Місто Кизик знаходиться в Малій Азії на березі Дарданельскої протоки. Християнство в ньому почало поширюватися ще з часів проповіді святого апостола Павла (пам'ять 29 червня). Але гоніння язичників призвели до того, що одні з християн втекли з міста, інші ж тримали віру Христову в таємниці. Тому в кінці III століття Кизик був значною мірою язичницьким, хоча там і була християнська церква. Таке становище в місті засмучувало істинних християн, які прагнули утвердити Христову віру. До них належали і 9 святих мучеників - Феогнид, Руф, Антипатр, Феостих, Артема, Магна, Феодот, Фавмасій і Филимон. Вони походили з різних місцевостей, були різного віку: і юні, як святий Антипатр, і старенькі, як святий Руф, займали різне становище в суспільстві: серед них були і воїни, і селяни, і городяни, і клірики. Але всіх їх об'єднувала віра в Христа та гаряче прагнення до поширення і зміцнення Істинної віри.

Опинившись в місті Кизик, святі сміливо сповідували Христа і безбоязно викривали язичницьку безбожність. Їх схопили і представили на суд правителю міста. Протягом кількох днів їх катували, укладали в темницю і знову виводили з неї, обіцяючи свободу за зречення від Христа. Але доблесні воїни Христові продовжували славити Ім'я Христове. Усі дев'ять мучеників були усічені мечем (+ бл. 284 - 292), і тіла їх поховали біля міста.

Коли в 324 році Східною половиною імперії став правити святий Костянтин Великий (306 - 337; пам'ять 21 травня) і припинилися гоніння на християн, кизицькі християни витягли із землі нетлінні тіла 9-ти мучеників і поклали їх у храмі, побудованому на їхню честь.

Від святих мощей відбувалися різні чудеса: зцілювались хворі, отямлювались божевільні. Віра Христова утверджувалася в місті заступництвом святих мучеників, багато з поган наверталися до християнства.

Коли зацарював Юліан Відступник (361 - 363), погани Кизику навернулися до нього зі скаргою на християн за розорення язичницьких храмів. Юліан наказав відновити язичницькі храми і укласти до в'язниці єпископа Єлевсія. Після загибелі Юліана єпископ Єлевсій отримав свободу, і знову в Кизиці засяяло світло Христової віри під заступництвом святих мучеників. 

У Росії недалеко від міста Казані було влаштовано монастир на честь 9-ти мучеників Кизицьких ієродияконом Стефаном, який приніс з собою з Палестини частину мощей святих. Цей монастир був заснований в надії позбавлення їх заступництвом та молитвами від різних недуг і хвороб, особливо гарячки, що лютувала в Казані в 1687 році, "бо, - пише святитель Димитрій Ростовський (+ 1709; пам'ять 21 вересня), автор служби 9-ти мученикам , - цим святим далася рясна благодать до вигнання трясовичних недуг". Святитель Димитрій також описав страждання святих мучеників і склав слово на день їх пам'яті.