Святі мученики Дада, Максим і Квинтиліан постраждали при імператорі Диоклитіані (284 - 305), коли вийшов наказ приносити на урочистих святкуваннях жертви язичницьким богам, а християн убивати.

Намісники імператора Тарквіній і Гавін в місті Доростолі влаштували пишне торжество, на якому були присутні жителі не тільки міста, але й навколишніх сіл.

Коли свято закінчилося, хтось доніс імператору, що три брати - Дада, Максим і Квинтиліан не підкорялися наказу імператора і пішли до себе в село Озовію. За ними були послані воїни, які застали святих братів за молитвою і відвели їх на суд.

Правителі допитали братів, які сповідали себе християнами. Тоді Тарквіній запропонував святому Максиму стати жерцем бога Зевса. Але той назвав Зевса кепським перелюбодійником та знову сповідав Істинного Бога.

Тарквіній намагався умовити святих Даду і Квинтиліана. Вони сказали, що їхній брат Максим добре знає Святе Письмо і вони у всьому слідують йому. Мучеників відправили до в'язниці, але і там вони думали тільки про порятунок своїх душ. Опівночі, коли святі поснули, їм з'явився диявол, ополчився на них зі зброєю. Але коли мученики прокинулися, вони побачили Ангела, який сказав: "Не бійтеся. Бог, ваша надія, прийме вас до Себе. Він недалеко від вас і допоможе вам". На світанку Тарквіній сказав братам, що боги оголосили йому уві сні свою волю: погубити їх, якщо вони не принесуть жертви. Мученики відповіли, що їм Господь наказав зазнати муки за Його Святе Ім'я.

Кілька днів їх катували й допитували, тортури тривали безперервно з ранку до вечора. Нарешті мученикам винесли смертний вирок, відвели під вартою в їх село і там усікли мечем (+ 286).