Преподобний Іван Ліствичник 

За переказами, преподобний Іван народився близько 570 року в сім'ї святих Ксенофонта і Марії (пам'ять 26 січня. Ст. Ст.). Коли йому виповнилось шістнадцять років він прийшов до Синайського монастиря, де через 4 роки був пострижений у ченці і дев'ятнадцять років виховувався під керівництвом старця Мартирія. Одного разу вони пішли до старця Івана Савваїта, який встав, помив ноги Івана та й поцілував його руку. Після їх відходу учень св. Івана Савваїта запитав його, чому він так зробив. Старець відповів: «Повір мені, чадо, я не знаю, хто цей юнак, але я прийняв ігумена Синайського й умив ноги ігумену». Авва Стратегій передбачив, що Іван буде колись великим духовним світочем. Слова великих старців збулися. У 35 років прп. Іван віддалився відлюдником до пустелі біля підніжжя гори Синай. Провів там сорок років, смиренно і лагідно трудився з молитвою, пишучи книги. У семидесятип'ятилітньому віці він був обраний ігуменом Синайської обителі. На прохання Івана, ігумена монастиря Раїфського, їм була написана знаменита «Ліствиця чеснот», де він розкрив 30 ступенів сходження до духовної досконалості. Мета цього твору - показати, що справа спасіння вимагає від людини самовідданості і посилених подвигів. Сходи «Ліствиця» - це шлях людини до досконалості, яке поступово, а не раптом може бути досягнено, щоб вона могла наблизитися до Царства Небесного. Чотири роки св. Іван пробув ігуменом, потім знову повернувся до самоти і безмовності.