Свята мучениця Фомаїда Єгипетська народилася в місті Олександрії в християнській родині. З дитинства вона була вихована в благочесті і любила читати Святе Письмо.

У 15 років юну дівчину видали заміж за рибалку, теж християнина. Молоде подружжя жило в сім'ї батьків чоловіка, де святу Фомаїду любили за лагідність, тихість, доброту і цнотливість.  

Свекор святої Фомаїди, за намовою диявола, зачарувався її красою. Коли його син пішов вночі на рибну ловлю, він став схиляти невістку до гріха. Даремно свята Фомаїда напучувала збожеволілого старого, нагадуючи йому про Страшний Суд і про покарання за гріх. Розлючений твердістю святої Фомаїди, він у божевіллі схопив меч і став погрожувати їй смертю. Але свята Фомаїда твердо відповіла: "Якщо ти навіть разсічеш мене надвоє, я не відступлю від заповіді Господньої". Засліплений пристрастю свекор змахнув мечем і розсік святу Фомаїду. Свята прийняла мученицький спочинок за свою цнотливість і вірність заповіді Божій в 476 році.

Вбивцю спіткала Божа кара. Він миттєво осліп і не міг знайти двері, щоб утекти. Вранці прийшли друзі чоловіка святої. Вони відкрили двері і побачили тіло святої Фомаїди й закривавленого сліпого старого. Вбивця сам зізнався у своєму злочині і просив засудити його до смертної кари.

У той час до Олександрії прийшов з пустельного скиту преподобний Даниїл. Він звелів ченцям ближнього Октодекадського монастиря принести тіло мучениці і поховати в монастирській усипальниці. Деякі з ченців дивувалися, як можна ховати жінку разом з ченцями. Преподобний Даниїл сказав: "Ця отроковиця - мені і вам мати. Вона померла за чистоту".

Після урочистого поховання преподобний Даниїл повернувся до свого скиту. Незабаром один з молодих ченців став скаржитися йому, що його мучать плотські пристрасті. Преподобний Даниїл наказав йому піти і помолитися біля гробниці святої мучениці Фомаїди. Інок виконав веління старця. Під час молитви біля гробниці він заснув легким сном. Тоді йому з'явилася свята Фомаїда і сказала: "Отче, візьми ж благословення та йди в мирі".

Прокинувшись, інок відчув радість і мир у своїй душі. Після цього плотська пристрасть більше не бентежила його. Авва Даниїл пояснив йому: "Благословення - дар мучениці цнотливості: таку відвагу мають перед Богом подвижники чистоти".

У наступні часи багато знаходили біля гробниці святої Фомаїди звільнення від пристрастей і духовну радість. Мощі святої мучениці Фомаїди були перенесені до Константинополя в один з жіночих монастирів. У 1420 році їх бачив руський прочанин ієродиякон Зосима.