Священномученик Григорій V, Патріарх Константинопольський, тричі обіймав кафедру (1797 - 1799, 1806 - 1808, 1819 - 1821). У той час Греція знаходилася під важким турецьким гнітом. Багато патріотів-греків жили надією знов завоювати державну незалежність. Вони знаходили діяльну й авторитетну підтримку у мужнього борця за свободу своєї Батьківщини - святого Патріарха Григорія V. Його зв'язки з грецькими патріотами з'ясувалися тільки після того, як Олександр Іпсіланті перейшов зі своїм військом річку Прут проти султана Махмуда. Один з друзів святителя радив йому бігти з Константинополя в Морею. Святитель відповів на це: "Я передчуваю, що риби Босфору будуть їсти моє тіло, але я помру спокійно в ім'я порятунку моєї нації".

У день Святої Пасхи, 10 квітня 1821, святого Патріарха схопили і повісили на воротах Патріархії, а потім кинули тіло в море.

Грецькі моряки помітили місце, де було кинуто тіло святителя, знайшли його і на кораблі кефалонійского капітана Макрі Склавоса під російським прапором доставили до Одеси. Там у грецькій Троїцькій церкві тіло святителя було поховано 19 червня 1821. З Москви для мощей священномученика було надіслано патріарше облачення і митру з хрестом, що належали святому патріарху Никону (1652 - 1658).

У 1871 році за клопотанням грецького уряду дозволено було перенести мощі святителя Григорія з Одеси до Афін до торжества п'ятдесятиріччя незалежності Греції. На честь священномученика Григорія в Афінах була складена особлива служба. Його подвиг сповістив про торжество християнства у відродженій Елладі.