Преподобний Герасим був родом з Лікії (Мала Азія). З юності він відрізнявся благочестям. Прийнявши чернецтво, преподобний віддалився вглиб Фіваїдської пустелі (Єгипет). Близько 450 року преподобний прийшов до Палестини і поселився біля Йордану, де заснував монастир.

У свій час святий був спокушений єрессю Євтихія і Діоскора, що визнавали в Ісусові Христі тільки Божественне єство. Проте преподобний Євфимій Великий (пам'ять 20 січня) допоміг йому повернутися до правдивої віри.

В обителі святий встановив строгі правила. П'ять днів на тиждень інок проводив в самоті, займаючись рукоділлям і молитвою. У ці дні пустинники не їли вареної їжі і навіть не розводили вогню, а харчувалися сухим хлібом, корінням і водою. В суботу і неділю всі збиралися до монастиря на Божественну Літургію і причащалися Святих Христових Таїн. Пополудні, узявши з собою запас хліба, коріння, води і оберемок гілок фінікової пальми для плетіння кошиків, пустинники поверталися до своїх відокремлених келій. Кожен мав тільки старий одяг і рогожу, на якій спав. Йдучи з келії, двері не замикали, щоб кожен захожий міг увійти, відпочити або узяти необхідне.

Сам преподобний виявляв високий зразок подвижництва. У Великий піст він не їв нічого до найсвітлішого дня Воскресіння Христового, коли причащався Святих Тайн. Йдучи на весь Великий піст до пустелі, преподобний брав з собою блаженного Киріяка, свого улюбленого учня (пам'ять 29 вересня), якого направив до нього преподобний Євфимій Великий.

Під час смерти святого Євфимія Великого преподобному Герасиму було відкрито, як душу покійного Ангели підносили на Небо. Узявши з собою Киріяка, преподобний негайно пішов до обителі святого Євфимія і поховав його тіло.

Преподобний Герасим помер мирно, оплаканий братією і учнями. До самої смерти преподобному Герасиму допомагав у працях лев, який по смерті старця помер на його могилі і був заритий поблизу гробу святого. Тому лева зображають на іконах, біля ніг преподобного.