Святитель Тарасій, Патріарх Константинопольський, походив із знатного роду, народився і був вихований в Константинополі, де здобув хорошу освіту. Він швидко кар'єрно зростав при дворі імператора Костянтина VI Порфирородного (780 - 797) і його матері, святої цариці Ірини (797 - 802; пам'ять 20 серпня), і досягнув звання сенатора.

В ті часи Церкву хвилювала смута іконоборства. Святий Патріарх Павло (780 - 784; пам'ять 30 серпня), що не співчував в душі іконоборству, по слабкості характеру не міг рішуче боротися з єрессю і тому віддалився в монастир, де прийняв схиму. Коли до нього прийшла свята цариця Ірина з своїм сином-імператором, святитель Павло оголосив їм, що гідним наступником його може бути тільки святий Тарасій (у той час мирянин). Тарасій довго відмовлявся, не вважаючи себе гідним такого високого сану, але потім підкорявся загальному бажанню, при умові, що буде скликаний Вселенський Собор для засудження єресі іконоборства.

Пройшовши за короткий час всі ієрархічні ступені, святий Тарасій був зведений на патріарший престол у 784 році. У 787 році під головуванням святителя - Патріарха Тарасія в м. Никеї відбувся VII Вселенський Собор, на якому було присутньо 367 єпископів. На Соборі було затверджено шанування святих ікон. Ті з єпископів, які принесли покаяння в іконоборстві, були знову прийняті Церквою.

Святитель Тарасій мудро управляв Церквою 22 роки. Він вів суворе аскетичне життя. Весь свій маєток він витратив на Богоугодні справи, живлячи і підбадьоруючи людей похилого віку, жебраків, сиріт і вдів, а до Святого Великодня влаштовував для них трапезу, на якій сам прислуговував. Святий Патріарх безстрашно викрив царя Костянтина Порфирородного, коли той обмовив свою дружину, імператрицю Марію, внучку праведного Філарета Милостивого.(+ 792; пам'ять 14 грудня), щоб ув'язнити Марію в монастир і поєднуватися шлюбом зі своєю родичкою. Святитель Тарасій рішуче відмовився розірвати шлюб імператора, за що піддався опалі. Незабаром, проте, Костянтин був позбавлений влади своєю матір'ю, царицею Іриною.

Святитель Тарасій помер у 806 році. Перед смертю біси, нагадуючи його життя з самої юності, прагнули приписати святителеві не здійснені ним гріхи. "Я неповинний в тому, про що ви говорите, - відповідав святитель. - Ви помилково обмовляєте мене, немає у вас наді мною ніякої влади". Оплакуваний Церквою, святитель був похоронений у влаштованому ним монастирі на Босфорі. Біля гробу його здійснювалося багато чудес.