Святий мученик Феодот і святі мучениці сім дів - Текуса, Фаїна, Клавдія, Матрона, Юлія, Олександра і Евфрасія, жили в 2-й половині III століття в місті Анкирі, Галатійської області, і мученицьки померли за Христа на початку IV століття. Святий Феодот був "корчемніком", мав свій готель, був одружений. Вже тоді він досяг високої духовної досконалості: дотримувався чистоти і цнотливості, виховував у собі стриманість, підкоряв плоть духу, вправляючись у пості та молитві. Своїми розмовами він приводив юдеїв і язичників до християнської віри, а грішників - до розкаяння і виправлення. Святий Феодот прийняв від Господа дар зцілень і лікував хворих покладанням на них рук.

Під час гоніння імператора Диоклитіана (284 - 305) на християн в місто Анкиру був призначений відомий своєю жорстокістю правитель Феотекн. Багато християн бігли з міста, залишаючи свої будинки і майно. Феотекн оповістив всіх християн, що вони зобов'язані принести жертву ідолам, у випадку ж відмови будуть віддані на муки і смерть. Язичники приводили християн на муки, а майно їх розкрадали.

У країні настав голод. У ці суворі дні святої Феодот в своєму готелі давав притулок християнам, які залишилися без даху над головою, годував їх, приховував переслідуваних, зі своїх запасів давав у розорені церкви все необхідне для здійснення Божественної літургії. Він безстрашно проникав у в'язниці, надаючи допомогу невинно засудженим, переконуючи бути до кінця вірними Христу-Спасителю. Феодот не лякався ховати останки святих мучеників, таємно виносячи їх або викуповуючи за гроші у воїнів. Коли в Анкирі християнські церкви були розорені і закриті, Божественну літургію стали здійснювати в його готелі. Усвідомлюючи, що йому теж належить мученицький подвиг, святий Феодот в бесіді зі священиком Фронтоном передбачив, що йому незабаром доставлять мученицькі мощі на місце, обране ними обома. На підтвердження цих слів святий Феодот віддав свій перстень священику.

У той час смерть за Христа прийняли сім святих дів, з яких старша, свята Текуса, була тіткою святого Феодота. Святі діви - Текуса, Фаїна, Клавдія, Матрона, Юлія, Олександра і Евфрасія, з юних років присвятили себе Богові, жили в постійних молитвах, пості, стриманості, добрих справах і всі досягли старечого віку. Приведені на суд як християнки святі діви мужньо сповідали перед Феотекном свою віру в Христа і були віддані на катування, але залишилися непохитними. Тоді правитель віддав їх безсоромним юнакам на осквернення. Святі діви гаряче молилися, просячи у Бога допомоги. Свята Текуса впала до ніг юнаків, знявши головне покривало, показала їм свою сиву голову. Юнаки схаменулися, самі заплакали і пішли геть. Тоді правитель наказав, щоб святі взяли участь у святкуванні "обмивання ідолів", як це робили язичницькі жриці, але святі діви знову відмовилися. За це вони були засуджені до смерті. Кожній на шию був прив'язаний важкий камінь, і всі сім святих дів були втоплені в озері. У наступну ніч свята Текуса явилася уві сні святому Феодоту, просячи дістати тіла їх і поховати по-християнськи. Святий Феодот, узявши з собою свого друга Поліхрона та інших християн, попрямував до озера. Було темно, і шлях вказувала палаюча лампада. Тим часом перед вартою, поставленою язичниками на березі озера, з'явився святий мученик Сосандр.   Перелякана варта почала утіккати. Вітер відігнав воду на інший бік озера. Християни підійшли до тіл святих мучениць і відвезли їх до церкви, де і поховали. Дізнавшись про викрадення тіл святих мучениць, правитель розлютився і наказав хапати без розбору всіх християн і передавати їх на муки. Був схоплений і Поліхрон. Не витримавши катувань, він вказав на святого Феодота, як винуватця викрадення тіл. Святий Феодот став готуватися до смерті за Христа; підносячи разом з усіма християнами старанні молитви, він заповідав віддати його тіло священику Фронтону, якому раніше віддав свій перстень. Святий постав перед судом. Йому показали різні знаряддя тортрур і разом з тим обіцяли великі почесті і багатство, якщо він відречеться від Христа. Святий Феодот прославив Господа Ісуса Христа, сповідав свою віру в Нього. У люті язичники застосували щодо святого тривале катування, але сила Божа підтримала святого мученика. Він залишився живий і був відведений до в'язниці. На наступний ранок правитель знов наказав катувати святого, але незабаром зрозумів, що похитнути його мужність неможливо. Тоді він наказав відтяти мученику голову. Страта відбулася, але буря, що піднялася, перешкодила воїнам спалити тіло мученика. Воїни, сидячи в наметі, залишилися стерегти тіло. В цей час священик Фронтон проходив прилеглою дорогою, ведучи осла з поклажею вина зі свого виноградника. Біля місця, де лежало тіло святого Феодот, осел раптом впав. Воїни допомогли підняти його і розповіли Фронтону, що стережуть тіло страченого християнина Феодота. Священик зрозумів, що Господь промислительно привів його сюди. Він поклав святі останки на осла, і привіз їх на місце, вказане святим Феодотом для свого поховання, і з честю віддав землі. Згодом він спорудив на цьому місці церкву. Святй Феодот прийняв Смерть за Христа 7 червня 303 або 304 року, а так його пам'ять звершується 31 травня, в день смерті святих дів.

Опис життя і мученицького подвигу святого Феодота і страждання святих дів склав сучасник і сподвижник святого Феодота і очевидець смерті його - Ніл, що знаходився в місті Анкирі в період гоніння на християн імператора Диоклитіана.