Ікос 10

Радість всьому світу народила Ти Діво непорочна, Невмістимого вмістила. Блаженна утроба Твоя, Бога носила. І нині маєш сміливість перед Господом, безперестанно молячи Сина Твого, змилосердитись над людьми грішними і безпомічними, не залиш нас, Божественним покровом душі наші покриваючи. Ми ж припадаючи до образу Твого, поклоняємось Тобі, Богородице, і так взиваємо:

Радуйся, милостива перед Богом Заступнице; радуйся, Відрадо і Втіхо.

Радуйся, скорботних Радосте; радуйся, бо Ти благодатним єлеєм милості Твоєї нас, грішних, від скверни спасаєш.

Радуйся, Преблагословенна Владичице Неба і землі; радуйся, єлеєм милості Твоєї нас, грішних освячуєш.

Радуйся, бо Ти кожному, хто просить за всякою потребою, корисне даруєш; радуйся, суєтні радості світу цього відкидати нас навчаєш.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 11

Коли старцю-ігумену обителі Пантократор на смертному одрі причаститися Святих Таїн допомогла Ти, строго напоумивши священика, образ твій нарекли «Геронтісса», покровителька старості. І для багатьох вмираючих старців обителі Свою поміч, як єлей милості, виливаєш. Також і всім старцям і старицям, що до відходу із життя цього наближаються, неодноразово допомагаєш. Ми ж дивуючись такій швидкій помочі, з упованням на милість Божу співаємо: Алилуя.

Ікос 11

Єдина Надіє всіх безнадійних, сиріт і немічних піклування, жінок похвало, дів величання, вдів заступництво, убогих годувальнице, голих вбрання, скорботних Відрадо і Втіхо, материнським милосердям зігріваючи нас, неміч нашу відвідай. Ми ж розчуленим серцем так заспіваємо:

Радуйся, старців Втіхо; радуйся, відрадо в день смерті.

Радуйся, єдина Надіє після смерті; радуйся, лікування хвороб швидке і безкорисливе.

Радуйся, бо Ти від голоду і наглої смерті спасаєш; радуйся, бо Ти старих батьків дітьми своїми залишених під свій чесний покров приймаєш.

Радуйся, бо Ти жорстоких дітей, що не турбуються про старих своїх грізно напоумлюєш; радуйся, милосердна всіх Мати.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 12

Якими піснями і похвали прославимо Тебе, Богородице? Які подяки принесемо Тобі, грішні? Ти є Стіною Нерушимою роду християнського. Ти є захистом і Покровом дівства і чистоти. Ти скоро допомагаєш нам і чуєш нас, грішних і немічних, Заступнице наша перед Сином Твоїм, надіє і захисте на страшнім Суді Сина Твого. Ти невичерпний сосуд милості і джерело милосердя. Тобою радується увесь людський рід. І ми, шануючи Тебе, дякуємо Сину Твоєму, Який дав нам надію на спасіння. І до Тебе, Одигітрії роду людського, повсякчасно взиваємо: Алилуя.

Ікос 12

Як цвіт Небесний серед тернів гріхів людських процвіла Ти Богоотроковице на землі. Богом Отцем обрана, Духом Святим осінена, Сина Божого, що Спасителя світу породила, вінцем Небесним Тройцею Святою увінчана. До Різдва, в Різдві і після Різдва Приснодівою названа. Ти виточуєш пахощі усякої чистоти, Ти народила Господа. Тебе, Чисту, славимо і розчулено так взиваємо:

Радуйся, найчистіший образе чистоти душевної і тілесної; радуйся, бо Ти нашу скверну Твоєю чистотою очищаєш.

Радуйся, чистоти і цнотливості ревнителько; радуйся, запашний Цвіте, що світиться пахощами чистоти.

Радуйся, Нев'янучий Цвіте Приснодівства; радуйся, Божественний Покрове душам нашим.

Радуйся, спасительний єлей, що гріховні рани тих, хто кається змащуєш; радуйся, Мати Божа, Небо і вся земля славлять Тебе.

Радуйся, Пречиста, що за нас, грішних і немічних, завжди піклуєшся.

Кондак 13

О, Мати Діво Чиста, почуй голос моління нас грішних і немічних. Ти, що Вишніх поєднала з нижніми, породила нам Спаса, Сина Твого, оспівуємо твою материнську любов, схиляємося перед Твоєю чудотворною іконою. Ти променями чудес нас просвічуєш, гріхів відпущення нам даруєш і радості зцілення сподобляєш. О, Преблагословенна, Ти для сліпих прозріння, грішників благодатна наставнице. Ти Мати цнотливості, Ти купіль, що омиває совість. Хто, крім Тебе, сльози наші осушить, скорботи сердечні вгамує, усяких бід позбавить і розраду дарує? До кого йти? Тільки до Тебе, Пречиста Діво Мати. Благословенний Плід утроби Твоєї. Ти, що Радість для всього світу породила, маєш сміливість перед Господом, прийми мале моління наше, змилосердься над людьми безпомічними. Ми ж, припадаючи до Твоєї цілющої ікони, Господа славимо і так співаємо: Алилуя.

Цей кондак читається тричі, потім ікос 1-й, кондак 1-й.

Молитва

О Всехвальна Мати, радосте наша і утіхо, в скорботах швидка помічнице, в бідах і відчаї єдина Надіє. Ти Милості Свої, як єлей благодатний, рясно на нас виливаєш, до Сина Свого і Бога нашого невсипно молишся за нас, зглянься на смирення рабів Твоїх. Коли схилиться до вечора день життя нашого, в час смертний, почуй нас, ублагай Сина Твого, щоб дарував нам Святе Причастя і напуття в життя вічне. Допоможи уникнути гірких митарств і від мук смертельних визволи, не залишаючи нас, дітей Твоїх, біля Хреста Сина Твого Тобі усиновлених, даруй Твоїми молитвами надію і спасіння. Не залишай нас, сиріт і немічних. Схиляємося перед Пречистим Твоїм образом, знаючі обітницю Твою «Не прийшла Я, щоб ви берегли Мене, але Я буду Хранителькою вашою в цьому віці і майбутньому». Так і нас збережи від бід і напастей, хворих зціли, скорботних утіш, заблудлих напоуми, охороняй немовлят, тим, хто носить в утробі допоможи благополучно народити, юних виховай і навчи, подружжя навчи, старих підтримай і зігрій, жорстоких дітей, що не піклуються про старих своїх, грізно, напоуми. На Тебе надіємося, Тобою хвалимося, на Тебе уповаємо і схиливши коліна душ наших повсякчасно прославляємо Отця, Сина і Святого Духа. Амінь.