Святий благовірний князь Георгій (1189-1238) був другим сином великого князя Всеволода Велике Гніздо. У 1212 році, після смерті батька і старшого брата Костянтина, він успадкував Володимирський великокнязівський престіл. Благовірний князь Георгій відрізнявся благочестям і військовою доблестю. Ним був заснований Нижній Новгород. У 1237 році на Руську землю рушили монголо-татарські орди Батия. Вони спустошили Рязань і спалили Москву. Святий Георгій залишив престольне місто на піклування своїх синів Мстислава і Всеволода (третій син - Володимир - був у той час в полоні у татар) і досвідчених воєвод, а сам рушив з військом і племінниками - синами Костянтина - на північ, щоб з'єднатися з іншими князями. На початку березня він вийшов на береги річки Ситі. Там 4 березня 1238 року відбулася кривава битва з татарами. Ще перед битвою благовірний князь Георгій отримав звістку про те, що столицю заххоплено і всі його сини убиті. Вислухавши сумну звістку, великий князь звернувся з молитвою до Бога, в якій просив Всевишнього сподобити його мученицької смерті за віру християнську і народ православний. І молитва його була почута: у битві на річці Ситі великий князь загинув мученицькою смертю - йому було відсічено голову. Через деякий час після битви повертався з Білоозера до своєї пастви Ростовський єпископ Кирило II. Його шлях лежав через поле битви. Серед полеглих воїнів він по одягу впізнав обезголовлене тіло великого князя. З благоговінням він узяв його і переніс до Ростова. Там, при великому плачі всього народу, поховав його в соборному храмі. Через деякий час була знайдена і чесна голова великого князя, яка була прикладена до тіла. Через два роки труна з тілом благовірного князя Георгія з великою урочистістю була перенесена у Володимирського Успенського собору. У 1645 році тіло святого князя було знайдене нетлінним, і відбулося церковне прославляння святого. Мощі князя Георгія були перекладені в срібну раку, влаштовану Святійшим Патріархом Йосипом.