Святитель Григорій, Патріарх Антиохійський (573 - 593), був ігуменом монастиря Фаран, що знаходився недалеко від Синайської гори. Преподобний вирізнявся полум'яної вірою, був милостивим, щедрим до грішників, смиренним і незлобливим.

Одного разу, коли святий Григорій був ще ігуменом, він відвідав одного пустельника, що спасався в печері. Пустельник зустрів його з пошаною й умив йому ноги. Коли святий запитав, чому він надав йому таке вшанування, старець відповів, що за Божим Одкровенням він бачить перед собою майбутнього Патріарха. Дійсно, після вигнання з Антіохійського престолу Патріарха Анастасія Синаїта, святий Григорій був, проти його власного бажання, зведений на Антиохійський патріарший престол і, скоряючись волі Божої, до самої кончини (+ 593) з честю ніс тягар патріаршого служіння.