Преподобний Михей Радонежський - учень і келійник Сергія Радонезького (+ 1 392; пам'ять 5/18іюля і 25 вересня / 8 жовтня). Під керівництвом великого старця, борючись в простоті серця, преподобний Михей досяг такого високого ступеня духовної чистоти, що один з усіх сподвижників Сергієвих удостоївся бути присутнім при відвідуванні Матері Божої свого обранця.

Кожен день преподобний Сергій після звершення вечірнього келійного правила співав акафіст Пресвятій Богородиці перед Її іконою. Одного разу вночі, після старанної молитви до Матері Божої за свою обитель, його свята душа відчула наближення небесного явища, і він сказав своєму учневі келійнику преподобному Михею: «Будь чуйний, чадо: ми будемо в цю годину мати чудове відвідування». Ледве сказав він це, як почувся голос: «Це, Пречиста гряде!» Тоді старець встав і поспішно вийшов у сіни; тут його осяяло світло яскравіше сонячного, і він побачив Преблагословенну Діву, супроводжувану апостолами Петром та Іваном Богословом. Матір Божа обіцяла бути невідступною від місця цього, і завжди покривати його. Затремтів старець від страху і радості, а коли прийшов до тями, то побачив учня свого Михея лежачим на підлозі, немов би померлим; великий наставник міг бачити Царицю Небесну і чути голос Її, а учень, вражений жахом, не в змозі був бачити все, і бачив тільки світло Небесне. Коли преподобний Михей прийшов до тями, то, упавши до ніг преподобного Сергія, запитав:

«Скажи, отче, Господа ради, що це за дивне видіння? Душа моя ледь не відділилася від тіла ...». Але преподобний Сергій і сам ще не міг говорити від хвилювання душевного, тільки обличчя його цвіло небесною радістю. «Почекай, чадо, - сказав він учневі,  - і моя душа тремтить від цього видіння». Коли, нарешті, старець трохи заспокоївся, то послав преподобного Михея запросити двох побожних мужів з братії - Ісаака мовчальника і Симона еклесіарха. І всі разом справили вони молебний спів Богоматері. За стародавнім переказом церковним і записаним в Никонівському літописі, це Небесне відвідування було в піст Різдва Христового, в ніч з п'ятниці на суботу і, як думають, у 1384 році.

Лагідний учень лагідного старця переставився ще за життя свого авви, 19 травня 1385. Мощі його спочивають під спудом невеликої церкви, влаштованої і освяченої 10 грудня 1734 на честь явлення Богоматері преподобному Сергію, свідком чого удостоївся бути преподобний Михей.