Святий мученик Никифор з Антіохії Сірійської. У цьому ж місті жив також пресвітер Саприкій, з яким Никифор був дуже дружний, так що їх рахували за рідних братів. За ворожою намовою вони посварилися, і колишню любов змінила ворожнеча і ненависть. Через деякий час Никифор опам'ятався, розкаявся в своєму гріху і не раз просив через своїх друзів вибачення у Саприкія, але той не хотів пробачити його. Тоді Никифор сам прийшов до свого колишнього друга і гаряче просив вибачення, але Саприкій був невблаганний. В цей час імператорами Валеріаном (253 - 259) і Галієном (260 - 268) було організовано гоніння на християн, і одним з перших з'явився перед судом пресвітер Саприкій. Він твердо сповідав себе християнином, зазнав катування за свою віру і був засуджений до смерті через усікнення мечем. Коли його вели на страту, Никифор зі сльозами благав про прощення, називаючи його святим мучеником, який скоро з'явиться перед Господом і прийме вінець від Нього.

Але пресвітер Саприкій набувши жорстоке серце і навіть перед смертю не захотів пробачити свого брата-християнина. За це Господь відібрав від Саприкія Свою Благодать, що укріплювала його під час перенесення мук, і він, вже майже досягнувши блаженного кінця свого подвигу, раптом злякався смерті і погодився принести жертву ідолам. Марно святий Никифор умовляв із сльозами Саприкія, щоб він не губив себе зреченням, стоячи вже на порозі Царства Небесного. Тоді святий Никифор сказав катам: "Я християнин і вірую в Господа нашого Ісуса Христа, від Якого відрікся Саприкій. Страчуйте мене замість Саприкія". Тут же кати донесли про це управителеві. Послідував наказ: Саприкія відпустити, а замість нього усікти мечем Никифора. Таким чином святий Никифор прийняв мученицький вінець.