Святитель Мелетій, архієпископ Антіохійський, був спочатку єпископом Севастійським у Вірменії (ок. 357), а згодом був викликаний імператором Констанцієм до Антіохії для захисту від аріанської єресі і отримав Антіохійську кафедру.

Святий Мелетій вельми ревно боровся проти аріанських заблуджень, і через підступи єретиків тричі був вигнаний з кафедри, оскільки аріани були в оточенні Констанція і схиляли його на свою сторону. Антіохійський Святитель відрізнявся незвичайною лагідністю, невпинно прищеплював своїй пастві чесноти і благу вдачу, вважаючи, що на подібній ниві легше зійде насіння дійсного віровчення.

Святий Мелетій висвятив в диякони майбутнього святителя Василія Великого. Тим же святителем Мелетієм був хрещений і зростав при нім і інший найбільший світильник Православ'я - святий Іван Золотоустий, який згодом написав своєму архіпастиреві похвальне слово.

Після Констанція престол зайняв Юліан Відступник, і святий був знову вигнаний, йому довелося ховатися в таємних притулках. Повернений імператором Іовіаном в 363 році, святий Мелетій написав Богословський трактат "Виклад віри", який сприяв наверненню до Православ'я багатьох аріан.

У 381 році, за імператора Феодосія Великого (379 - 395), відбувся II Вселенський Собор. У 380 році святитель відправився на II Вселенський Собор до Константинополя і головував на ньому. Перед початком Собору святий Мелетій підняв руку і показав три пальці, потім з'єднав два пальці, а один пригнув і, благословивши народ, проголосив: "Три Іпостасі розуміємо, про Єдину ж Особу розмовляємо", при цьому Святителя осяяв вогонь, немов блискавка. Під час цього Собору святитель Мелетій відійшов до Господа. Святий Григорій Ніський пошанував пам'ять спочилого похвальним словом.

Збереглися бесіда святого Мелетія об єдиносутність Сина Божого з Богом Отцем і його лист до імператора Іовіана про сповідання Святої Тройці. Мощі святого Мелетія були перенесені з Константинополя до Антіохії.