Святі мученики Трофим і Євкарпій були воїнами в Нікомидії під час гоніння на християн при імператорі Діоклитіані (284 - 305). Вони відрізнялися великою жорстокістю у виконанні всіх указів імператора. Одного разу, коли ці воїни розшукували християн, вони раптом побачили велику вогняну хмару, яка сходила з Неба, згущуючись з наближенням до них. З хмари пролунав голос: "Для чого ви так усердствуєте, погрожуючи рабам Моїм? Не обманюйте себе: ніхто не може підкорити своїй владі віруючих в Мене, але краще самі приєднайтеся до них і тоді придбаєте собі Царство Небесне". Воїни в страсі впали на землю, не сміючи звести очей, і тільки говорили один одному: "Воістину великий Бог, що з'явився нам нині. Щасливі будемо ми, якщо станемо рабами Його". Господь сказав: "Встаньте, покайтеся, вам відпущені будуть і гріхи ваші". Піднявшись, вони побачили в хмарі сидячого Світлого Чоловіка, і дуже багато предстоячих перед Ним. Вражені воїни в один голос вигукнули: "Прийми нас, бо злі й невимовні гріхи наші. Немає іншого Бога, крім Тебе, Творця і Єдиного Істинного Бога, а ми й не приєдналися ще до рабів!" Як тільки вони це сказали, хмара зімкнулася і піднеслась до Неба. Духовно переродившись після цього дива, воїни випустили з в'язниці всіх ув'язнених християн.

За це святих Трофима і Євкарпія піддали страшним катуванням: святих підвісили і рвали їх тіла залізними гаками. Вони в молитвах дякували Господу, віруючи, що Господь простить їм колишні важкі гріхи. Коли було розпалене вогнище, святі мученики самі зайшли у вогонь і там віддали свої душі Богові.