Преподобний Стефан, ігумен Печерський, єпископ Володимир-Волинський, з молодих років трудився в Києво-Печерській обителі під керівництвом преподобного Феодосія (+ +1074; пам'ять 3 травня) і був улюбленим його учнем. Преподобний Феодосій іноді доручав йому замість себе наставляти братію словом повчання. Перед смертю преподобного Феодосія ченці просили його призначити ігуменом святого Стефана, який був тоді доместиком (головним уставником на крилосі). "Він виріс, - говорили вони, - під твоєю рукою, послужив тобі, дай його нам". І преподобний Феодосій вручив управління обителлю преподобному Стефану. Під час його ігуменства був в основному відбудований великий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці, розпочатий ще преподобним Феодосієм. Братні келії були переведені ближче до нового храму, а на колишньому місці залишилися кілька келії для ченців, яким було доручено поховання померлих і щоденне звершення Божественної літургії з поминанням покійних

У 1078 преподобний Стефан змушений був залишити монастир. На другій горі, недалеко від рідної обителі, він заснував новий монастир на честь Пресвятої Богородиці (на згадку положення Її ризи у Влахерні), який був названий Кловським. Монастир був заснований на подяку за благодіяння Матері Божої до Печерської обителі. Преподобний Стефан бачив, як прийшли з Греції майстри-муляри з іконою Матері Божої, і розповіли видіння Цариці Небесної у Влахерні. Саме тому святий Стефан і створив на Клові церкву на честь Влахернської ікони Матері Божої.

У 1091 році святий Стефан був поставлений єпископом Володимира-Волинського і брав участь у перенесенні мощей преподобного Феодосія з печери в монастир (пам'ять 14 серпня). Він багато потрудився над наверненням до християнства жителів Волині. Помер святитель Стефан 27 квітня 1094 о 6-ій годині вночі.