Пророк Захарія Серповидець, один з 12-ти малих пророків, походив з коліна Левіїного, в книзі Неємії названий главою священицького роду. Він був з юнацького віку покликаний до пророчого служіння і став, по чудовому слову церковного співу, "споглядачем світобуттєвих видінь". Саме у книзі пророка Захарії містяться натхненні подробиці про пришестя Месії (6, 12), про останні дні земного життя Спасителя, про Вхід Господній до Єрусалиму на молодому віслюкові (9, 9), про зраду Господню за 30 сребреников і покупку на них землі гончаря (11, 12 - 13), про проколення ребра Спасителя (12, 10), про розсіяння апостолів з Гефсиманського саду (13, 7), про затьмарення сонця під час хресних страждань Спасителя (14, 6 - 7). "Всевишнє зорями осяяне", пророк Захарія "майбутнє бачив як вже існуюче". Згідно переказу, цей "Істинний богопромовець" дожив до глибокої старості і був похований неподалік від Єрусалиму, поряд зі своїм знаменитим сучасником і сподвижником пророком Агеєм. Своїм прозванням "Серповидець" Захарія зобов'язаний одному з одкровень, що були йому, в якому він бачив сувій, що летів по повітрю, який був зігнутий на зразок загрозливого серпа (5, 1-2).