Преподобний Герасим, перший Вологодський чудотворець, чернечий постриг прийняв 4 березня в Київській Гнилецькій Успенській обителі, що виникла на місці печер, де преподобний Феодосій (пам'ять 16 травня) усамітнювався на час Великого посту.

Завдяки послуху перед братією преподобний Герасим прийняв сан ієромонаха. Наслідуючи подвиги стародавніх отців, преподобний спрямувався на Північ Русі і прийшов на річку Вологду (19 серпня 1147 року), на правому березі благословив виниклий посад, "провіщаючи, що тут буде зведено місто велике".

Святий вибрав собі для проживання дрімучий ліс, відокремлений від посаду невеликим Кайсарівським струмком.

Там преподобний влаштував собі хатину і в тиші самоти вдався Богоміркуванню, безперестанній молитві і праці.

Він побудував храм в ім'я Пресвятої Тройці і поруч з ним перший на півночі монастир в ім'я Пресвятої Тройці. Обитель послужила духовній освіті навколишніх жителів.

Преподобний мирно переставився до Господа 17 березня 1178 року в день свого чернечого постригу і тезоіменитства.