Преподобна Анастасія жила в Константинополі і походила з аристократичної родини. Благочестива патріціанка була для багатьох зразком чесноті і користувалася великою повагою імператора Юстиніана (527 - 565). Рано залишилася вдовою, Анастасія вирішила залишити світське життя і рятувати свою душу далеко від столичної суєти. Вона таємно покинула Константинополь і відправилася до Олександрії. Недалеко від міста вона заснувала невеликий монастир і цілком присвятила себе Богові.

Через кілька років імператор Юстиніан овдовів і вирішив розшукати Анастасію, щоб одружитися з нею. Дізнавшись про це, блаженна Анастасія негайно попрямувала в далекий скит до авви Даниїла (пам'ять 18 березня) за допомогою. Щоб врятувати Анастасію, старець зодягнув її в чоловічий чернечий одяг і назвав Анастасієм-євнухом. Поселивши її в одній з найвіддаленіших печер, старець дав їй молитовне правило і наказав ніколи не виходити з печери і нікого до себе не приймати. Тільки один чернець знав це місце: він мав послух раз на тиждень приносити до печери невеликий хліб і глечик води, залишаючи їх біля входу. У такому строгому затворі преподобна Анастасія прожила двадцять вісім років. Всі вважали, що в печері живе євнух Анастасій.

Господь відкрив блаженній день її смерті. Дізнавшись про близьку смерть, вона написала про це авві Даниїлові кілька слів на черепку і поклала його біля входу в печеру. Старець незабаром прийшов і приніс все необхідне для її поховання. Він знайшов святу подвижницю вже при смерті, сповідав її і причастив Святих Тайн. На прохання авви блаженна Анастасія благословила його і супроводжуючого його ченця. Зі словами: "Господи, в руки Твої віддаю дух мій", - свята тихо померла (+ бл. 567 - 568).

Коли була готова могила, старець дав учневі свою рясу і звелів одягти покійного брата. Одягаючи рясу, чернець зрозумів, що перед ним жінка, проте не посмів нічого сказати. Коли ж, поховавши преподобну, вони поверталися до свєї обителі, учень запитав авву, чи знав він, що уявний брат - жінка, і старець розповів молодому ченцеві історію святої Анастасії. Пізніше розповідь старця було записано і вона здобула широкої популярністі.

Мощі преподобної Анастасії в 1200 році були перенесені до Константинополя і покладені недалеко від храму Святої Софії.