Преподобна Піама діва трудилася неподалік від Олександрії. У будинку своєї матері свята жила, як у затворі: ні з ким не бачилася, їжу приймала через день, після молитви пряла льон. Свята Піама сподобилася отримати дар прозорливості. Коли жителі сусіднього, багатолюднішого селища, засліплені пожадливістю, були готові винищити односельців святої діви, щоб під час розливу Нілу розподілити воду тільки на своїх полях, свята Піама духом дізналася про цей лиходійський намір і оголосила про нього старійшинам села. Перелякані старійшини впали в ноги святій, благаючи її піти до сусідів і утримати їх від злочину. Преподобна Піама не пішла на зустріч, оскільки давно відмовилася від спілкування з людьми. Всю ніч свята провела в молитві, а озброєні на ранок жителі сусідньої общини, що прямувалися до селища святої діви, раптово зупинилися і не змогли рушити далі. Господь відкрив нещасним, що утримує їх молитва святої Піами. Люди схаменулися і розкаялися в своїй зловмисності. Вони відправили до села послів з проханням про мир і говорили: "Дякуйте Господу, Який за молитвами діви Піами зберіг вас". Свята мирно відійшла до Господа в 337 році.