Святий мученик Азат Персидський був скопцем, який займав високе становище при царському дворі і користувався особливою любов'ю і повагою персидського царя Сапора. За сміливе сповідування віри Христової святий мученик Азат разом з 1000 мучеників був страчений в 344 році. Цар Сапор був сильно засмучений смертю святого Азата. Після його спочинку цар видав едикт, яким забороняв вбивати християн, і цей едикт деякий час мав силу.