Пустіть діток до Мене приходити,

і не бороніть їм, - бо таких Царство Боже! Мк. 10:14

19 березня 2010 року Божого у храмі Святого Архистратига Михаїла села Гвізд пройшла Хресна дорога, яку підготували учні Гвіздської ЗОШ І-ІІІ ст. і провели під проводом настоятеля храму ієрея Любомира Траско.

Подай нам, Боже, скарб ласки багатий

Твої терпіння й муки розважати,

Моя душа, Ісусе, хай полине

На хрест і на Твої пречисті рани.

Нехай на хвилю грішний світ покине,

До Тебе, Христе, на Голгофу лине.

Такими словами розпочалася Хресна дорога. Кожна дитина-читець тримала в руках ікону однієї з подій та запалену лампадку, котру після молитви ставила на підлогу перед тетраподом. Ці лампадки у дитячих долоньках нагадували кожному, що «лиш дорога страсна, шлях Його - для всіх нас всеочищення вогонь».

Діти, а разом з ними і всі присутні у храмі, пережили разом з Ісусом Христом останній день Його земного життя. Починаючи від хвилі, коли Спасителя засуджують на Хресну смерть, і аж до того моменту, коли Його мертве Тіло поклали до гробу. Співпереживали з Ним, коли оскаженілий натовп кричав: «Розіпни Його, Пилате!»; співчували Божій Матері, Котра з болем у серці і сльозами на очах дивилась на муки свого Сина; разом з Симеоном Киринейським допомагали Месії нести хрест; разом з Веронікою витирали від Крові і поту святе Обличчя Спасителя; плакали разом із єрусалимськими жінками; супроводжували Йосифа і Никодима, коли вони клали Тіло  Господнє до гробу.

«Хрест на плечі накладають», «Голгофа, Хрест, страшні криваві сни...» - щиро, тривожно і чисто звучали пісні у виконанні дитячого хору, який майстерно підготував художній керівник школи Кепещук Петро Михайлович і летіли увись - до самого Бога.

По проходженні усіх подій Хресної дороги перед тетраподом діти виклали хрест із лампадок. Велично і тривожно горів цей диво-хрест у вечірній тиші храму, і горіли дитячі серця любов'ю до Бога, і щирим жалем з приводу Його смерті, і світлою надією на Його Воскресіння.

Бриніли сльози у очах дорослих. Адже завдяки своїм дітям чи внукам вони, дорослі, отримали можливість ще раз розважити, ким саме є кожен з них у цій хресній ході: Симеоном, Веронікою чи однією із плачучих єрусалимських жінок. І ще раз задуматись над тим, що саме наші гріхи є тими катами, котрі женуть знесиленого Господа на Голгофу, і що це саме ми своїми гріхами виносимо Йому смертний вирок. Спонукали до роздумів про жертву, принесену Сином Божим заради людей.

А на завершення дійства знову увись полинула пісня:

«Тихо-тихо в церкві. Чути,

Як молитву хтось шепоче.

Серце сповнюється миром,

Ніби щиро Бога хоче....» - починали діти, «...Радуйся, Маріє, Господь з Тобою....» - невидимо підхоплювали пісню ангели і несли її до Пречистої.

По закінченні відправи зі зворушливими словами проповіді до віруючих звернувся отець Любомир. Він подякував дітям за щирість їхньої молитви. І побажав, щоб Господь, котрий помирає для того, щоб подарувати нам Життя, наповнив їхні серця світлою радістю, незгасимою надією, щирою вірою і всеперемагаючою любов'ю!

Прийми, Господи, цю щиру дитячу молитву. Нехай стане вона для Тебе Спраглого і Втомленого від важкої Хресної ходи крапелькою цілющої вологи. Нехай вплететься ще однією квіткою у Вінець Слави Твоєї, Господи!

Педагог-організатор Гвіздської ЗОШ І-ІІІст

О.В.Береза