Святий Преподобномученик Вадим, архімандрит народився у IV столітті у перській місті Віфлапаті, походив з багатої і знатної родини. У молоді роки він був просвічений християнським вченням. Святий роздав частину маєтку і пішов до пустелі, де на свої кошти заснував монастир. Для відокремленої молитви він ішов на гору, і одного разу удостоївся бачити Славу Божу. У той час перський цар Сапор (310 - 381) почав переслідувати християн. Святого Вадима взяли разом з сімома учнями і щодня катували у в'язниці, домагаючись, щоб вони відреклися від Христа і поклонилися сонцю і вогню. Але преподобний Вадим і його учні твердо трималися християнської віри. Чотири місяці пробули сповідники у в'язниці. Весь цей час святий Вадим був духовним вождем і опорою для християн, які жили у Персії.

Один з наближених царя Сапора, Нірсан, що сповідував християнство і навіть переніс за це ув'язнення, не витримав випробування і відрікся від Христа. Він обіцяв виконати будь-яке слово царя. Сапор зажадав від Нірсана, щоб він власноручно відтяв голову святому Вадимові. За це він обіцяв йому прощення і нагороду. Нірсан не зміг побороти в собі страху нових мук і погодився ступити на зрадницький шлях Юди. Коли до нього привели святого Вадима, він взяв меч і попрямував до нього, але, докорений совістю, Нірсан раптом перелякався і як би закам'янів. Святий Вадим сказав йому: "Невже твоя злоба, Нірсане, дійшла до того, що ти не тільки від Бога відрікся, але і рабів Його починаєш вбивати? Горе тобі, окаянний, що будеш робити в той день, коли предстанеш на Страшному суді щоб дати відповідь Богові?! Я б з радістю помер в муках за Христа, але не хотів би прийняти смерть від твоєї руки ". Затверділий, Нірсан ударив мечем. Але руки його тремтіли, і він не зміг відразу відсікти голову святому, так що Вогнепоклонники стали називати його боягузом. Преподобномученик Вадим стояв нерухомо, переносячи страшні удари, поки вбивці не вдалося нарешті відрубати йому голову (+ 376). Відплата за зречення не забарилась спіткати нещасного: охоплений совістю, він наклав на себе руки, кинувшись на меч. Після смерті царя Сапора 7 учнів преподобномученика Вадима вийшли з в'язниці.