Ікона Божої Матері «Молокоживителька» є одним із найкращих зразків візантійської школи і має багату історію, пов'язану з ім'ям святого Сави Освяченого, в Лаврі якого поблизу Єрусалиму вона спочатку й знаходилася.

Святий засновник Лаври під час наближення своєї смерті в 532 році передбачив братії, що Лавру відвідає однойменний йому царствений паломник із Сербії Сава, і наказав передати йому на благословення чудотворну ікону.

Це і сталося через шість століть – у ХІІІ столітті. Святитель Сава Сербський привіз образ Божої Матері «Молокоживителька» в Хілендарський монастир на Святій Горі Афон і поставив її в церкві при Карейській келії праворуч іконостасу – ця обставина мимоволі звертає на себе увагу, оскільки праворуч від Царських воріт зазвичай поміщається ікона Святої Трійці або Спасителя. Згодом церкву назвали Типікарницею, оскільки там зберігався статут святителя Сави.

Найбільш відомі чудотворні списки ікони є також в Україні, Греції та на Святій Землі. Історія появи цих списків у нашій країні пов'язана з ім'ям преподобного Гавриїла Афонського.

В Одесі є список чудотворної ікони Божої Матері «Молокоживителька», привезений преподобним Гавриїлом Афонським, знаходиться у Свято-Успенському чоловічому монастирі.

Святкування образу Пресвятої Богородиці «Млекоживительки» встановлено в день пам'яті святителя Сави Сербського, 12 січня.