Кондак 1

Первозванного апостола Христового, свято­го Євангелія проповідника, Української землі богонатхненного просвітителя Андрія преславного піснями похвалимо, стоячи на вершині пагор­ба, де Хрест поставила правиця його, і йому, як послідовнику в Церкві верховному, що слідом за собою вказав їй путь до Христа, з розчулен­ням взиваємо:

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Ікос 1

Ангелом благовісником Агнця Христа, що взяв гріхи світу, був ти, Андрію апостоле, і з Ним повіки перебуваєш на Небесах; звідтіля і почуй спів, що приноситься тобі в храмі твоє­му, на місці, де стояли ноги твої, і, як багатий благодаттю Божою, подай нам слово благе, щоб так взивати до тебе:

Радуйся, деннице, що від міста Віфсаїди нам засяяла; радуйся, рівночесний брате верховного Петра.

Радуйся, ученику великого Предтечі Христо­вого; радуйся, бо раніше за інших апостолів покликаний ти до апостольського служіння Самим Господом.

Радуйся, бо і до інших з радістю звернувся ти: «Прийдіть, знайшли бажаного Месію»; ра­дуйся, бо ти нас до Нього приводиш.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 2

Учителю, де живеш? — запитав ти, Андрію, Спаса душ наших, і, з Ним пробувши день один, ти полюбив на всі дні життя твого знайденого тобою Месію, і брата твого старшого привів ти до Нього. Тому і нас, як молодших братів твоїх, до Нього ж не переставай закликати, щоб і ми, слідуючи стопами твоїми, співали Богу: Алилуя.

Ікос 2

Бачачи в тобі, святий Андрію, віри і любові полум’я, Господь знову зустрів тебе на озері Генісаретському як рибалку, разом з братом твоїм, коли вкидали ви сіті в глибину, і сказав вам: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей». Ти ж пішов за Ним і богонатхненним словом, як сіттю, людей ловив для Христа, з ними ж і ми, уловлені тобою на спасіння, взи­ваємо до тебе:

Радуйся, бо від Самого Господа ти духовній ловлі навчився; радуйся, бо на тому ж озері з іншими апостолами, захоплений бурею, спас­ся Ти вірою в Господа, Який стишив вітер і море.

Радуйся, бо придбав ти велику віру, коли ба­чив чудесне насичення п’яти тисяч народу п’ять­ма хлібами; радуйся, бо ти прийняв дар від Господа зціляти всяку недугу і всяку хворобу.

Радуйся, бо голос із Небес почутий був еллі­нами, які завдяки тобі побачили Христа; ра­дуйся, бо на горі Єлеонській було одкровення і тобі про майбутній кінець світу.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 3

Гостинністю Владики і безсмертною Трапе­зою на горньому місті Сіону насолодившись, як вірний друг Христів, разом з іншими апос­толами побачив ти Господа і Бога твого, від Нього ж і Духа Святого прийняв ти, щоб зв’я­зувати і розрішати гріхи людські. І знову в тій же світлиці Сіонській велике було на тебе вилиття обіцяного Духа у вигляді вогненних язиків. Тому народи здивувалися, що їхньою мовою говорив ти про велич Божу, співаючи: Алилуя.

Ікос 3

Від Господа заповідь прийнявши проповіду­вати Євангеліє всьому творінню, обійшов ти багато міст і країн, апостоле Андрію, заклика­ючи людей до пізнання істинного Бога, і хрес­тив їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; з ними ж і ми сподобилися благодаті хрещення. Зара­ди цього подячно взиваємо тобі: і Радуйся, чудес Христових провіснику вірний; радуйся, святого Євангелія проповіднику гучномовний.

Радуйся, ідольського служіння руйнівнику; радуйся, істинного благочестя насаджувачу.

Радуйся, бо за словом твоїм люди водою і Духом відроджуються; радуйся, бо тобою вірні безсмертної Трапези причащаються.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.       

Кондак 4

Сила Божа осінила тебе, апостоле Першозваний, для благовістя сили і слави Сина Божого і утвердження всіх покликаних вірити в Святу Тройцю. Тому і нас, що поклоняємось Єдиному в Трьох Іпостасях Богу, на багатому пасовищі віри Христової утверди, щоб, благодаттю Свя­того Духа освячені, співали Йому: Алилуя.

Ікос 4

Привівши до Христа брата свого Симона Петра, Першозваний, з ним пішов ти і на апо­стольське служіння твоє, спочатку в Антіохію і Синоп; там, перемігши демонів, із в’язниці су­путника твого апостола Матфея звільнив ти і в’язнів, які ним були охрещені; верховному Петру, який звідтіля в західні країни пішов, ти братське цілування дав, сам же добре потру­дився на Сході. Тому і ми, люди Церкви Східної, ублажаємо тебе:

Радуйся, сило Божа, що полки демонів про­ганяє і кайдани в’язниць руйнує; радуйся, спад­коємцю благодаті апостольської, що від кай­данів тайнодійственно нас звільняєш.

Радуйся, бо Захід і Схід з братом твоїм богомудрим, ради проповіді Слова Божого, жере­бом ти розділив; радуйся, бо в місті Синопі не­віра юдеїв силою чудес твоїх викрилася.

Радуйся, бо там безбожниками Христа ради побитий був ти; радуйся, бо від Самого Госпо­да, Який тобі явився, зцілення ран ти отримав.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 5

Удруге повертаючись у святе місто, щоб ра­зом з апостолами п’ятдесятий день святкувати там, удруге знову пішов ти від святого Сіону, щоб Христа проповідувати вселенній, перший раз з Іваном, наперсником Господнім, потім же з Симоном Кананітом і Матфеєм, який же­ребом назнаменований був на апостола, і всі межі Асії і Понту обійшов ти, словом спасіння всіх просвіщаючи, щоб Богу співали: Алилуя.

Ікос 5

Від моря Галілейського до Понту Евксинського апостольські сіті твої простягнулися, і, все навколо примор’я оголосивши благовістим своїм, направився ти, Першозваний, і в краї­ни Скіфії, хрест Христів усюди поставляючи на знамення нашого спасіння. Заради цього і ми, як і ті народи, слухаючи благовістя твоє і згадуючи подвиги твої, взиваємо:

Радуйся, бо ти в Нікеї лютих розбійників приборкав і лютого дракона умертвив; радуйся, бо хрест Христів посеред міста цього поставив, ніби Предтечею ставши двічі зібраних там отців богоносних.

Радуйся, бо в Асії і Понті завдяки тобі світло Христове засяяло; радуйся, бо апостольський жезл твій передгір’ю Кавказу відкрив двері для світла Христового.

Радуйся, ним же морок кіммерійський просві­тився; радуйся, ним же вселенна потоками води живої напоїлася.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 6

Бурею пристрастей охоплені і, як води океа­ну, схвильовані племена людей, які не знали Бога істинного, привів ти, апостоле, до тихого пристановища Христового, і їхні серця, як ста­рий човен, невірою схвильований, на якорі віри православної утвердив ти. Тому і ми, як чада православної віри, вдячним серцем і вдячними вустами взиваємо до Бога: Алилуя.

Ікос 6

На горі Єлеонській Божественного Вчителя твого колись з іншими апостолами запитав ти, Андрію: «Скажи нам, яке є знамення пришестя Твого?» На горах же Київських, будучи органом благодаті Духа Святого, ти провістив майбутню славу міста цього; ми ж, сподобившись перед­реченої цієї милості, розчулено взиваємо до тебе:

Радуйся, бо з гори Сіону закон нам євангельсь­кий приніс ти; радуйся, бо по водах Борисфену як апостол Божий ти до нас прийшов.

Радуйся, бо благодать Йорданову, ради хре­щення нашого, річці Дніпру ти дарував; радуй­ся, бо на горах Київських Хрест нашого спасін­ня ти поставив.

Радуйся, ним же велике вилиття благодаті Божої тут передбачив; радуйся, ним же бути тут місту великому і церков безлічі передрік.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 7

Нині, на сповнення твого пророчого голосу, храм преславний красується на місці, де не суще як суще передбачив ти за даром Духа Святого; навкруги ж нього град великий з церквами зо­лотоверхими про істину слів твоїх свідчить, йому ж і донині ти, немов з Небесної кафедри, мир благовістиш. Тому і ми, сповнення богонатхненних слів твоїх бачачи, величним голо­сом взиваємо до Бога: Алилуя.

Ікос 7

Від світлоносної зорі, Первозванного апостола, світло боговідання прийнявши, свята Ольга засяяла для Української землі, яко денниця нашо­го спасіння, ведучи слідом за собою, як світлосяйне світило, онука свого Володимира, просві­тителя всієї Української землі. Тому і ми, звівши очі наші до тебе, Андрію богомудрий, як до першого благовісника нашого спасіння, прино­симо тобі такі похвальні пісні:

Радуйся, бо денниці нашого спасіння, Ользі святій, даровано світло Божественного пізнан­ня; радуйся, бо її благій вірі відкрилося Хрис­тове Царство.

Радуйся, бо благословенням твоїм преславне світило від цієї денниці нам дароване; радуйся, бо за твоїм апостольським передвіщенням рівно­апостольний князь нам явився.

Радуйся, бо тобою царство земне святого Во­лодимира до Небесного приєдналося; радуйся, бо Дніпро і Почайна, ріки Київські, спасительною купіллю нам стали.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 8

Проповідують преславного міста Києва і всієї Української землі пастирі і пасомі пам’ять про діян­ня твої, богомудрий Андрію апостоле; в надрах печер нетлінно спочиваючи, угодники Божі, з Антонієм і Феодосієм, невмовкними вустами, мов живі, славу твою у віках і родах виголошу­ють, бо тобою поставлений тут Хрест яко ряс­нолисте дерево виросло, щоб принести нам пло­ди благочестя і святині. Ми ж, наче райського саду твого пташенята духовні, тобою навчені співати Богу: Алилуя.

Ікос 8

Не тільки для однієї України був ти провісником спасіння, Першозваний апостоле Христів, але і всі слов’янські племена, як квочка пташенят своїх під крилами збирає, привів ти до Христа; бо ти, від Херсонеса дивлячись у морок північної країни, за багато віків своєю проповіддю при­готував сущих там людей, щоб вони навчилися Божого Слова від премудрих учителів Кирила і Мефодія; ми ж, ніби вустами цих просвіти­телів наших, велемовно співаємо тобі:

Радуйся, бо слов’янські племена ти колись благословив; радуйся, бо слово їх розумне Сло­вом Божим умудрив.

Радуйся, бо ті, що були послушними Слову Бо­жому, стали духовними дітьми Церкви; радуйся, бо в Херсонесі, де проповідував ти, перші українські письмена Кирило святий знайшов і прийняв їх.

Радуйся, бо ними Альфу і Омегу, початок і кінець — Христа Божу премудрість ти сповіс­тив їм; радуйся, бо всі богонатхненні Писання учителі ці мовою слов’янською нам переклали.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 9

Пустинної Скіфії ти не побоявся, в глибину північної країни направився ти у твою апос­тольську подорож, апостоле Першозваний, звідтіля і до старого Рима прийшов ти, який був главою світу язичницького; однак через темряву ідольську ти залишив його і на пре­красний берег Босфору прийшов, там у місті Візантії, що стало Новим Римом і матір’ю хри­стиянам, апостольський престіл ти утвердив, щоб від нього Схід і Північ уся світлом віри просвітилися, вірні ж діти Церкви Христової до Бога однодушно взивають: Алилуя.

Ікос 9

«Мати Сіон» — словами псалма взиває люди­на, бо людина духовна народилася в ньому, новим же Сіоном для нас став Київ, бо в ньому світло і благодать Божа явилися всім синам руським від кафедри, яку ти, Першозваний апостоле, у Візантії утвердив. Тому і ми, невечірнім Світлом осяяні, вдячно взиваємо до тебе:

Радуйся, бо з гори Сіонської ти зійшов і Небесним світлом Київ багатопагорбний осяяв; радуйся, бо місту цьому духовне багатопліддя своїм благословенням ти послав.

Радуйся, бо посеред вселенної апостольський престіл ти утвердив; радуйся, бо під покров його (в Новому Римі) всі просвіщені тобою народи Ти зібрав.

Радуйся, тобою ж православ’я в душах їхніх утверджується; радуйся, ним же зі Сходу тем­рява Заходу відганяється.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 10

Коли настав час кончини твоєї, блаженний апостоле, у древні Патри Ахайські прийшов ти, щоб там принести себе в жертву, бо течію життя ти закінчив, подвигом добрим подви­зався, всім проповідував Христа розіп’ятого, Який для юдеїв спокуса, для еллінів же бе­зумство, а нам, покликаним і спасенним, — Христа, Божу Силу і Божу Премудрість, від Неї ж і навчилися співати Богу: Алилуя.

Ікос 10

Всюди ім’ям Господа Ісуса хворих зціляючи, мертвих воскрешаючи, бісів виганяючи, і в Патрах передсмертну свою проповідь ти чуде­сами утвердив, апостоле Христів, і анфипата Лезвія ти навернув до пізнання істини, коли через спротив він був уражений язвою, а то­бою від ложа хвороби піднятий; люди ж усі, бачачи в тобі силу Божу, ідолів своїх знищили, потім і Господь явився тобі, як і Павлу колись у Коринфі, і повелів узяти хрест твій, назнаменувавши цим твоє в Патрах ради Нього страж­дання. Тому і ми, дивуючись великій благодаті в тобі, благоговійно взиваємо:

Радуйся, велика Бога всемогутнього сило; радуйся, багатоцінний чудес скарбе.

Радуйся, стародавніх Патр просвіщення і окрасо; радуйся, бо невіру анфипата на віру ти перемінив.

Радуйся, бо там знову явився тобі Господь, на подвиг хресний закликаючи; радуйся, бо приготовлено тобі вінець правди.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 11

Нерон кесар, як колись Ірод, гоніння на всіх вір­них розпочав, у Римі Павла мечем усік, Петра ж на хресті розіп’яв; подібна рука мучителя тебе спіткала в Патрах, коли замість лагідного Лезвія суддею поставили Егеата лютого, який не терпів хрещення брата свого, ні зціленням дружини своєї не пом’якшився, а у в’язницю вкинув тебе і, як верховного Петра, на хрест засудив. Ти ж, будучи ув’язненим, у в’язниці темній, наче в світлому храмі, брата анфипатового Стратокліса на єпископа Патрського поставив, Богу зі всіма вірними у в’язниці співаючи: Алилуя.

Ікос 11

На місці лобнім хрест піднесений побачив­ши, на якому мав бути розіп’ятим ти, апосто­ле, не побоявся свідчити навіть до смерті про улюбленого тобою і полюбившого тебе Христа, і, до цього знамення спасіння руки простягнув­ши, розчулено взивав:

Радуйся, Хресте всечесний, перед яким з ра­дістю стою, знаючи тебе, уповання моє; ра­дуйся, Хресте Животворчий, його ж глава до Небес досягає, а підніжжя ворота пекла скру­тило.

Радуйся, Хресте, якому поклоняємося, бо прийняв Владику мого, Який, наче гроно найсолодше, виточив нам спасіння; радуйся, Хре­сте благословенний, що розбійника спас і йому плоди сповідання дарував.

Радуйся, бо і моєї радості був ти сповненням; радуйся і ти, страстотерпцю, що на Хресті віру твою у Христа засвідчив.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 12

«Прийдіть, свідки радості моєї! — звернувся ти, апостоле, до виконавців волі Егеата. — Творіть волю наді мною, розіпніть мене і, як агнця, принесіть у жертву Творцю, Який мене сотворив». І це сказавши, зійшов ти на хрест, як на горню кафедру, з неї ж три дні і три ночі ти проповідував Слово Боже навколишнім лю­дям, щоб не боялися смерті, сповідуючи Госпо­да Ісуса. Коли ж світлом Небесним осяялося лице твоє, вжахнувся мучитель і тебе з хреста зняти повелів; але ти, страстотерпче, не захотів від хресних мук позбавитися, до смерті твоєї безперестанно до Бога взиваючи: Алилуя.

Ікос 12

Прославляючи апостольські подвиги твої, Андрію Першозваний, ублажаємо святу кон­чину твою, бо нею живоносні страждання Сина Божого ти прославив, ми ж з розчуленим сер­цем взиваємо до тебе так:

Радуйся, друже Христів, що з радістю хресні страждання за Нього перетерпів; радуйся, апо­столе вірний, що з хреста слова Життя Вічного людям проповідував.

Радуйся, бо під час зняття з хреста осяяло тебе світло, наче блискавка з Небес; радуйся, бо тим, хто православно сповідував проповіданого тобою Христа Сина Божого, ти обіцяв бла­годать велику.

Радуйся, Горнього Єрусалима апостольська осново; радуйся, бо ти будеш сидіти з апостола­ми на одному з дванадцяти престолів, щоб су­дити всі коліна Ізраїльські.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Першозваний.

Кондак 13

О Першозваний апостоле Христів Андрію, споглянь на благохваління від усіх, хто шанує святу пам’ять твою; і як поставив ти хресне древо на горах міста Києва, завжди освітлюй і нас спасительним знаменням цим, щоб, Хрес­том Господа Бога і Спаса нашого бережені, ми осягли в міру віку повноти Христової і сподо­билися з тобою і зі всіма святими, в радості, навіки-віків співати Богу, Спасителю нашому: Алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються 1 ікос і 1 кондак.

Молитва до святого апостола Андрія Першозвaного

Першозваний апостол Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Церкви послідовнику верховний, всехвальний Андрію, славимо і величаємо апо­стольські труди твої, з радістю згадуємо твоє благословенне до нас пришестя, ублажаємо чесні страждання твої, шануємо святу пам’ять твою і віруємо, що живий Господь і жива душа твоя і з Ним повіки перебуваєш на Небесах, звідки і любиш нас тією ж любов’ю, якою ти полюбив нас, коли Духом Святим передбачив наше до Христа навернення, і не тільки лю­биш, але і молишся за нас Богу, бачачи у світлі Його всі наші біди. Так віруємо і так цю нашу віру сповідуємо у храмі, що в ім’я твоє, святий Андрію, славно збудований; віруючи ж, проси­мо і благаємо Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, щоб твоїми молитвами, які Він завжди слухає і приймає, подасть нам усе по­трібне для спасіння нас грішних; щоб як ти зразу за голосом Господа, залишивши сіті свої, впевнено пішов за Ним, так і кожний із нас нехай не шукає своєї користі, але про те, що на благо ближнього, і про Небесне покликання нехай помишляє. Маючи ж тебе заступником і молитвеником за нас, уповаємо, що молитва твоя много може перед Господом і Спасителем нашим Ісусом Христом, Йому ж подобає всяка слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Ду­хом навіки-віків. Амінь.