Священномученик Зінон, єпископ Веронійський, був родом грек і походив з Сирії. З юнацьких років він прийняв чернецтво і працював над вивченням Святого Письма. Мандруючи по монастирях, святий прийшов до міста Верони і оселився там. Мешканці обрали його єпископом свого міста.

Правили тоді імператори Констанцій (353 - 361) і Валент (364 - 378) протегували аріанській єресі, засудженій на I Вселенському Соборі в 325 році. За їхньої підтримки аріани почали гоніння на православних. Святитель Зінон мужньо переносив від єретиків всі утиски. У своїх проповідях і посланнях він твердо відстоював православне вчення про Господа Ісуса Христа як Єдинородного Сина Божого, що від Отця народився перед усіма віками. Святитель Зінон написав 16 розлогих і 77 коротких повчань і настанов. Помер він близько 260 року.

Святитель Григорій Двоєслов (пам'ять 12 березня) розповідає про диво, що скоїлось в 558 році в день пам'яті святителя Зінона. Навесні в Італії було сильна повінь. Річка Тібр вийшла з берегів і затопила околиці; розлилася й річка Атесіс, що протікала біля Верони. Вода досягла храму, збудованого в ім'я священномученика Зінона, і піднялася до самих вікон церкви. Двері храму були відчинені, але вода не кинулася в них, а зупинилася стіною, не пошкодивши церкви.