Благовірний В'ячеслав (він же Вінчеслав або Вацлав), князь Чеський, був онуком святої княгині Людмили, яка виховала його у християнській вірі. Здобувши прекрасну освіту від пресвітера Павла, учня святителя Мефодія, святий В'ячеслав володів слов'янською, латинською і грецькою мовами і був всесторонньо освічений. Батько його, князь Ростислав (Вратислав) загинув в 920 році в бою з уграми (угорцями), і 18-річний В'ячеслав вступив на княжий престол.

Він управляв мудро і справедливо, піклуючись про християнську освіту свого народу. Викуповуючи дітей язичників, проданих в рабство, він віддавав їх на виховання в християнському дусі. Князь В'ячеслав був миролюбний, шанував духовенство, оздоблював храми. Він багато потрудився для зміцнення християнства у Чехії. Він переніс мощі мученика Віта до столиці Чехії, Праги, побудував для них прекрасний храм в ім'я святого Віта.

Німецьке духовенство, що переслідувало раніше святителя Мефодія, протидіяло і святому В'ячеславу і відновлювало проти нього заздрісних вельмож. Ці вельможі стали інтригувати проти В'ячеслава і умовили його молодшого брата Болеслава зайняти престол. Щоб позбавитися від В'ячеслава, Болеслав запросив його на освячення храму. В'ячеслав відмовився вірити слугам, які попереджали його про змову. Він пішов до храму на Утреню, і на порозі храму був убитий своїм братом і його друзями. Це відбулося в 935 році. Порубане тіло святого В'ячеслава декілька днів лежало без поховання, через що народ обурювався і хвилювався. Мати, дізнавшись про вбивство Вячеслава, поховала його тіло в церкві при княжому дворі. Кров, пролиту в церковних дверях, довго не могли відмити. Болеслав, ставши управителем, зайнявся викорінюванням Православ'я в Чехії і насадженням католицтва. Він наполягав на служінні Літургії тільки латинською мовою.

 

Під тиском народу, що шанував В'ячеслава як мученика, братовбивця, мабуть, розкаявся і переніс його мощі до Праги, поховав їх в церкві святого Віта. Страстотерпець В'ячеслав разом з княгинею Людмилою шанувалися покровителями Чехії.