Святі мученики Євтропій, Клеоник і Василіск постраждали в місті Амасії Понтійській (Мала Азія) близько 308 року.

Брати Євтропій і Клеоник і племінник святого великомученика Феодора Тирона (пам'ять 17 лютого) Василіск були друзями. Після мученицької смерті святого Феодора вони знаходилися в ув'язненні і своєю проповіддю привели до християнської віри багатьох язичників, що були з ними у в'язниці.

Коли кат святого Феодора - Публій безславно загинув, уражений Божим гнівом, правителем Амасії Понтійської був призначений Асклипіодот, який теж не поступався в жорстокості своєму попередникові. Дізнавшись, що друзі мученика Феодора Тирона все ще знаходяться у в'язниці, управитель звелів привести їх до себе. Перед новим управителем святі Євтропій, Клеоник і Василіск так само твердо сповідали віру в Христа. Вони були нещадно побиті, так що тіла їх перетворилися на суцільну рану. Під час тортур святий Євтропій голосно молився Спасителеві: "Подай, Господи, нам терпіння незрадне, а в ранах цих сподоби осягнути вінця мученицького, і прийди на допомогу до нас, як прийшов Ти до раба Твого Феодора". У відповідь на благання святого мученикам з'явився Сам Господь з Ангелами і з ними святий великомученик Феодор Тирон, що сказав їм: "Це на допомогу вам Спаситель прийшов, щоб були ви свідомі про вічне життя".

Воїни і багато хто з людей, що стояли поблизу, також сподобилися бачити Спасителя. Вони почали просити Асклипіодота припинити тортури. Побачивши, що народ хвилюється і готовий увірувати в Істинного Бога, управитель звелів відвести мучеників. Потім управитель запросив святого Євтропія до себе на обід і запропонував йому публічно принести жертви язичницьким богам, а в душі залишатися християнином.

Але Євтропій відкинув цю пропозицію. Наступного дня мучеників привели до язичницького храму, щоб насильно примусити їх принести жертви. Тоді Євтропій став просити Спасителя: "Господи, будь з нами, а все язичницьке біснування винищи. Вчини, щоб місці цьому християни Безкровні Жертви приносили Тобі, Істинному Богові". Тільки прозвучало останнє слово молитви, як почався землетрус, стали рушитися стіни храму, а з ними розбилося і зображення богині Артеміди. Всі кинулися з храму, щоб не загинути серед розвалин. Серед шуму землетрусу пролунав зверху голос: "Молитва ваша почута, і на цьому місці буде храм для молитви християн".

Коли закінчився землетрус, управитель Асклипіодот, що ледве схаменувся від страху, велів закопати в землю високі дерев'яні палі, прив'язати до них мучеників і поливати киплячою смолою. Святі стали молитися Богові, а Євтропій вигукнув, звертаючись до мучителів: "Нехай оберне Господь учинок ваш супроти вас!" І смола стала обтікати тіла мучеників, як вода мармур, і обпалювати мучителів. Очевидці, побачивши це, жахнулися, а управитель в озлобленні наказав рвати тіла святих залізними крюками і уражати їх рани гірчицею, змішаною з сіллю і оцтом. Святі і ці муки перенесли з дивовижною твердістю.

Останню ніч перед стратою мученики провели в молитві, і знову Господь з'явився їм і укріплював їх.

Вранці 16 березня святі Євтропій і Клеоник були розіпнуті, а Василіск залишений в ув'язненні.

4 червня у місті Команах стратили святого Василіска. Його обезголовили, а тіло кинули в річку. Проте християни знайшли його останки і поховали їх на зораному полі. Пізніше в Команах була споруджена церква в ім'я святого Василіска.