Святі мученики Варвар воїн і з ним Вакх, Калимах і Дионісій жили в IV столітті і служили у війську імператора Юліана Відступника. Святий Варвар був таємним християнином; у війні з франками він здобув перемогу у двобої з ворожим воїном-велетнем, за що здобув велику честь у війську і схвалення імператора і отримав титул коміта (царського охоронця).

Після перемоги над франками воєначальник Вакх побажав принести жертву язичницьким богам, і запропонував Варвару честь першого жертвопринесення як переможцеві. Тоді святий Варвар відкрито визнав себе християнином і відмовився принести жертву. За це за наказом Юліана Відступника він був підданий численним катуванням.

Святого повісили і різали тіло його до тих пір, поки не випали нутрощі. Святий Варвар кликнув до Господа про допомогу; тоді з'явився Ангел Божий і зцілив його рани, так що від них не залишилося й сліду. Побачивши це чудо, воєначальник Вакх і два воїни - Калімах і Діонісій увірували в Христа і відреклися від язичницьких богів. За це вони були негайно обезголовлені. Святого ж Варвара продовжували мучити.

Його прив'язали до колеса, під яким розпалили сильний вогонь, а тіло страждальця поливали маслом. Але й тут сила Божа зберегла святого мученика неушкодженим, вогонь ж попрямував на мучителів, багатьох обпалив, а двох погубив. Після цього святого мученика Варвара катували ще протягом семи днів. Але дивною допомогою понад він залишався неушкодженим. Тоді багато язичників, бачачи у цьому диві явний прояв сили Божої, навернулися до віри в Істинного Бога.

Нарешті святий Варвар закінчив свій славний подвиг і в 362 році був усічений мечем. Тіло мученика було віддане похованню в місті Мефоні Пелопонеському благочестивим єпископом Філікієм.